Мрія для світу. Українські літаки проти вірусу
Корреспондент.net,
23 квітня 2020, 19:55
💬
0
👁
955
Пандемія коронавірусу підвищила попит на українські літаки Руслан і Мрія, які виконують комерційні замовлення на доставку медичного обладнання та препаратів у різні країни світу.
Пандемія коронавірусу привела до того, що за послугами українських вантажних літаків ганяється весь світ. За даними Авіаліній Антонова, за час карантину Руслан і Мрія вже літали в не менше, ніж 30 країн. Іноді ці польоти навіть призводять до політичних скандалів, або конфузів, як у Данії, наприклад, де Руслан назвали російським, а не українським літаком.
Корреспондент.net зібрав інформацію про місії українських повітряних гігантів.
Що за літаки
Літаку Ан-225 Мрія належить світовий рекорд вантажопідйомності. З розмахом крил у 88 метрів і довжиною в 84 метри він став гордістю радянського, а потім і українського авіапрому.
Перший політ Мрія зробила ще в 1988 році, але до цих пір це найбільший і вантажопідйомний літак у світі за всю історію авіації. Існує Мрія всього в одному екземплярі, другий літак Україна поки так і не змогла добудувати.
А ось літаків Ан-124 Руслан в Україні цілих сім. Також такі літаки є у Росії, Азербайджану і ОАЕ. До того, як з'явилася Мрія, саме Руслан вважався найбільшим за габаритами літаком у світі.
Робота в коронавірус
В інтерв'ю DW генеральний директор української авіакомпанії Антонов, якій належать Руслани і Мрія, Михайло Харченко заявив, що "компанія буквально завалена замовленнями". Харченко пояснює величезний попит на літаки їх технічними можливостями. Зазвичай їх замовляють для перевезення великогабаритних вантажів вагою від 100 до 250 тонн.
У ситуації, коли кожна країна чекає термінової поставки десятків тонн захисних масок, протиепідеміологічних костюмів, окулярів, апаратів ШВЛ, Мрія і Руслани, як не можна краще, можуть задовольнити такі потреби, вказує Харченко: "АН-124 і АН-225 одним рейсом можуть доставити стільки, скільки 5 або 6 Боїнгів.
АН-124 Руслан
Українські літаки, за даними Авіаліній Антонова, зафрахтовані мало не до кінця травня.
В Україні внесок державного підприємства "Антонов" у боротьбу проти коронавірусу часто називають "гуманітарною місією". Однак, за даними концерну Укроборонпром, до якого належить Антонов, всі нинішні рейси літаків комерційні і частково здійснюються за натовською програмою SALIS.
Антонов - партнер програми SALIS, яка була створена для того, щоб 10 союзників по НАТО, серед яких Німеччина, Франція і Польща, могли швидко доставляти свої сили і обладнання туди, де вони потрібні. За контрактом, підписаним у грудні 2018 року, Антонов повинен забезпечувати замовникам з НАТО гарантований доступ до п'яти своїх Русланів до кінця 2021 року.
Фінансові подробиці цього контракту, зокрема, скільки Україна заробляє на таких перевезеннях, не розголошуються.
Скандал у Польщі
У вівторок, 14 квітня, Мрія доставила до Варшави з Китаю медичні матеріали. Але це викликало хвилю питань в польській опозиції про доцільність використання державних коштів на оренду унікального, але дуже дорогого літака.
Польський інтернет-портал Gazeta.pl опублікував 15 квітня матеріал про те, що лідер польської опозиційної партії Сучасна (Nowoczesna) Адам Шлапка подав запит голові вищої контрольної палати Польщі. Він попросив проконтролювати використання державних коштів для організації перевезення медичного обладнання літаком Ан-225. Політик підозрює, що використання саме цього літака - це нецільове використання державних коштів.
За словами Шлапки, міністерство державних активів Польщі 8 квітня заявило, що в Польщі перевезуть 400 тонн обладнання для боротьби з коронавірусом, але Мрія привезла лише 96 тонн.
У своїй заяві Адам Шлапка стверджує, що вартість всієї операції оцінюється в 12 мільйонів злотих. На його думку, стільки обладнання можна було привезти іншим - більш дешевим літаком.
"З інформації, доступної у ЗМІ, випливає, що вартість перельоту в Варшаву становить близько 1,5 мільйона злотих. Якщо інформація про суму в 12 мільйонів, про яку заявили державні компанії, які організували цей переліт, підтвердилася, то звичайний вантажний переліт обійшовся б у 12 разів дешевше, ніж літаком АН-225. Для порівняння - влада Чехії за операцію з використанням меншого літака АН-124, який привіз 102 тонни обладнання, заплатила 1,3 мільйона євро", - заявив Шлапка.
При цьому не завжди вага обладнання - це хороший показник того, скільки за один раз може взяти літак на свій борт. Бувають, наприклад, вантажі, легші за вагою, але великі за розміром. Тому необхідно також враховувати обсяг транспортованих товарів.
Мрія привезла до Польщі 100 тонн захисних засобів з Китаю. Зокрема, 76 тонн захисних комбінезонів, 11 тонн щитів для захисту особи і 9 тонн медичних масок. Всього ж Ан-225 може брати на борт 225 тонн. Тому в Польщі і почали шукати відповіді на запитання, чому в країну потрапило значно менше товару.
"Цей один переліт зміг замінити близько 10 рейсів державної авіакомпанії LOT", - пояснив доцільність замовлення Мрії міністр державних активів Польщі Яцек Сасин.
"Заявки на оренду цього літака подавали кілька країн, а переговори про його оренду тривали не один день. Це унікальний транспортний засіб", - заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
BBC
Мрію зустрічають у Польщі
А ось полякам приліт Мрії сподобався, жителі Варшави приїхали в аеропорт, незважаючи на карантин, щоб сфотографувати українського гіганта.
Прибуття в Україну
У четвер, 23 квітня, АН-225 Мрія привіз медичний вантаж в Україну.
"Сьогодні ми зустрічаємо Мрію і великий вантаж з Китайської народної республіки. Наша Мрія привезла в Україну 12 мільйонів масок як для лікарень, так і для аптечних мереж, привезли близько 260 тисяч захисних окулярів для медиків і понад 100 тисяч захисних костюмів 5-го рівня захисту", - заявив президент Володимир Зеленський, який приїхав зустрічати Мрію особисто. Разом з ним були й інші чиновники. Всього літак привіз 103 тонни медичного вантажу. Президент подякував екіпажу.
За словами Зеленського, обсяг перевезеного вантажу увійде до Книги рекордів Гіннеса. Через тиждень Мрія буде виконувати ще один рейс за заявкою України.
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet