Утримати Білорусь будь-якою ціною. Чи введе Росія війська?
Кремль запевнив Олександра Лукашенка, що "в разі необхідності" Росія готова надати допомогу Білорусі. Володимир Путін готовий відправити війська? DW зібрала думки експертів.
Чи стане Росія відправляти в сусідню Білорусь війська для порятунку режиму Олександра Лукашенка? Таке запитання ставить багато спостерігачів, що стежать за тим, як в Білорусі вже другий тиждень поспіль тривають протести незгодних з офіційними результатами президентських виборів, що відбулися 9 серпня. ЦВК Білорусі оголосила чинного главу держави Олександра Лукашенка переможцем, але сотні тисяч людей під час масових щоденних демонстрацій не припиняють вимагати відходу Лукашенка - і перевиборів.
За останні кілька днів президенти Росії та Білорусі двічі говорили по телефону. На сайті російського президента сказано, що Москва готова посприяти Мінську. Лукашенко, своєю чергою, дав зрозуміти, що може запросити в Кремлі, в тому числі, і військову допомогу. Чи означає це, що Росія введе війська в Білорусь?
Введення російських військ до Білорусі неможливе?
Підозри підігріваються повідомленнями свідків, які на вихідних зафіксували рух російськими дорогами колони вантажівок УАЗ і КАМАЗ без розпізнавальних знаків в напрямку Білорусі, що ймовірно належать Росгвардії.
"Вперше їх зустріли під Петербургом, потім біля Москви і ввечері під Смоленськом. Це найближча точка до Білорусі, 80 кілометрів до кордону, - розповів DW Руслан Левієв, засновник розслідувальної групи Conflict Intelligence Team. - За технікою ми бачимо, що це такі ж самі вантажівки, які ми бачили на протестних акціях у Москві й Петербурзі. Це не автозаки, а вантажівки для перевезення особового складу". Однак жодних підтверджень, що колона перетнула російсько-білоруський кордон, досі не надходило.
У Росії можливість введення збройних сил в сусідню країну представники влади виключають. Введення військ у Білорусь неможливе, заявив в інтерв'ю російському журналісту Андрію Караулову член Ради Федерації Франц Клінцевич: "Таким чином питання не розглядається". За словами Клінцевича, "катастрофічні помилки доведеться виправляти керівництву Білорусі".
"Кремль зробив ставку на те, що Лукашенко втримається"
У Кремлі склалося досить чітке бачення ситуації, і воно не передбачає використання силового ресурсу, сказала в інтерв'ю DW російська політологиня Тетяна Становая, глава аналітичної компанії R.Politik. Reality of Russian Politics. "Росія зробила ставку на те, що: а) Лукашенко втримається, і б) він повинен знайти спосіб заспокоїти ситуацію", - додала Становая. Москва, за її словами, "мріяла б зберегти його при владі, але мати справу з максимально ослабленим лідером", що дозволило б нарешті змусити Лукашенка дати хід проєкту інтеграції двох країн.
Кремль бачить два сценарії використання силових ресурсів в Білорусі - не армії, підкреслює Становая, а "обмеженої силової групи", наприклад, сил Росгвардії або МВС. У Москві існують різні думки про те, яким мало би бути втручання Росії, але "загальна для Кремля думка, що Білорусь треба будь-якою ціною втримати", каже експертка.
Перший сценарій силового втручання - це можливі штурми урядових будівель або інше застосування сили з боку протестувальників. У Кремлі, за словами Станової, протестний рух розглядають як багатоскладовий: там вважають, що є протестувальники з білоруських заводів, які сприймаються як проросійська і "легітимна" частина протесту, а є - прозахідна, нелегітимна. Росія, на думку політолога, готова використовувати силу для захисту тільки тих, кого вона вважає легітимною частиною протесту: "Це може бути головною помилкою російської влади - вони можуть піти рятувати тих, кого немає".
Введення військ до Білорусі - крайній захід
Другий сценарій передбачає використання силового ресурсу для захисту режиму самого Лукашенка. За її словами, введення навіть "обмеженої силової групи" означатиме "кінець режиму Лукашенка", адже Росія тоді фактично повинна буде взяти на себе контроль над ситуацією, визнавши нездатність нинішнього білоруського режиму впоратися з кризою самостійно. "Обидва сценарії видаються дуже малоймовірними", - підсумувала Тетяна Становая.
Поки що російська влада прагне надати консультаційну допомогу Лукашенку і відправити до Мінська своїх цивільних "фахівців", щоб допомогти врегулювати кризу мирним шляхом, але Лукашенко відмовляється, каже Становая. У Кремлі хотіли б уникнути силового втручання, впевнена політологиня.
Використання армії допускають у Кремлі тільки в найбільш крайньому разі: "Поки що йдеться про політтехнології". Якщо Росія зважиться на використання силового ресурсу, то це буде спробою "врятувати хворого з того світу" і означатиме, що "всі більш-менш адекватні інші варіанти" не спрацювали, робить висновок Тетяна Становая. Проте Росія мобілізує силові ресурси на випадок виходу ситуації в Білорусі з-під контролю, впевнена політологиня.
"Це дуже небезпечна гра для Росії"
Юридичною підставою для можливого введення військ може стати стаття Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), згідно з якою в разі зовнішньої агресії члену об'єднання може бути надана військова допомога. "Вперше в історії ОДКБ може бути використана стаття четверта. Зовнішня агресія щодо одного з членів ОДКБ є агресією проти всього договору, проти всіх країн. Але я впевнений, що жодна країна, крім Росії, не погодиться на військове втручання в Білорусь", - заявив DW політолог, автор Московського центру Карнегі Аркадій Дубнов. Окрім Росії та Білорусі, до ОДКБ входять також Казахстан, Вірменія, Киргизстан та Таджикистан.
Подібний сценарій можливий, але надзвичайно небезпечний для Росії, згоден з ним і керівник Центру розвитку регіональної політики Ілля Гращенков: "Це дуже небезпечна гра. Небезпечна для Росії. Це не Донбас, це не Крим. Мало хто (в Білорусі. - Ред.) чекає БТР з російським прапором на борту".
Джерело: Українська служба DW