"Стильні" корупціонери. Як НАЗК вивчатиме стиль життя чиновників

Новий шеф НАЗК анонсував початок моніторингу способу життя українських чиновників. Але навіть антикорупційні активісти не знають, як саме це відбуватиметься.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочинає здійснювати моніторинг способу життя українських чиновників. На сайті відомства зазначили, що таким чином у відомстві будуть виявляти тих можновладців, які, попри свої скромні задекларовані статки, "користуються люксовими автомобілями, купують маєтки, отримують коштовні подарунки від найближчих родичів тощо".

За словами голови НАЗК Олександра Новікова, Україна стане однією з шести країн світу, які будуть застосовувати цей інструмент. "Тож випадки, коли чиновник, який заробляє 10 тисяч, їздить на "Мерседесі", тепер фіксуватимуть не тільки журналістські розслідування. Їх будуть встановлювати та опрацьовувати на рівні держави", - цитують у пресслужбі агентства слова свого шефа.

Як будуть моніторити стиль життя чиновників

У НАЗК також зазначають, що уповноважені перевірятимуть користування можновладцями майном, що не вказане в декларації, відомості про подарунки, які отримують чиновники, та купівлю ними об'єктів, вартість яких перевищує задекларовані у них активи.

Цей моніторинг у НАЗК хочуть здійснювати на підставі журналістських розслідувань, інших повідомлень у ЗМІ, звернень громадян, організацій та з інших відкритих джерел. При цьому отриману від різних організацій інформацію будуть перевіряти на рівних умовах і в порядку черги, зазначають в агентстві у відповідь на запит DW.

В разі, якщо буде встановлена невідповідність у стилі життя чиновника із задекларованими ним статками, це стане підставою для повної перевірки його декларації, додають у НАЗК. При цьому в першу чергу перевірятимуть декларації тих, хто займає посади із високим рівнем корупційних ризиків. Перелік таких посад затверджується агентством самостійно. Інформацію про результати повних перевірок будуть публікувати на сайті відомства. Також у разі виявлення корупційних правопорушень НАЗК повідомлятиме про це інші правоохоронні органи: Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та прокуратуру.

НАЗК "запізнилось" на роки

У відомстві визнають - проводити відповідний моніторинг НАЗК мало вже давно. Адже цей інструмент контролю за доброчесністю чиновників передбачений ухваленим ще у жовтні 2014 року законом "України про запобігання корупції". І хоча відділ, що мав опікуватися цим напрямком роботи, існував в агентстві, насправді моніторинг способу життя можновладців не проводився. Тепер у НАЗК зазначають - склад працівників відділу, який раніше не працював, вирішили попри це розширити.

Щоправда, у попереднього керівництва агентства не було законних підстав розпочинати роботу за цим напрямком, розповідає DW юридичний радник громадської організації Transparency International Україна Олександр Калітенко. За його словами, згідно з законом про запобігання корупції, моніторинг способу життя має здійснюватися відповідно до визначеного НАЗК порядку. А цей документ свого часу агентство так і не змогло затвердити у міністерстві юстиції, яке повернуло порядок із власними зауваженнями, каже експерт.

Чи вдалося новому керівництву агентства обійти цю перепону і, якщо так, то яким чином, Калітенко не знає. За його словами, у НАЗК жодним чином не радилися із громадськістю щодо того, як саме виглядатиме новий порядок, хоча у активістів, які опікуються питаннями антикорупційної політики була низка пропозицій та засторог щодо того, за якими саме правилами має відбуватися моніторинг. Власне через це, каже юрист, про те, як саме у агентстві будуть слідкувати за способом життя чиновників, можна здогадуватися лише з повідомлень пресслужби НАЗК - жодних офіційних документів ані у агентстві, ані у міністерстві юстиції не публікували.

Можливі ризики для моніторингу стилю життя

Юридичний радник Transparency International Україна додає - через відсутність опублікованого порядку проведення моніторингу стилю життя чиновників вкрай важко сказати, наскільки вдало НАЗК вдалося юридично підмурувати свою майбутню діяльність у цьому напрямку. Так, каже Калітенко, нова практика Європейського суду з прав людини передбачає, що подібний моніторинг має здійснюватися без надмірного втручання в приватне життя особи. Але, оскільки закон про запобігання корупції було ухвалено набагато раніше, не відомо, чи врахували у агентстві нещодавні рішення ЄСПЛ.

Також досі не ясно, чи справді було ухвалено саме порядок проведення моніторингу способу життя чиновників, як того вимагає законодавство. "Теоретично НАЗК могло обійти перепону у вигляді міністерства юстиції, видавши внутрішній документ, який регламентуватиме моніторинг. Наприклад, у вигляді методичних рекомендацій", - розмірковує Калітенко. За його словами, пізніше це може створити ризик того, що адвокати можновладців, яким за результатами моніторингу призначать повну перевірку їхніх декларацій, будуть заявляти про незаконність таких рішень, бо, мовляв, юридичних підстав для проведення моніторингу в уповноважених НАЗК не було.

Експерт зазначає, що без публікації самого документа робити конкретні висновки досить важко, а остаточно крапки над "і" розставить судова практика. "Але шкода, якщо робота уповноважених та гроші платників податків, які на неї підуть, буде потім змарнована програшами у судах через помилки, яких можна було уникнути", - резюмує Калітенко.

На момент публікації статті у НАЗК так і не відповіли на уточнюючий запит DW з проханням прокоментувати висловлені експертом побоювання.

Джерело: Українська служба DW