Доктор ЗНО. Що буде з освітою в Україні

Батьки школярів в істериці! Як складати ЗНО (воно ж ЗНО - зовнішнє незалежне оцінювання) випускникам? Що буде восени з навчанням у тих, хто повинен ходити в школу?

Верховна Рада 18 червня 2020 року в турборежимі і поза всякою чергою проголосувала закон, яким хоч якось врегулювала проблему зі ЗНО. А ось з введеним з 12 березня 2020 року глобальним карантином для всіх навчальних закладів все ще немає ясності, пише Ольга Байвидович у №11-12 Журналу Корреспондент.

У тому самому рішенні Кабінету Міністрів України, яке з'явилося на сайті Міністерства освіти і науки напередодні, 11 березня, а точніше, в супровідному листі вчителям, рекомендувалося відмовитися від проведення масових заходів у приміщеннях і на території навчальних закладів. Там же було велено розробити заходи з проведення занять за допомогою дистанційних технологій і з відпрацювання занять відповідно до навчальних планів. Тоді ж частково перевели співробітників на дистанційну роботу, а ще обмежили наради, перевірки та експертизи.

На папері все виходило гладко і логічно, але, як виявилося, до цього не був готовий ніхто - ні вчителі, ні учні, ані навіть їхні батьки. Особливо боляче вдарило це по випускниках-2020 року, оскільки з проведенням ЗНО виникла повна невизначеність. Школярі-випускники та їхні батьки стривожилися не на жарт: не секрет, що завдяки ЗНО корупція під час вступу до вишів знизилася в рази. Але до ЗНО ще треба було провчитися майже три місяці.

НАВЧАННЯ - ПО ІНТЕРНЕТУ, ТАБЕЛЬ - ПО ТЕЛЕВІЗОРУ

Спочатку удар на себе прийняв Юрій Полюхович, якого призначили виконуючим обов'язки міністра навчання 10 березня 2020 року, він тоді змінив біля керма МОН Ганну Новосад.

Полюхович навіть намагався видавати якісь розпорядження, щоб пом'якшити перехід з офлайну на онлайн. Але вже 25 березня 2020 року його змінила Любомира Мандзій, котра до цього, як і Полюхович, яка обіймала посаду заступника міністра. Мабуть, кризовий менеджмент виявився йому не по зубах. Хоча, згідно з офіційною версією, Полюхович повернувся до занять наукою.

Але і потім все відбувалося спонтанно, без виразного розуміння особливостей онлайн-навчання. Так, Всеукраїнська школа онлайн-навчання була запущена майже відразу після початку карантину, але ніхто не був готовий до такого повороту. Одна справа розробляти навчальні програми на папері і впроваджувати їх в життя на уроці. Інша - проводити заняття онлайн. Перехід до дистанційного навчання показав на повний зріст те, про що Корреспондент писав ще три роки тому, - українська школа є камерою схову дітей і лише частково займається їхнім навчанням.

І якщо при вивченні таких предметів, як, наприклад, основи здоров'я або природознавство, досить було просто розповідати і показувати, то з точними науками ситуація принципово інша.

Викладати ту ж математику чи фізику онлайн теж цілком можливо, але в цьому випадку потрібне не тільки роз'яснення нових тем, а й регулярний зворотний зв'язок від вчителя: перевірка знань, виконання вправ, вирішення задач.

Та й з гуманітарними предметами та ж ситуація - викладання історії, мов і літератури вимагає постійного зворотного зв'язку від викладача, а це окремі навички, якщо йдеться про навчання онлайн.

Відсутність виразних методик і напрацьованих навчальних матеріалів призводило до того, що майже кожного тижня з початку роботи онлайн-школи в Україні щоразу спалахував скандал. Або це стосувалося безграмотних текстів, написаних вчителями практично на коліні. Або оповідань на уроці історії про Революцію гідності і про те, як українці захищали свою країну. Один з яскравих прикладів - урок історії, що проводився вчителькою Еллою Ситник, під час якого йшлося про «диктаторські закони» від 16 січня 2014 року, що забороняли носіння касок. Викладач, демонструючи учасників Майдану, одягла на голову каструлю - тим самим повторила пропагандистський мем проросійської політпропаганди. До слова, відповідне відео було розміщене на офіційному Youtube-каналі Міносвіти, в серії Уроки історії для 5-го класу.

