Венедіктова розповіла про захист мільярдних активів у справі ПриватБанку

 

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що її офіс відстоює 1 млрд грн активів держави у справі про приватизацію ПриватБанку. Про це вона сказала у відеозверненні, яке в четвер, 23 квітня, опублікувала прес-служба відомства.

 

Вона пояснила, що суть справи в тому, що сім'я позивачів під час націоналізації ПриватБанку потрапила під ознаки пов'язаних з банком осіб, з усіма визначеними законодавством наслідками. До них був застосований загальноєвропейський механізм "bail-in". Він дозволяє врегулювати неплатоспроможність банків або її високу ймовірність за рахунок внутрішніх джерел, зокрема, шляхом списання власних коштів акціонерів.

 

Під час націоналізації 1 млрд гривень депозитів, які конвертували в акції, викупила держава. Позивачі вимагають від Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Приватбанку, скасувати це рішення і повернути зазначену суму, тому що не вважають себе особами, пов'язаними з банком.

 

Позов був задоволений постановою Окружного адмінсуду Києва в 2017 році. Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою залишив його чинним.

 

Національний банк, Міністерство фінансів і державний Приватбанк оскаржили судові рішення в касаційному порядку. Офіс генерального прокурора вступив у цю справу в листопаді 2019 року.

 

Венедіктова запевнила, що прокурори, забезпечуючи участь у цій справі, переслідують виключно за мету сприяти суду в здійсненні правосуддя.

 

 

Офіс генерального прокурора акцентує увагу суспільства на тому, що застосована до пов'язаних з ПриватБанком особам процедура конвертації депозитів в акції нова для нашої банківської системи. Вона застосовується в Україні вперше, проте давно і ефективно працює в Європі. Це не покарання або санкції, а заходи, покликані стимулювати власників банку і пов'язаних з банком осіб не обнуляти активи і утримувати банк на плаву.

 

До того ж, самі позивачі у цій справі непослідовні у своєму ставленні з питання пов'язаності з банком. У різних судових справах вони займають кардинально різну позицію.

 

"Ця справа за своєю важливістю - не простий спір. Винесене судом рішення матиме велике значення для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики при розгляді інших позовів, пов'язаних з націоналізацією ПриватБанку. Адже цей позов - лише крапля в морі аналогічних - загальна сума вимог до держави в таких справах становить ще понад 29 мільярдів гривень. Зараз це чверть бюджету охорони здоров'я", - зазначила Венедіктова.

 

Вона нагадала, що держава вже витратила на докапіталізацію банку більше 160 мільярдів гривень. Ця сума більше, ніж витрати бюджету на сферу оборони на 2020 рік. До того ж, у ПриватБанку сконцентровано до 40% депозитів всієї банківської системи.

 

"Таким чином у цій справі забезпечення верховенства права і законності, інтерес держави і інтерес кожного громадянина збіглися. Вони рівні за важливістю", - заявила Венедіктова, зазначивши, що вони і складають той суспільний інтерес, який покликаний захищати прокурор.

 

 

Як відомо, в кінці 2016 року, під час націоналізації ПриватБанку кошти, розміщені сім'єю Суркісів і їх компаніями на депозитних рахунках банку і його філій потрапили під процедуру bail-in, так як Суркіси були визнані пов'язаними з ПриватБанком особами.

 

Суркіси намагаються оскаржити включення їх в процедуру bail-in в судах. Зокрема, Верховний суд України 27 квітня продовжить розгляд касаційної скарги Нацбанку України, Кабінету Міністрів і ПриватБанку на рішення судів нижчих інстанцій на користь Суркісів з приводу їх коштів у банку на суму понад 1 млрд грн.

 

 

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet