"Червона зона" карантину в Україні через COVID: демарш Луцька і Тернополя

Встановлення обмежень для боротьби з епідемією COVID-19 в окремих містах України рішеннями центральної влади обурило не лише підприємців і населення, але й місцеву владу. Приписи з Києва там виконувати відмовляються.

"Ознайомтесь з інформацією про відповідальність за порушення карантину. Ви не маєте права працювати", - такі попередження від представників поліції луцькі ресторани та підприємці деяких інших сфер отримують вже другий день поспіль. "Поки що нас лише попереджають, не штрафують, але процедура повернення жорсткого карантину нас обурює. Що робити нам, підприємцям зі сфери харчування, у яких, наприклад, є нормативний запас продуктів, який швидко псується. Що з ним робити: викидати, утилізувати, за чиї гроші? Абсолютно не враховані трудові відносини. Куди діти людей, як їх попередити, за який час?" - скаржиться в розмові з DW підприємець з Луцька Олег Іванюк.

Від зеленого до червоного

У понеділок, 3 серпня, Луцьк разом з Тернополем та Кіцманським районом Чернівецької області український уряд зарахував до "червоної зони" епідеміологічної небезпеки і, відповідно, встановив низку заборон. Крім того, пасажирські поїзди перестали робити зупинки в цих містах, а "Укрзалізниця" - продавати квитки на ці напрямки.

За новою схемою адаптивного карантину для боротьби з поширенням коронавірусу, яку створив уряд, Україну тепер щотижня будуть поділяти на чотири зони за рівнем епідеміологічної небезпеки: червону, помаранчеву, жовту і зелену. Визначає, до якої зони належить той чи інший регіон, Центральна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за показниками завантаженості ліжко-місць у лікарнях, кількості проведених тестів, динаміки зростання випадків інфікування. У різних зонах діятимуть різні карантинні обмеження. Найбільше їх у "червоній" зоні: там забороняють роботу громадського транспорту, закладів освіти, ресторанів та торгових центрів. У "помаранчевій" - заборонена робота закладів розміщення людей (хостелів, туристичних баз), розважальних закладів, дитячих таборів, ресторанів вночі, а також планова госпіталізація. Масові заходи можуть проводитись з розрахунку не більше однієї людини на 20 квадратних метрів.

Протест мерів

Міська влада Луцька та Тернополя виступила проти такого поділу. Ситуацію з хворими на коронавірусну інфекцію COVID-19 у своїх містах вони вважають некритичною, а зарахування до "червоної" зони несправедливим і політичним. "Складається враження, що тернополян хочуть ізолювати від України. Нас хочуть взяти в блокаду", - заявив напередодні мер Тернополя Сергій Надал. Радник міського голови Луцька Ігор Поліщук на своїй сторінці у Facebook написав, що епідеміологічні обмеження відповідно до закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" мають встановлювати органи місцевого самоврядування, а не центральні. В обох містах міські ради вже ухвалили рішення не запроваджувати жодних обмежень у зв'язку з віднесенням їх до "червоної" зони.

"Червоні" міста підтримав і "помаранчевий" Львів, який лише частково погодився з встановленими урядом правилами роботи в своїй зоні. В місті дозволили і далі працювати спортивним закладам, фітнес-центрам та хостелам. "Ми проаналізували вимоги, які були в урядовій постанові, і розуміємо, що якщо в спортивному залі, клубі на 200, 300, 400 квадратних метрів перебуває дві-три людини, то зрозуміло, що небезпеки не має. А для великої кількості людей - це робочі місця", - пояснив заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

На закиди міст відреагував міністр охорони здоров'я України Максим Степанов. На брифінгу напередодні він заявив, що зарахування міст до різних зон відбувається відповідно до показників, а не якихось симпатій. "Тут немає політики чи суб'єктивного бачення, улюблених регіонів чи іншого, що зараз розказують. Є суто цифри, суто рівень небезпеки, які ми доводимо і показуємо", - сказав він.

Незаконне рішення уряду?

Правозахисниця з Української Гельсінської спілки з прав людини Лідія Тополевська вважає реакцію місцевих рад на рішення уряду прогнозованою. "Кабінет Міністрів не може такі речі вирішувати своїми постановами. Це порушує Конституцію. Необхідне запровадження надзвичайного стану, щоб обмежувати права громадян", - каже правозахисниця. Тому поки немає законного рішення, місцеве самоврядування може його не виконувати, вважає вона. На її думку, українці мають оскаржувати такі рішення і вимагати від влади дотримання законів. Хоча зараз в Конституційному суді України вже розглядають подання Верховного суду щодо конституційності обмежень на час карантину в Україні. Але наразі рішення ще немає, суд лише завершив дослідження матеріалів справи у відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини.

Поділ на зони і повторне закриття малого бізнесу може знищити українську економіку, вважає Олег Іванюк. "В умовах пандемії, швидше за все, нам доведеться жити довго, що ж робити цілим галузям? Неможливо буде планувати свою діяльність, залучати інвестиції, коли є загроза нового закриття", - каже підприємець.

Втрати для міських бюджетів

Повернення жорсткого карантину може обернутись збитками не тільки для підприємців, але й для міських бюджетів. Наприклад, в Луцьку з березня по липень 2020 року через карантин і зупинку бізнесу вже недоотримали 128 мільйонів гривень податків. Тернопіль недорахувався приблизно 200 мільйонів гривень податкових надходжень. Якщо знову запроваджувати жорсткий карантин, то, на думку Ігоря Поліщука, втрати будуть ще більшими.

Також самі підприємці кажуть, що змусити їх знову закритись - буде не просто. Керівник Ліги підприємців Тернопільщини Михайло Гомівка переконаний, що підприємці так просто не погодяться із закриттям. "Ми тільки знову почали "дихати". І тут знову - закриватись. З чого тоді жити? Ми всі розуміємо загрозу і не проти багатьох обмежень, але проти повторного закриття бізнесу", - каже Михайло Гомівка. За його словами, якщо підприємців далі будуть обмежувати, ті будуть виходити на протести.

Джерело: Українська служба DW