Реакція на смерть Джорджа Флойда: коли протест стає глобальним

Смерть афроамериканця Джорджа Флойда під час поліцейської операції в Міннеаполісі зворушила людей по всьому світі, в тому числі й у Німеччині. Глобальний резонанс здивував навіть активістів.

Джордж Флойд був не першим чорношкірим, котрий загинув від рук білих американських поліцейських під час виконання ними своїх службових обов'язків. Однак цього разу хвиля обурення з боку громадськості значно перевищила попередні реакції - як у самих США, так і скрізь у світі. Лише цими вихідними сотні тисяч людей вийшли на вулиці безлічі міст у різних куточках планети, щоб взяти участь у демонстраціях проти системного расизму та насильства з боку поліції.

Нові дебати щодо расизму

"Далебі, мене це дуже здивувало", - каже Тагір Делла (Tahir Della). Цей 58-річний є членом правління "Ініціативи чорношкірих в Німеччині" (ІЧН), що є однією з найдавніших громадських організацій із захисту інтересів меншин у країні. Він здивований тим, "що зараз це досягло настільки широкого загалу, що так багато людей у всьому світі виявляють солідарність", і що всі раптово заговорили про поняття "системний расизм".

Делла запевняє, що ще ніколи до ІЧН не надходило стільки запитів від ЗМІ, як тепер. Однак відтоді, як 33 роки тому він став брати участь у діяльності ініціативи, загалом багато що змінилося на краще. Приміром, нині чорношкірі більш активно домагаються свого права голосу в суспільстві, визнає Делла. Натепер афронімців можна знайти і серед членів і членкинь земельних парламентів - ландтагів, а також серед законодавців у Бундестазі. Те саме стосується й Європарламенту. Однак на тлі одного мільйона чорношкірих громадян, - а саме стільки їх, за різними оцінками, налічується в Німеччині, - вони, очевидно, й досі недостатньо представлені в суспільному житті.

Зміни вже не спинити

Інші країни на крок попереду Німеччини щодо визначення расизму, каже Делла. "Досі панує підхід, що під поняття расизму або расистської поведінки підпадають такі дії, де є докази зумисності", - нарікає він. Але насправді расистські дії можливі й без наміру, адже такому вчать з дитинства, додає активіст.

Крім того, Тагір Делла як фахівець з тематики захисту прав чорношкірих задіяний у фінансованій з бюджету берлінській програмі, у якій він зосереджується на таких питаннях, як антирасизм і постколоніалізм. Він, зокрема, називає прогресом вжиту політиками, правоохоронцями й ЗМІ лексику під час коментарів навколо скоєного в лютому цього року теракту в гессенському місті Ганау, коли нападник убив вісьмох людей з міграційним минулим. "Тоді слово "расизм" вперше було вжито засобами масової інформації щодо злочинця", - констатує Делла. Раніше у таких випадках вживали слова "ксенофобія" або "ксенофобський". Делла також пояснює ці зміни наслідком тривалої роботи, в тому числі й лоббістської, різних асоціацій з захисту інтересів меншин.

Політизована молодь

Однак обізнаність і співчуття лише частково пояснюють той факт, чому загибель Джорджа Флойда викликала настільки масовий повсюдний відгук. Делла припускає, що "нині багато факторів накладаються один на одного, що викликає міжнародний резонанс". До таких, зокрема, належать потужна реакція в самих Сполучених Штатах, а також пандемія коронавірусу, що значно сильніше зачепила чорношкірих у США, які в середньому бідніші й гірше забезпечені медичними послугами. А ще далеко не останнім чинником, що призвів до глобальних протестів, стало викладене в соцмережах аматорське відео, на якому записано, як білий поліцейський протягом майже дев'яти хвилин душить коліном шию Флойда. Полісмена не розчулюють навіть слова Флойда, коли той каже: "Я не можу дихати". Чорношкірий казав це постійно, але дедалі млявіше, аж поки не знепритомнів.

