Чому пластикові упаковки від соку не такі безпечні, як на них написано

У ЄС мають намір заохотити збільшення обсягів ресайклінгу в загальному виробництві пластику. Але чи вирішить це кризу з пластиком? Тут доводиться сумніватися.

Така проста, на перший погляд, річ як пакет від апельсинового соку, може приховувати у собі складну проблему, якщо казати про його переробку для повторного використання. Чимало крамниць і кіосків у Німеччині продають напої у картонних пакетах або пластикових пляшках. І ті, й інші потрапляють у жовтий контейнер для переробки. Але як складається їхня подальша доля? Іншими словами - якою мірою їх використовують у створенні нових продуктів з пластику?

"Щодо вторинної переробки, то пластикова пляшка, мабуть, трохи краща, тому що вона виготовлена, здебільшого, лише з одного сорту пластику. Її легше переробляти, ніж такий багатошаровий матеріал як пакет від напоїв", - каже Рольф Бушманн, експерт з питань відходів та ресурсів німецької екологічної організації BUND.

Він пояснює, що переробляють лише паперову частину пакету від напоїв. Решту ж, включно із пластиковим покриттям та алюмінієвою фольгою, буде спалено разом зі звичайними залишками відходів.

Дедалі більше багатошарових упаковок

Наскільки легко розпізнати багатошарову упаковку? По упаковках від напоїв, як правило, одразу видно, що вони виготовлені з комбінації різних матеріалів. З рештою продуктів, таких як упаковки цукерок, все інакше. Така упаковка може бути виготовлена із складної суміші до 10 різних плівок із пластику, пояснює Йоахім Крістіані, керуючий директор Німецького інституту утилізації "cyclos-HTP".

"В останні роки спостерігається тенденція до так званої багатошарової упаковки. Вона є надзвичайно легкою і тонкою. Це економить матеріал, а також викиди CO2 під час транспортування, але її неможливо переробити", - каже Крістіані. Переробні підприємства поки що не мають можливості розплавляти різні пластмаси одночасно або відокремлювати одні плівки від інших.

Брак переробленого пластику

Дослідження "cyclus-HTP" 2017 року, присвячене переробці упаковочних відходів, виявило, що третина таких матеріалів узагалі не підлягає вторинній переробці. Щодо решти двох третин, то лише 40% з них було перероблено на новий пластик. А решту було використано як паливо - іншими словами, її спалювали. "Не було економічного чи політичного тиску для того, щоб переробляти більше, - каже Крістіані. - Визначені квоти на переробку були виконані, при цьому переробних заводів існує явно недостатньо".

Ще одне дослідження 2017 року в галузі хімічної промисловості та утилізації відходів показало, що на сьогоднішній день Німеччина перероблений пластик не дуже використовувала. Як з'ясувало дослідження, лише 12% від загальної кількості виробленого пластику в Німеччині - трохи менше 1,8 мільйона тонн - виготовлялося з вторинної сировини. Натомість цілком нового пластику було синтезовано понад 12 мільйонів тонн.

Під виглядом "зелених" технологій...

Згідно з опитуванням 2018 року, яке провела асоціація захисту споживачів Німеччини, більшість населення хотіла б, аби перероблялося більше пластику, особливо пластикових упаковок.

Хоча деякі товари продаються в упаковці, що рекламується як "виготовлена з вторинної сировини", Ельке Зальцманн з асоціації vzbv каже, що це твердження вводить в оману. "Воно не говорить про те, скільки саме переробленого матеріалу насправді містить упаковка, - зауважує Зальцманн. - І воно також не означає, що перероблений пластик надходить із зібраних пластикових відходів. Він також може походити із залишків пластику, створених під час виробництва первинного пластику".

Поняття "океанський пластик", яке деякі виробники текстилю та взуття використовують для реклами переробленого пластику в своїх лінійках продуктів, також оманливий, продовжує Зальцман. "Пластикові відходи з океану - в занадто поганому стані, аби їх було можливим переробляти. Тож використовуються пластикові відходи з пляжів чи берегів річок", - пояснює експерт.

Закони проти пластику

Кадри зі сміттям, яке засмічує наші води та вбиває морських тварин, обійшли світ. Вони зіпсували імідж пластику, і політики почали діяти. Багато країн запровадили заборону на товари одноразового використання.

У Німеччині 2019 року набув чинності новий закон про упаковку, який змушує виробників суттєво збільшити обсяг перероблюваних матеріалів в упаковках. У 2022 року їхня частка має зростати, по окремих видах матеріалів, до 90 відсотків, від нинішніх 36 відсотків.

Європейська комісія прагне наблизити країни ЄС поступово до повністю безвідходної економіки. Брюссель вже оголосив план дій зі збереження ресурсів та уникнення відходів.

Переосмислення системи в цілому

Хоча пластик є дуже корисним матеріалом, в кінці свого життя він створює багато проблем, розповів DW директор екологічної програми EASAC Майкл Нортон, додавши, що потрібно переосмислити всю систему і повністю змінити підходи людей до використання пластику.

Йоахім Крістіані каже, що пакувальна промисловість починає наближатися до екологічних вимог. Наразі близько 70% упаковки може бути перероблено на нову пластмасу. Але, як очікується, в майбутньому ця цифра зросте. "95% є цілком реалістичною планкою", - каже Крістіані. Він додає, що наразі покращуються і методи сортування відходів, і технології виробництва упаковки.

Прозорий пластик переробити найлегше

На сьогоднішній день найпростіше переробити так звані ПЕТ-пляшки, з поліетилентерефталату, оскільки вони не змішуються з іншими матеріалами. В цьому разі нові пляшки легко можна виготовити зі старих, досягаючи високої квоти переробки. Але проблему може створити колір пляшки.

Пластик сортується за типом, а не за кольором, і якщо змішуються різні кольори пластику, переробник не може використовувати отриманий матеріал для упаковки світлого кольору, як того хочуть багато виробників. У підсумку доводиться виробляти пляшки з нового пластику. "Навіщо розплавляти одноразові пляшки, щоб виробити нові одноразові пляшки, якщо ви можете наповнювати їх до 20 разів?" – запитує еколог з BUND Рольф Бушманн.

Джерело: Українська служба DW