Петиції і страх перед Китаєм. Складний старт 5G у світі та Україні

Страх перед впливом 5G на здоров'я призводить до численних петицій проти зв'язку п'ятого покоління, зокрема й в Україні. Але розбудову мереж гальмує також політика.

Попри повну відсутність зв'язку між поширенням коронавірусу та вже встановленими вежами із обладнанням для зв'язку п'ятого покоління, у Європі вежі 5G стають об'єктом насильницьких нападів. Лише у Великобританії були атаковані таким чином більше 60 телекомунікаційних веж, а повсюди у Європі збирають підписи під петиціями проти запровадження 5G.

Прикладом цьому є не лише Україна, де електронна петиція на сайті президента із закликом "заборонити впровадження 5G через вкрай негативний його вплив на здоров’я" набрала більше 25 тисяч голосів і тепер на неї має відповісти Володимир Зеленський. Так, наприклад, ініціатива Мартіна Міхайлова "Зупини 5G в Болгарії" дуже швидко отримала тисячі онлайн-підписів. Вона також закликає заборонити розбудову мережі зв'язку п'ятого покоління через те, що 5G, мовляв, спричиняє усі можливі хвороби та інші проблеми зі здоров'ям. Як і в Україні, петиція не згадує напряму зв'язок 5G з коронавірусом.

І хоча пандемія COVID-19 призвела до зупинок у створенні та розбудові мереж 5G у всьому світі, дебати щодо нового покоління зв'язку стали лише більш запеклими. Але чим саме є 5G, чому він викликає такі суперечки та на якому етапі свого розвитку він перебуває в світі та Україні?

5G - швидка мережа із геополітичним виміром

5G, власне, означає "п'яте покоління" мобільного зв'язку. На відміну від своїх попередників, у цьому випадку зв'язок та обмін даними між пристроями, телекомунікаційними вежами та серверами набагато тісніше координується та "віртуалізується". Це має дозволити швидше зв'язувати пристрої між собою та прискорювати обмін даними між ними. 5G має відкрити дорогу для так званого "інтернету речей", безпілотних автомобілів, нових способів промислового виробництва та надшвидкісного інтернету.

Також, на відміну від 3G та 4G, розбудова зв'язку п'ятого покоління відбувається цілісним "пакетом" - окремі виробники та постачальники не можуть бути залучені лише до некритично важливих ділянок та не мати стосунку для справді важливої інфраструктури. Той, хто працює над 5G, потенційно має доступ до всієї системи. Саме цьому зв'язок п'ятого покоління у ще більшій мірі у порівнянні з попередниками є частиною так званої критичної інфраструктури. Коротко кажучи, якщо все пов'язується між собою за допомогою 5G, тоді без 5G нічого не буде працювати. Критичними будуть наслідки і у випадку, якщо сторонні зможуть втрутитися в роботу мережі чи викрасти з неї дані.

Геополітична та економічна важливість

Це, за словами Даніеля Фельзена (Daniel Voelsen) з берлінського Фонду науки і політики, є однією з причин, чому зараз довкола безпеки 5G точаться такі жваві суперечки. У їхньому фокусі - китайський виробник Huawei та питання, чи можуть його технології та продукти використовуватися для розбудови мереж п'ятого покоління. Адже лише декілька компаній у всьому світі виробляють обладнання, необхідне для 5G-мереж: європейські Nokia та Ericsson, південнокорейська Samsung та китайські Huawei і ZTE. Втім Huawei закидають тісний зв'язок із китайськими спецслужбами та китайською Комуністичною партією. У США, Канаді, Польщі та Австралії на адресу концерну навіть звучать прямі звинувачення у шпигунстві. Голова німецької розвідувальної служби BND Бруно Каль (Bruno Kahl) у жовтні попереджав про небезпеку залучення концерну до участі у розбудові критичної телекомунікаційної інфраструктури, адже Huawei, за його словами, не можна цілком довіряти. У компанії ж, натомість, відкидають усі звинувачення та підозри у зв'язку із китайським державним апаратом.

Протистояння через 5G має на додачу не лише безпекову, але й геополітичну та економічну складові. Якщо Huawei стане головним постачальником обладнання для мереж п'ятого покоління у Європі та світі, це закріпить за ним позицію лідера світового ринку на десятиріччя вперед. Від цього можуть постраждати не лише європейські виробники, але також такі американські гіганти, як Cisco Systems та інші. Навряд чи у такому випадку запровадження наступного, шостого покоління мобільного зв'язку взагалі буде супроводжуватися дебатами щодо постачальників. Для ЄС та Європи на кону стоїть навіть більше, ніж для американців, адже європейська електронна промисловість тоді ще більше відставатиме від китайської, без жодного шансу надолужати розрив. Вже зараз Ericsson чи Nokia не витримують конкуренції із цінами, які пропонує Huawei. Втім якщо європейські постачальники будуть розбудовувати 5G у Європі, це стане для європейської електронної індустрії справжнім шансом на збереження глобальної ваги.

Поки що тиха гавань України

Водночас для тих українців, які попри усі запевняння ВООЗ вірять у шкоду 5G для здоров'я та його роль у пандемії COVID-19, є заспокійливі новини. Щонайменше у найближчі декілька років на Україну навряд чи очікують помітні кроки у розбудові мереж зв'язку п'ятого покоління.

Попри те, що ще у травні минулого року президент Петро Порошенко підписав указ про створення мережі 5G в Україні, експерт у сфері телекомунікацій Роман Хіміч зазначає - цей документ був радше елементом передвиборчої кампанії, адже не містив у собі жодної конкретики. Станом на сьогодні, за його словами, в документах, які регулюють сферу телекомунікацій в Україні, відсутні будь-які строки впровадження п'ятого покоління мобільного зв'язку.

Втім українські мобільні оператори, за словами експерта, також поки не квапляться із запровадженням 5G. Причиною цьому є невизначеність із бізнес-моделями, які б потребували використання саме таких технологій. За словами Хіміча, середній чек абонента українського мобільного оператора є найнижчим у Європі. За таких умов провайдерам зв'язку досі важко відбити інвестиції навіть у обладнання для вже запроваджених мереж третього та четвертого покоління. "Серед гравців ринку та експертів склався консенсус, що у наступні два роки не варто чекати суттєвих кроків щодо впровадження технологій 5G в Україні", - каже експерт. На його думку, в найближчий час можливі хіба що окремі пілотні проекти за ініціативою таких виробників обладнання як Ericsson та Huawei. Втім навіть вони будуть запроваджуватися виключно на промислових підприємствах, які розглядаються як найбільш вірогідні споживачі подібних послуг.

Через це, каже Хіміч, українська влада наразі відклала на невизначений строк пошук відповіді на вимоги США щодо витіснення китайських виробників з телекомунікаційного ринку. При цьому двоє з чотирьох найбільших виробників обладнання, що працюють в Україні, - це китайські компанії, і подібний спокій є лише тимчасовим, попереджає експерт. "В будь-який момент питання для Києва може постати руба, тому владі краще визначитися якнайшвидше, якою буде її політика з цього питання", - додає Хіміч.

Джерело: Українська служба DW