Але були й діаметрально протилежні приклади. Вірусним стало відео з роликом вчительки біології Ольги Халеп із села Яковлівка, що на Харківщині. Вона придумала, як урізноманітнити дистанційне навчання для учнів, і записувала для них реп-ролики про різні теми з біології. Ось тільки подібний досвід МОН не розшукувало і не тиражувало. Втім, нічого дивного в цьому немає: міністерство до кінця червня так і не отримало міністра. Станом на 22 червня в ранзі виконуючого обов'язки керувала Мандзій, а спроба протягнути кандидатуру Сергія Шкарлета, що викликала численні нарікання, успіхом не увінчалася.

ЯК ГОТУВАЛИСЯ ВЧИТЕЛІ

Для початку відразу треба сказати: готувалися далеко не всі, багато хто сприйняв карантин просто як довгі оплачені канікули. На щастя, більшість вчителів повелися відповідально і активно, але їм не вистачало ні навичок, ні можливостей негайно почати онлайн-навчання.

Як поділилися з Корреспондентом вчителі середніх загальноосвітніх закладів, багато з них спочатку навіть не знали, як організувати навчання. Адже ті ж навчальні плани, хоч і були складені, але припускали очний контакт вчитель - учень. Крім того, не всі вчителі змогли відразу пристосуватися до того ж комп'ютера, адже близько 30% з них - передпенсійного або глибоко пенсійного віку. Але, зважаючи на те, що виходу у них не було, довелося якось адаптуватися і проводити уроки.

Як розповіла Корреспонденту Ірина Ющенко, вчителька географії спеціалізованої школи №304 міста Києва, вона разом з колегами діяла методом наукового тику і проходила онлайн-курси з дистанційного навчання. «Ми обмінювалися досвідом один з одним, розповідаючи, де, які курси краще пройти. Паралельно я готувала відеопрезентації, підбирала цікаві тексти. Викладала або на YouTube, або на платформі Classroom.google.com. Дітям було цікаво, у всякому разі, про це свідчить подяка як їхня, так і їхніх батьків, вони писали про це в батьківському чаті», - ділиться досвідом Ющенко.

Але не все так гладко складалося. Наприклад, відомі численні випадки, особливо в класах початкової школи, коли діти, незважаючи на те, що вчителі намагалися їх якось зацікавити, замість навчання займалися якимись сторонніми справами.

Як поділився з Корреспондентом киянин, батько трьох дітей Богдан Петренко, дочка-другокласниця не особливо могла осягати дистанційно ази науки, оскільки жодної дистанційної освіти для них не було. «Хоч у неї і непогана вчителька, але вона змогла опанувати Viber тільки під кінець навчального року, і то лише для того, щоб написати, що діти вивчили таблицю множення і вчилися, дивлячись уроки по телевізору», - скаржиться Петренко.

Що ж стосується «уроків по телевізору», то, як заявив в телепрограмі Право на владу автор ідеї Всеукраїнська школа онлайн і заступник глави Офісу президента Юрій Костюк, її запуск розвертався досить швидко і майже ніхто не був готовий до такого. «Ми намагалися зробити це максимально швидко. Там були помилки. І вони показали, що дистанційному навчанню до цього часу не приділялося належної уваги», - пояснив Костюк.

Правда, це не завадило Міносвіти відзвітувати 12 червня про те, що Всеукраїнська школа онлайн, запущена в березні, успішно завершила свою роботу. «Трансляція уроків для учнів 1-11-х класів під час карантину тривала протягом 10 тижнів на українських телеканалах і YouTube МОН, де зібрала понад 16 млн переглядів», - заявили в МОН. І додали, що над відео працювала команда з більш як 200 людей. 167 педагогів та експертів, залучені до створення уроків, отримали подяки, прямо як в старі радянські часи.

Ну у молодшої школи попереду ще бодай три-чотири роки, щоб компенсувати перерву в навчанні, а ось випускники 9-х та 11-х класів фактично змушені були виживати самотужки. Вирішенням їхніх проблем займаються вони самі і їхні батьки.

