Чи походить коронавірус SARS-CoV-2 із дослідницької лабораторії?
Те, що спочатку скидалося на чистісіньку теорію змови, може виявитися правдою. Які факти говорять на користь того, що коронавірус усе-таки міг вийти з лабораторії, що досліджувала кажанячі віруси?
Упродовж тривалого часу дослідники і журналісти сушили собі голову над питанням, яким чином новий коронавірус SARS-CoV-2 міг потрапити до китайського міста Ухань. Головним "підозрюваним" вважався рибний ринок, де також продавали диких тварин. Однак тепер чимало західних ЗМІ всерйоз обговорюють версії, в яких джерелом походження коронавірусу називають Уханський інститут вірусології, розташований у безпосередній близькості від ринку.
Крім того, діяльність уханського науково-дослідного інституту (НДІ) не є таємною, а в спеціалізованих виданнях опубліковано безліч наукових праць його співробітників, де розглядаються особливості кажанячих вірусів. У багатьох дослідницьких проектах цього інституту брали участь західні партнери. Зокрема, тісні зв'язки з НДІ в Ухані підтримує Національна лабораторія Галвестона при Техаському університеті. Сполучені Штати Америки також надавали фінансову підтримку на проведення досліджень у цьому китайському дослідному центрі, повідомляє британське видання Daily Mail.
Звідки з'явилися перші інфіковані?
Але все це не виключає ймовірності того, що експерименти в уханському інституті могли призвести до поширення коронавірусу в місті. Уже наприкінці січня в журналі Science вийшла стаття, автори якої ставили під сумнів тезу про те, що вірус міг перейти на людину на рибному ринку.
Крім того, опубліковане в медичному журналі The Lancet дослідження показало, що з перших 41 пацієнта, які заразилися COVID-19, 13 взагалі не мали жодного стосунку до рибного ринку. А ще не виключено, що інфікування особи, яка першою заразилася коронавірусом, сталося вже в листопаді 2019 року. Найперші інфіковані взагалі не контактували з рибним ринком, наголосив в інтерв'ю Science професор-інфекціоніст медичного центру Джорджтаунського університету Деніел Льюсі.
Чи винні також дослідники?
Тут головне питання: як вірус потрапив в Ухань? Один з можливих ланцюжків аргументів веде до професора вірусології Чженлі Ші. Вона спеціалізується на дослідженнях вірусів кажанів в Уханському інституті вірусології. Нещодавно - на початку лютого - вона опублікувала наукову статтю про кажанячі віруси у спеціалізованому виданні Nature.
На початку 2019 року вона разом із групою колег опублікували комплексне дослідження кажанячих коронавірусів. Приміром, у представника ряду рукокрилих - підковика - було виявлено коронавіруси, дуже схожі на пандемічний штам.
Саме завдяки роботі її команди вдалося так швидко провести розшифрування генома пандемічного вірусу. Завдяки цьому пошук вакцин і розробка тестів на антитіла розпочалися з небаченою раніше оперативністю.
Однак протягом останніх тижнів Чженлі Ші наразилася на сильну ворожість у соціальних мережах як в Азії, так і в інших частинах світу. Тож нещодавно на захист самої вченої та її праць змушений був виступити її нью-йоркський колега-дослідник і президент організації EcoHealth Alliance Пітер Дашак, який разом із нею проводив дослідження. В інтерв'ю програмі Democracy Now, що транслюється американським громадським мовником National Public Radio, Дашак розповів, що твердження про те, що вірус втік з лабораторії, - "чистісінька нісенітниця". За його словами, він сам брав участь у зборі зразків з кажанів. І в лабораторії штами вірусів SARS-CoV-2 не зберігались, запевнив він. Тож тут маємо справу із "прикрою політизацією питання походження пандемії", резюмував дослідник.
Однак вартим уваги є те, що останнім часом Пекін, вочевидь, обмежив висвітлення китайськими ЗМІ теми щодо того, звідки взявся пандемічний штам вірусу. А посольство КНР у Лондоні доволі мляво відреагувало на статтю в Daily Mail, обмежившись лише зауваженням, що наведені журналістами твердження "безпідставні". Інтенсивні дослідження з метою виявлення походження вірусу COVID-19 і досі тривають, наголосило посольство КНР у своїй заяві.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet