Транспорт після карантину: чи зникнуть маршрутки з українських міст

Українські міста готуються до повноцінного запуску громадського транспорту після двомісячного карантину. На тлі епідемії COVID-19 влада знову замислилася над унормуванням роботи приватних перевізників.

Київська дитяча лікарка Інна Олександрівна останні два місяці до своєї роботи змушена ходити пішки. У неї є спецпропуск для проїзду, але наявні маршрути та частота курсування для неї зовсім не зручні. "Я живу відносно недалеко до своєї поліклініки, до своїх пацієнтів також за можливості ходжу пішки, іноді це година часу. Але багато моїх колег добираються кількома видами транспорту з інших районів або живуть не в місті. Їм дуже важко", - розповідає медик. Вона з нетерпінням чекає на відновлення громадського транспорту. Але зізнається, що повноцінно повернутися до старих звичок буде важко. "Маршрутки у нас часто переповнені, брудні й неохайні, працюють за незрозумілим графіком. Гроші доводиться передавати з рук в руки. Я більше люблю користуватися тролейбусами й автобусами, де мінімум контактів з іншими людьми", - розповідає співрозмовниця DW.

Повністю відновити роботу наземного транспорту у столиці планують після 22 травня. За словами мера Києва Віталія Кличка, у наземному транспорті дозволять перевозити одночасно до половини салону. Транспортні засоби дезінфікуватимуть перед рейсом, водії та кондуктори повинні будуть носити маски й рукавички, а пасажирів закликають користуватися електронним квитком. Однак дієвість таких правил викликає сумніви з огляду на те, що значну частину ринку перевезень становлять приватні маршрутні таксі, які мають власні правила гри.

Київ "витіснятиме" маршрутки

Дискусія про роботу маршруток в Україні велася задовго до епідемії коронавірусу. У Києві більшість маршрутних таксі - це приватні перевізники. У такому транспорті проїзд оплачується лише готівкою, відсутня система знижок чи мережеві проїзні. Тарифи формують безпосередньо самі власники. У лютому 2020 року київська влада зобов'язала маршрутників обладнати свій транспорт валідаторами для електронної оплати, аби все місто зрештою перейшло на єдиний квиток. Однак така практика викликала багато спротиву у перевізників і у підсумку все лишилося по-старому.

Більше того, після тривалого карантину виходити на маршрути із запропонованими обмеженнями перевізникам економічно збитково, а тому дехто уже задумується про підвищення плати за проїзд. Мер Києва Віталій Кличко запевняє, що ціни на проїзд у комунальному транспорті підвищувати не будуть, а за спроби приватників необґрунтовано сформувати нові тарифи пригрозив зверненням до Антимонопольного комітету. "Ми робимо все, щоб поступово витіснити маршрутки сучасним та комфортним комунальним транспортом", - заявив на останньому онлайн-брифінгу міський голова. За його словами, столиця постійно оновлює парк громадського транспорту, і за останні роки було закуплено майже 300 одиниць сучасних автобусів, трамваїв та тролейбусів.

Нова транспортна модель

Курсування маршруток замість великих автобусів - "не зовсім нормальна практика", визнає голова Асоціації перевізників Києва та Київської області Ігор Мойсеєнко. За його словами, до цієї спілки належить 90 відсотків приватних перевізників столиці, й вони готові змінюватися, але "все залежить від міської влади". Співрозмовник DW пояснює, що нинішня система не до вподоби самим перевізникам і вони уже кілька років закликають місцеву владу перейти на систему, коли вона купує в різних гравців транспортні послуги. Тобто аби міська влада оплачувала замовнику послуг певну суму за виконання рейсів, при цьому кошти від пасажирів отримувала б і керувала ними сама. Мойсеєнко каже, що за такої моделі приватники фактично зрівняються з комунальним транспортом, і "будемо мати автобуси однакового кольору, розміру і моделей". "Звісно, усі хочуть їздити комфортно, а не тиснутися в жовтий "Богдан", - каже представник перевізників. - Якщо місто купуватиме транспортну послугу, воно також зможе обладнати усіх валідаторами, і перевізник не буде мати до фінансів пасажирів жодного стосунку".

Таку транспортну модель підтримують і в міністерстві інфраструктури України. Нещодавно очільник відомства Владислав Криклій анонсував законопроєкт, який повинен унормувати роботу громадського транспорту.

Від конкурсу до публічних закупівель

Як стало відомо DW, зараз у мінінфраструктури готують зміни до закону "Про автомобільний транспорт", якими пропонується перевести відбір міських перевізників на систему публічних державних закупівель ProZorro. "Нині органи місцевого самоврядування шляхом відкритого конкурсу виставляють пропозицію на перевезення, зацікавлені учасники подають документи, і орган за критеріями обирає перевізника", - пояснює експертка Асоціації міст України Діна Серебрянська, яка долучена до підготовки законопроекту.

Тепер же міські та приміські маршрути хочуть зобов'язати перейти на тендерну систему. На думку фахівчині, така модель дійсно може стати поштовхом для удосконалення перевізних послуг. "На думку деяких міст, це позитивно вплине на перевезення, дозволить оновити автопарк", - каже співрозмовниця DW. Однак, за її словами, не всі міста готові перейти на нову систему, бо у всіх "доволі різні умови". "Є такі міста як Тернопіль, де фактично всі автоперевізники - це приватний сектор, а є міста з комунальним сектором. Наприклад, Дніпро дуже хоче перейти на публічні закупівлі, сказали, що фактично готові до цього", - розповідає експертка. Вона підкреслює, що таку ініціативу варто зробити не обов'язковою, а добровільною, і тоді міста змогли би продемонструвати успішні практики і поширити їх на інші громади.

Така модель спрацює за умови, якщо міська влада усвідомлюватиме різницю між прибутком та потребами населення, наголошує директор українського аналітичного центру CEDOS, експерт з міського розвитку Іван Вербицький. "Громадський транспорт - принципово неприбуткова річ, бо він має їздити не тільки там, де є платоспроможний попит, а й виконувати соціальну функцію", - наголошує експерт. Він також звертає увагу, щозручна транспортна система не обмежується лише транспортним засобом, а й передбачає зручні маршрути, зупинки, розклад. "Це ціла інфраструктура, яку треба розбудовувати, і це питання вирішити швидко не вдасться", - підсумовує фахівець.

Джерело: Українська служба DW