ЩО У ВИПУСКНИХ КЛАСАХ

Як розповіла Корреспонденту киянка, мати чотирьох дітей Наталія Демченко, її старша дочка в цьому році закінчила 9-й клас. І вони планували на майбутній, 2020-2021 навчальний рік вступати в один зі столичних ліцеїв. «Коли почався карантин, моя дочка виявилася на дистанційному навчанні. Ми не боялися якихось іспитів, але онлайн-навчання нам не дуже сподобалося. Тому, зважаючи, що ще незрозуміло, як будуть вчитися в наступному році, а за ліцей, в який вона збиралася вступати, треба платити 2.500 грн на місяць, ми вирішили зачекати. Краще два роки безкоштовно в школі, ніж абияк платно», - сказала Демченко.

У свою чергу, як поділилася з Корреспондентом переселенка з Криму Оксана Мазепа, дочка якої в 2020 році закінчила 11-й клас, їм теж не сподобалося дистанційне навчання. «Цьому раділи більше батьки тих дітей, які не змогли знайти спільну мову ні з класом, ані з вчителями. Є такі закомплексовані. Нам це не сильно до душі», - поскаржилася Мазепа.

Незважаючи на всі проблеми, запуск дистанційного навчання все ж приніс і деякі пряники випускникам і старшокласникам. По-перше, воно дозволило мотивувальній частині учнів і батьків зосередитися на профільних для них предметах, звільнити час і сили для підготовки до ЗНО. В тому числі, на жаль, за рахунок повного або часткового ігнорування непрофільних предметів. По-друге, позбавило надокучливих ініціатив у зв'язку з випускними вечорами, а також іншими нераціональними витратами сил і грошей.

СКАСУВАННЯ ДПА

Не встигли випускники разом з батьками заспокоїтися після скасування останніх дзвінків і випускних, як в Кабінеті Міністрів України з легкої руки головного санітарного лікаря України Віктора Ляшко заговорили про скасування ЗНО. Мовляв, незрозуміло ще, що там з коронавірусом і другою хвилею, і що під час складання всеукраїнського тестування може відбуватися колосальне поширення вірусів.

Правда, при цьому спочатку забули скасувати для випускників державне підсумкове тестування. Але тут вже згуртувалися як вчителі, так і батьки разом з дітьми. Наприклад, як неодноразово писала у Facebook директор Київської гімназії східних мов №1 Оксана Проскура, проводити державну підсумкову атестацію випускників (ДПА) просто недоцільно. Одним з аргументів, на який вказувала Проскура разом з колегами, було те, що не у всіх дітей є доступ до електронних ресурсів, і оцінювання найкраще проводити тоді, коли в школах буде відновлено очне навчання. Крім того, оцінки, отримані за три іспити, які ось уже протягом п'яти-шести років складають випускники в школах перед складанням ЗНО, на ті ж медалі не особливо впливають.

З Проскурою згодна і директор школи №5 міста Києва Світлана Олексюк, яка була присутня на засіданні колегії МОН 12 червня і заявила перед тим, що голосувати вона збирається за звільнення від ДПА всіх випускників цього року у всій країні. «Чому? 12 березня стартував карантин. В Україні на той момент було два випадки захворювання. Станом на 30 березня, понеділок, стало відомо про 480 хворих. Хвороба забрала життя 11 українців. У цей день наказом МОН України всі учні 4-х та 9-х класів були звільнені від ДПА. Сьогодні маємо антирекорд - 689 хворих на добу (дані на зазначену вище дату). І незмінне рішення: «Проводити, не можна скасувати!», - заявила Олексюк тоді.

Ці настрої не були поодинокі. Наприклад, в Києві місцева влада спочатку була налаштована рішуче. Тому ще 3 червня з'явився наказ Департаменту освіти і науки при КМДА про скасування проведення ДПА в 9-х та 11-х класах столичних шкіл, підписаний директором департаменту Оленою Фіданян. Кияни - вчителі та батьки разом з випускниками - почали святкувати цю маленьку перемогу. Але Міносвіти стало заперечувати: 4 червня там заявили, що наказ столичного Департаменту освіти є незаконним.

Протиріччя розгорялися - місцева влада ближча до людей, їй на вибори восени йти. І центральна влада опинилася між двох вогнів.