На те, що саме відеозапис цього інциденту став одним із найвагоміших факторів, котрі спричинили таку потужну глобальну реакцію, вказує й дортмундський соціолог Аладін Ель-Мафаалані (Aladin El-Mafaalani).

Днями соціолог відвідав демонстрацію в Дортмунді. Його цікавить питання: чому так сталося, що подія, яка трапилася так далеко від Дортмунда, призвела до значно сильнішого обурення, ніж схожа трагедія, що сталася в самому місті Дортмунд. Там у квітні 2006 року неонацистське терористичне угруповання "Націонал-соціалістичне підпілля" (NSU) застрілило власника кіоску Мехмета Кубашіка (Mehmet Kubaşık). Лише згодом - у листопаді 2011 року - стало відомо, що ця справа належить до серії вбивств, скоєних на расистському ґрунті.

За словами Мафаалані, більш активну реакцію на загибель Джорджа Флойда можна пояснити тим, що розміщене в соцмережах, а особливо на Instagram, відео, досягло багатьох молодих людей. Тут ідеться про "нове покоління, яке значно більш об'єднане завдяки інтернету, і вже розробило нову культуру демонстрацій завдяки руху Fridays for Future (кліматичний рух "П'ятниці заради майбутнього" - Ред.). На погляд соціолога з Дортмунда, нинішні студенти "щодня стикаються як з американським президентом, так і з речами, пов'язаними в Німеччині з правопопулістською партією "Альтернатива для Німеччини", правим популізмом тощо, і, відповідно, політизуються зовсім по-іншому".

Ситуація в Європі

Від самого початку протестів стало зрозуміло, що поліцейське насильство на расистському ґрунті не є проблемою, притаманною тільки для США. Приміром, у Німеччині працює ініціатива "Смерть в ув'язненні". Вона вивчає випадки, коли чорношкірі та інші так звані "люди кольору шкіри" вмирали за ґратами в ФРН. За даними групи, з 1990 року було зареєстровано не менше 159 таких смертей.

Тут найвідомішим випадком стала загибель Урі Джалло (Oury Jalloh), який 2005 року загинув в Дессау в Саксонії-Ангальт унаслідок пожежі в його камері утримання. Як повідомлялося у звітах експертів, перед смертю він зазнав жорстокого поводження, а під час пожежі не обійшлося без каталізаторів.

Тож довіра чорних і кольорових людей до поліції падає, вважає Тахір Делла. Причина - "люди й досі відчувають, що для них поліція далеко не скрізь і не завжди доступна". "Не можна поскаржитися або просити про допомогу без страху і занепокоєння", - визнає активіст. На його думку, "потрібно відновити" довіру до поліції.

Делла підтримує тісні контакти зі схожими ініціативами в інших європейських країнах, які колись були колоніальними державами. Там так само проводяться конкретні політичні кампанії проти проявів расизму в поліцейській роботі. "Існує багато паралелей, попри те, що суспільства дуже, дуже різні", - визнає активіст.

Протести попри пандемію

Проблеми, проти яких виступає нинішній масовий рух, що охопив США під гаслом #BlackLivesMatter - "життя чорношкірих має значення" - актуальні практично для всіх країн, де чорношкірі піддаються дискримінації. Тагір Делла радий, що значна частина суспільства приєднується до цього руху, "але не з відчуття патерналізму, а радше з солідарності".

Ось тільки обраний час цих акцій - саме в розпал пандемії коронавірусу - вселяє в нього "двояке відчуття", визнає Делла. Попри те, що багато демонстрантів носять захисні маски, навряд чи вдасться зберегти необхідні протиепідемічні мінімальні дистанції у великих натовпах. Тож Делла закликає організаторів і учасників мітингів виявляти розважливість. "Будь ласка, постійно пам'ятайте про це, щоб не зростала кількість інфекцій", - звертається він до демонстрантів.

Джерело: Українська служба DW