Чому поширення коронавірусу прогресує на Львівщині

Уже тиждень Львівщина посідає перше місце в Україні за кількістю нових виявлених випадків COVID-19 за день. DW з'ясовувала, чому ця область стала гарячої точкою поширення короновірусної інфекції.

Ще у квітні Львів вважався зразковим містом щодо дотримання мешканцями карантину, запровадженого для стримання поширення коронавірусу. За даними дослідження мобільних компаній "Індекс дотримання самоізоляції мешканцями різних регіонів країни", львів'яни виявились найсумліннішими в усій країні.  Однак нині Львівщина стала рекордсменкою в Україні за кількістю хворих на COVID-19. Станом на 25 червня вона випередила за цим показником Київ та Чернівецьку область - на Львівщині зафіксовано загалом 4627 хворих на коронавірусну хворобу, у Києві - 4613, на Буковині - 4531.

Через зростання кількості хворих на COVID-19 у профільних лікарнях Львівщини почало бракувати місць. Наприклад, у Львівській обласній інфекційній лікарні, розрахованій на 200 пацієнтів з коронавірусом, днями доставляли ліжка, щоб помістити 205 хворих. Щоправда, 24 червня там з'явилось 25 вільних місць. Заступник директора цієї лікарні Ігор Берник каже, що ротація пацієнтів відбувається повільно, оскільки побільшало "важких" хворих, які лікуються більш тривалий час. Нинішні пацієнти, за його словами, відрізняються від тих, хто поступав ще навесні. "Тоді категорія пацієнтів була більш молодшою. Багатьом було до 55-ти років. У них було менше супутніх захворювань, і вони швидше одужували", - каже лікар. Нині в лікарнях Львівської області стаціонарно лікується 820 хворих на COVID-19.

Причини зростання

Зростання кількості хворих на коронавірусну хворобу в Львівській облдержадміністрації пов'язують з недисциплінованістю мешканців. "Десь після Великодніх свят люди почали більше виходити на вулиці, ходити на роботу, відвідувати торгові центри і водночас перестали дотримуватись карантинних вимог: носіння масок і дотримання соціальної дистанції. Це стало однією з причин, чому у нас відбулось таке зростання захворюваності", - пояснює керівник обласного департаменту охорони здоров'я Орест Чемерис.

Водночас керівник комісії з надзвичайних ситуацій Львівської міської ради Галина Слічна вважає, що неправильна комунікація, яка дала українцям хибний сигнал, почалась на рівні Кабінету міністрів. "Коли в уряді почали говорити, що ми маємо стабільність, у нас - все гаразд, ми будемо послаблювати карантин, людей "як відпустило". Ми побачили, що почало відбуватись у місті - люди масово вийшли на вулицю", - каже Галина Слічна.

Гальмувало ПЛР-тестування

Статистичне збільшення кількості хворих також пояснюють тим, що віднедавна у Львові почали робити більше тестів на полімеразно-ланцюгову реакцію (ПЛР). До того аналізи затримували і пацієнтам доводилось чекати на результати до двох тижнів - деякі з них фактично хворіли, але не потрапляли у статистику. Останні ж дні Львівщині допомагають лабораторні центри з Тернополя, Кропивницького, Києва, і тепер результати надходять за 2-3 дні. Утім, у щоденній статистиці нових хворих все ще до 20 відсотків є тестів з попередніх днів.

Як пояснює інфекціоніст Ігор Берник, черга виникала через те, що на перших етапах ПЛР-аналізи часто призначали без потреби, лише щоб перестрахуватись, що перевантажувало лабораторну мережу і аналізи накопичувались. Крім того, він каже, що люди з підозрою на COVID-19, які чекали два тижні на результат тесту, не завжди дотримувались самоізоляції, що теж сприяло поширенню інфекції.

Зростання було очікуваним

Професорка та експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на біологічні загрози Наталія Виноград вважає, що в зростанні кількості хворих на Львівщині нічого дивного немає. "Львівщина є прикордонною територією. Тут - великі міграційні процеси. Тому такі ж високі показники зараз і на Закарпатті. Люди повернулись з-за кордону, сиділи, не рухались, а потім почали виходити… Щільність, кількість населення і міграційні процеси - це компоненти, які впливають на статистику", - пояснює Наталія Виноград. Крім того, за її словами, зростання кількості хворих спостерігається у всіх країнах, які перейшли до адаптивного карантину, і Україна не виняток.

Водночас експертка ВООЗ переконана, що карантин зняли занадто швидко. "Треба вихід з карантину розтягувати. І має бути лабільність. Щось пішло не так - повертаємось назад. Оскільки збудник - непрогнозований, треба швидко реагувати на зміни", - каже медик. Крім того, Виноград вважає, що потрібен більш жорсткий контроль за порушниками карантинних заходів, так як це роблять в інших країнах.

Шукати порушників почали активніше

У Львівській міській раді стверджують, що через зростання кількості хворих посилили перевірки карантинних вимог в громадських місцях. Тепер в кожному районі Львова працюють по дві мобільні групи, які складаються з представників Держпродспоживслужби та поліції. Щоправда, 23 червня, перевіривши майже 200 закладів, такі бригади склали лише два протоколи про порушення.

"Ми не хочемо, щоб нас звинувачували в тому, що ми якось тиснемо на підприємців. Тому дуже часто такі групи реагують лише попередженням. Інколи цього достатньо. Якщо бачимо порушення вдруге, тоді штрафуємо", - пояснює Галина Слічна.

Джерело: Українська служба DW