СКАСУВАННЯ ПРОБНОГО ЗНО

Тим більше що буквально за тиждень до старту пробного ЗНО, коли в Україні почала збільшуватися кількість хворих, з'явилися чутки про скасування цього тестування. Випускники разом з батьками почали обурюватися, в тому числі тому, що за кожне пробне тестування були сплачені гроші - від 150 грн.

У відповідь Міносвіти запропонувало вихід - пройти пробне ЗНО онлайн через кабінет абітурієнта. Або під'їхати в ту установу, де воно повинно було б бути і отримати зошити з тестами. І якщо вчителі були готові піти на такий компроміс, то батьки випускників обурилися.

«Пробні тести повно в інтернеті, - поскаржилася Корреспонденту Мазепа. - Але ми не для того платили гроші. А з метою, щоб дочка відчула себе в тій атмосфері. Адже це досить серйозне випробування, і, звичайно, хотілося б, щоб їй вже потім, коли буде саме ЗНО, не було так дискомфортно. Вона у нас розумниця, іспитів не боїться, але ЗНО - це ж зовсім інша справа».

Обурилася скасуванням пробного ЗНО й мати випускниці Ольга Ходованець, яка написала у Facebook про те, що держава, за словами її дочки, «кинула» на 300 грн щонайменше 250 тис. випускників. «Діти в основному записувалися на два пробних ЗНО - з української мови та літератури і профільного предмету. Школа, де навчається наша випускниця, готова до процесу пробного ЗНО, включно з антисептиками і необхідним простором», - заявила вона.

І через тиждень такої хвилі обурення в Міносвіти задумалися над поверненням коштів тим, хто оплатив участь у пробному ЗНО. «Передбачається, що повернення коштів почнеться 1 липня і триватиме до 1 грудня 2020 року. На повернення коштів усім учасникам пробного ЗНО буде витрачено 52 млн 450 тис. грн з фонду боротьби з хворобою COVID-19 і її наслідками», - заявили в Міносвіти. Нам ця заява здається маренням: з якого переляку з фонду треба повертати гроші, які були перераховані на рахунки батьками? Що, перераховані гроші розтанули?

ЩО БУДЕ ЗІ ЗНО

Скасування ДПА та пробного ЗНО хоч і викликало досить сильний резонанс, але досягло своєї мети. Батьки заспокоїлися, випускники продовжили вибирати виші, вчителі розслабилися.

Але в ідеї «знести ЗНО назавжди» є занадто багато уболівальників. Ми ж пам'ятаємо, що вже багато років ЗНО допомагає чесно оцінювати знання випускників і дозволяє вступати до вишів всім, хто має високий рівень знань. Кажуть навіть, що ЗНО практично звело нанівець ефективність «волохатої лапи».

Один з перших дзвіночків пролунав 12 червня з уст головсанлікаря Віктора Ляшка. Він тоді заявив, що хоча поточна ситуація і дозволяє провести основне ЗНО 25 червня, але тільки напередодні, приблизно 22 червня, вони планували приймати рішення - проводити ЗНО в заплановану дату або знову перенести на більш пізній термін.

Став на бік Ляшка і міністр охорони здоров'я України Максим Степанов, який повідомив на брифінгу 16 червня, що питання про проведення ЗНО з 25 червня буде вирішуватися 19-20 червня. Тоді вже не витримало Міносвіти - Мандзій заявила, що скасування ЗНО є неприпустимим. Тим самим вона підтримала як випускників, так і батьків. Мандзій також повідомила, що школи, де планувалося проведення тестування, до нього готові: «Міністерство, центри оцінювання якості освіти готові проводити ЗНО в безпечних умовах відповідно до рекомендацій головного державного санітарного лікаря і гнучко реагують на дані від Міністерства охорони здоров'я щодо епідеміологічної ситуації. Пункти проведення тестування забезпечені медичними масками, термометрами, антисептиками і захистом для медиків».

«У пункти тестування засоби захисту доставляють облдержадміністрації, які отримали їх від партнерів. Готовність пунктів тестування контролює Держпродуктспоживслужба відповідно до спеціального чек-листа», - розповіла Мандзій.

