Гонконг без демократії. Арешти щодо спірного закону

Новий закон наділяє владу широкими повноваженнями для боротьби з невгамовними протестами прихильників збереження політичної і культурної автономії від КНР.

У Гонконгу почалися арешти на підставі нового китайського закону про безпеку, прийнятого 30 червня. Документ наділяє владу широкими повноваженнями для боротьби з протестами. Протестувальників можуть звинуватити в сепаратизмі, тероризмі, підриві державної влади і змові з іноземними силами.

Повний зміст закону знає тільки влада в Пекіні, а оприлюднені невизначені формулювання дозволяють трактувати його залежно від побажань правлячої Компартії. Гонконгці стурбовані, що політичним активістам тепер загрожує довічне ув'язнення. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Довічне за прапор Гонконгу

У Гонконгу 30 червня, напередодні 23-ї річниці передачі автономії від Великобританії Китаю, набув чинності розроблений китайською владою закон про національну безпеку.

Як раніше передавало інформагентство Синьхуа, прийняття нового закону мало такі цілі: "Ефективно запобігати, припиняти і карати дії, що загрожують національній безпеці".

Серед них - "розкол країни, підрив державної влади, планування і здійснення терористичних актів, а також інші дії, які несуть серйозну загрозу національній безпеці".

Крім того, наголошується, що Китай "рішуче виступає проти будь-якого втручання іноземних і зовнішніх сил у справи САР Гонконг і вживе відповідні контрзаходи".

На церемонії підняття китайського прапора 1 липня глава адміністрації Гонконгу Керрі Лам назвала набуття його чинності "найбільш значущою подією у відносинах між центральною китайською владою і гонконгською автономією з моменту повернення Гонконгу на батьківщину".

Однак більшість жителів автономії з нею не згодні: опитування Гонконзького інституту вивчення громадської думки показало, що проти ініціативи Пекіна виступає 56 відсотків гонконгців, за - 34 відсотки.

1 липня в Гонконзі поряд з офіційними церемоніями традиційно відбувається хода продемократичних сил, але в цьому році міська влада вперше не дозволила її проводити - з посиланням на пандемію коронавірусу і "тривалі соціальні хвилювання".

Торік церемонію ледь не зірвали масові протести у зв'язку з прийняттям місцевим парламентом скандального репресивного закону про екстрадицію. Щоб уникнути торішнього досвіду, в цьому році, починаючи з неділі, поліція перекрила багато вулиць у центрі міста.

Незважаючи на заборону, тисячі людей вийшли на вулиці з антиурядовими гаслами та вимогами скасувати закон про нацбезпеку. Протестувальники несли британські прапори та прапори на підтримку незалежності Гонконгу, за що були заарештовані за новим законом.

Для розгону протестувальників поліція застосувала водомети і сльозогінний газ. Всього було затримано більш ніж 300 осіб.

Антиурядові акції в Гонконзі, які отримали назву Революція парасольок, не вщухають з 2014 року. Ці виступи нерідко виливалися у вуличні заворушення і супроводжувалися сутичками з поліцією.

Тепер іноземні спостерігачі і правозахисники побоюються, що новий закон буде використовуватися владою КНР для придушення демократичного руху в Гонконзі.

Закон передбачає створення на території Гонконгу спеціальної силової структури, підзвітної центральному уряду в Пекіні. Її керівником стане один із заступників міністра громадської безпеки КНР.

У разі виникнення суперечностей новий закон отримує пріоритет над правовими нормами Гонконгу.

Євросоюз і США виступали проти прийняття подібного закону. Зокрема, Вашингтон вважає, що плани Пекіна йдуть в розріз із добре налагодженою правовою системою Гонконгу. У свою чергу ЄС пропонував провести консультації щодо спірної статті конституції Гонконгу про необхідність прийняти закон про безпеку.

На початку червня президент США Дональд Трамп вирішив згорнути зв'язки з Гонконгом через китайський закон. Тоді влада Гонконгу заявила, що в розгорнутій санкційній війні проти спеціального адміністративного району КНР більше постраждають самі США.