Осторонь не залишився і перший директор Українського центру незалежного тестування Ігор Лікарчук. Він у Facebook зробив перші висновки щодо скандалу навколо ЗНО: «Із цього прикрого досвіду [пробне ЗНО] потрібно зробити два дуже серйозних висновки. Перший. Технічно і технологічно система ЗНО надзвичайно відстала від потреб сьогоднішнього дня. І це є реальною загрозою для її існування в цілому. Другий. УЦОЯО [центр оцінювання] втратив відповідальну суб'єктність і незалежність у прийнятті рішень, що стосуються ЗНО. Його думка і позиція не беруться до уваги і не враховуються. Якщо хочемо врятувати ЗНО, то потрібно щось з цим робити... І негайно робити».

У результаті уряд вирішив не викликати народного гніву і для проведення ЗНО залишити ті ж дати, що і раніше. Навіть незважаючи на те, що кількість осіб, які заразилися коронавірусом, продовжує збільшуватися.

Трохи пролив світло заступник голови ОПУ Костюк, який заявив в тій же програмі Право на владу про те, що, зважаючи на нинішні реалії, вони спільно з Міністерством охорони здоров'я та Національною службою здоров'я опрацьовують різні варіанти: «Інформація, що президент Зеленський збирається скасувати ЗНО, є недостовірною. Це одна з найкращих реформ, ми прекрасно розуміємо, що це прибрало корупцію і дозволило вступати талановитим дітям в найкращі ВНЗ країни. Але у нас щодня проходять наради з Кабміном і готується і план В, і план С». І додав, якщо будуть показники щодо захворюваності, складання наступних іспитів ЗНО може бути перенесено на серпень, і, відповідно, вступна кампанія також. Але перше тестування, як і планувалося, відбудеться 25 червня. Що буде далі, залежить від показників щодо захворюваності на коронавірус.

Щоб трохи знизити ризики, 18 червня Рада прийняла закон, згідно з яким ЗНО більше не є обов'язковим, а Кабмін отримав право приймати рішення про дати його проведення (22 червня закон був підписаний президентом Володимиром Зеленським та набув чинності після опублікування). Тобто в уряду з'явився простір для розумного маневру.

Необов'язковість складання ЗНО, як вважають топ-чиновники, дозволить скоротити кількість присутніх на тестуванні приблизно на 30%. І в багато разів знизити ризики інфікування, оскільки і присутніх в цілому менше буде, і дистанціювання між учасниками можна буде зробити більшим.

ВАЖЛИВО! Що це означає для випускників? ЗНО можуть складати ті, кому треба вступати до вишів. ЗНО можуть скласти ті, хто хотів би поліпшити оцінки атестата, отримані за підсумками року. ЗНО можуть не складати ті, хто не збирається вступати, або ті, хто планує продовжити навчання в тих країнах і вишах, де українське ЗНО не потрібно.

ДОПОВНЕНО: Коли номер здавався до друку, стало відомо, що Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій дозволила все-таки провести зовнішнє незалежне оцінювання з 25 червня по 17 липня, як і передбачалося раніше.

ЩО ДАЛІ ДЛЯ ТИХ, ХТО ЗАЛИШАЄТЬСЯ У ШКОЛІ

Як заявила ще наприкінці травня Мандзій, не відкидається, що дистанційне навчання збережеться: «Я думаю, що технології дистанційного навчання використовуватимуть в школі більше і ми перейдемо до іншого формату навчання. Тобто будуть поєднуватися і класно-урочна система, і технології змішаного навчання. З вересня-місяця, я думаю, що вони будуть краще використовуватися в наших школах». І що до кінця червня в установи загальної та середньої освіти будуть направлені рекомендації для того, щоб вчителі школи могли планувати структуру наступного навчального року.

«Буде так зване коригуюче навчання. Вчителі зможуть з'ясувати освоєння учнями того матеріалу, який припав на карантин. І тут буде виключно індивідуальний підхід кожного класу і кожного вчителя», - резюмувала Мандзій.

А як сказали Корреспонденту в прес-службі Міносвіти, вже навіть була створена робоча група, яка розробляє відповідну постанову щодо дистанційного навчання в навчальному 2020-2021 році, але поки вони не готові представити хоч якусь інформацію, оскільки ще не всі його пункти доопрацьовані.

У свою чергу, як розповіла Корреспонденту начальник управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Департаменту освіти при КМДА Олена Бохно, рішення про використання навчальним закладом освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми або іншої освітньої програми, приймається педагогічною радою навчального закладу.

«Освітня програма установи освіти схвалюється педрадою і затверджується її керівником. Зважаючи, що типова освітня програма повинна містити в тому числі рекомендовані форми організації освітнього процесу в умовах карантинних заходів, педколектив може вносити відповідні зміни в освітню програму. Вчителі мають право на вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, в тому числі при дистанційному навчанні», - так Бохно визначає повноваження конкретних шкіл в організації нових форм навчання.

Тому вчителям, батькам і учням залишилося лише підготуватися до того, що повернення до звичайного навчання в школах, швидше за все, наступить нескоро. І ще продовжить освоювати комп'ютерні технології. Як би там не було, починати треба прямо зараз. Якщо хтось думає, що до початку цілих 70 днів, - він помиляється. До початку занять - нещасних 10 тижнів.

ДУМКИ БАТЬКІВ

Богдан Петренко, батько трьох дітей, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму

Старт чогось нового завжди наштовхується на проблеми - починаючи від елементарної діджитал-грамотності вчителів і батьків і закінчуючи психологічним дискомфортом від того, що треба вчитися не в школі. Тому досвід дистанційного навчання двоякий. І як наслідок сімейного виховання - оскільки всі педобов’язки лягли на батьків, - думаю, що карантин у більшості батьків точно створив повагу до праці вчителів. Але я не впевнений, що це повага перекинеться на вчителів. Тут інша проблема - спроба перекласти відповідальність за виховання. Але це вже з іншої опери. В цілому за дистанційним навчанням майбутнє. Особливо якщо говорити про спеціалізацію, яка очікує старші класи і доступ до уроків провідних вчителів навіть з найвіддаленіших куточків країни. І цей перший млинець глевкий - просто набивка руки. Але повноцінно воно ніколи не замінить прямого контакту вчитель - учень. Тому можна буде говорити тільки про комбіноване навчання. Особливо якщо враховувати, що, крім контакту з педагогом, дітям будь-якого віку важливі і прямі контакти з однокласниками, в яких вони опановують соціальні норми поведінки.

Оксана Мазепа, мати трьох дітей, переселенка з Криму

Цього року старша дочка Віта закінчила 11-й клас. Ми всі чекали останній дзвінок і моменту, коли вона буде танцювати шкільний вальс. Не кажучи вже про випускний. Але через карантин все скасували. Ми дуже засмутилися, адже дочка все-таки провчилася 11 років, і як можна було скасувати ці заходи? Ми, звичайно, постаралися влаштувати доньці свято, але це все не замінить вальсу на шкільному подвір'ї. Скажу чесно, мені це треба було точно так же, як і дочці. Зараз вона готується до ЗНО, добре, що його не скасували. А потім вже, після отримання результатів, буде дивитися, куди вступати. Поки вона вибрала кілька факультетів в Університеті культури і мистецтв Михайла Поплавського. А якщо не вступить, то піде працювати. Ми надали їй вибір.

МИ ПРИДУМАЛИ ЯК

Руслан Стефанчук, заступник голови Верховної Ради

... Пропонується для розгляду внесений президентом України і визначений ним як невідкладний проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2019-2020 навчального року (реєстраційний номер 3669). Закон, зокрема, <...> з Кабінету Міністрів України знімає зобов'язання приймати рішення про тривалість навчального року, зате надає йому можливість регулювати це питання залежно від ситуації зі станом захворюваності і поширення коронавірусної хвороби COVID-19. Крім цього, пропонується скасувати імперативну норму про проходження претендентами освіти державної підсумкової атестації (ДПА) при завершенні здобуття повної загальної середньої освіти в 2019-2020 навчальному році. <...> Проектом передбачено, що зазначена категорія претендентів освіти має право пройти державну підсумкову атестацію, в тому числі зовнішнє незалежне оцінювання, виключно за власним бажанням. Ще раз хочу наголосити, що запропонована президентом України ініціатива жодним чином не спрямована на скасування ЗНО, а лише передбачає можливість охочим учням самостійно приймати рішення про проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО залишається основною можливістю вступу до вищих навчальних закладів.