Зміна клімату - тропічні манго, авокадо та лічі з Європи

От уже третій рік поспіль Європа страждає від посухи. І третій рік поспіль брак дощів негативно позначається на врожаях. Європейські фермери вимушені прилаштуватися до нових умов?

Перспектива для європейського сільського господарства невтішна: до кінця століття буде дедалі більше посух, особливо навесні й улітку. Згідно з прогнозами, підвищення середньої температури сягатиме від одного до 5,5 градусів за Цельсієм. При цьому найбільше потепління слід очікувати в Південній Європі.

Згідно з даними Європейського агентства довкілля EEA, уже зараз можна спостерігати, як частіша спека, зливи, град та нестача води змінили умови вирощування багатьох сільськогосподарських рослин у Європі. Особливо це стосується рослин Середземномор'я на кшталт оливок чи винограду.

Північ Європи - у виграші

Натомість на півночі Європи зміни клімату можуть мати позитивний вплив на сільське господарство. Довші вегетаційні періоди та коротші сезони заморозків можуть зробити можливим вирощування нових культур та сортів, зазначають експерти. Приміром, у басейні Балтійського моря може вдвічі збільшитися площа територій, придатних для сільського господарства - з 32 відсотків зараз до понад 75 відсотків.

Кліматичні зміни уже мають наслідки - у північнонімецькій землі Нижня Саксонія середня температура за останні два десятиліття підвищилася на майже два градуси. Деякі фермери почали через це вирощувати там абрикоси, що люблять тепло, та нектарини. А виноробство, яке раніше було сконцентроване у сонячних країнах на кшталт Франції, Іспанії та Італії, почало нарощуватися у Данії, Швеції та Великобританії.

Британське і скандинавське вино

У Великобританії обсяги виробництва вина за останні 20 років потроїлися. Лише 2018 року англійські винороби виробили близько 13,2 мільйона пляшок вина. Утім, новий клімат несе із собою й проблеми: незвичні погодні явища та вологі літа роблять виноград менш стійким до хвороб.

Виноробне господарство Ryedale Vineyards на північний схід від Йоркшира виробляє британські вина з 2006 року. Поки що ставку роблять на гібридні, більш стійкі до хвороб сорти винограду, пристосовані до прохолодніших регіонів Північної Європи.

Керують господарством Джон Флетчер та його родина. У Ryedale Vineyards, за словами Флетчера, помічають передусім негативні наслідки змін клімату. "Непередбачувані погодні явища, посухи та сильні літні урагани - це справжня проблема, і їх, схоже, стало більше. Цього року ми мали найбільш сонячний травень за багато років та жодних опадів упродовж двох місяців". Так само й пізні заморозки та град знищують виноград, розповідає Флетчер.

Тиск на виробників олії та вина

"Зміни клімату - це ризик для винного господарства по всьому світу, особливо в Європі", - каже Жозеп Марія Соле з проєкту ЄС VISCA, який підтримує європейську винну індустрію з виробленням середньо- і довгострокових стратегій пристосування до кліматичних змін. Соле каже, що регіони вирощування винограду дедалі частіше зазнаватимуть спеки та посухи, тоді як у деяких частинах Іспанії інтенсивніші періоди заморозків пошкоджуватимуть бруньки виноградної рослини.

Стикатися з наслідками змін клімату доводиться не лише виноробам, каже Блаз Курнік, експерт Європейського агентства довкілля зі стратегій пристосування до змін клімату. Особливо поширенню нових хвороб і шкідників, за його словами, сприяють тепліші зими. Приміром, європейська індустрія виробництва оливок опинилася під загрозою через дедалі більшу кількість оливкових мух. При цьому європейська індустрія забезпечує близько трьох чвертей світового попиту на оливки.

"У найгіршому разі це може зачіпати щорічно до 80 відсотків італійських оливкових дерев", - каже Курнік. Страждають від мух і іспанські виробники оливок.

Італія, яка є другою у світі за обсягами виробництва оливкової олії, зіштовхнулася 2018 року з катастрофічним урожаєм. Погодні негаразди та заморозки призвели до скорочення обсягів виробництва на 57 відсотків, що рівнозначно втратам в один мільярд євро.

Тропічні фрукти в Європі

Поки що одним із найважливіших оливкових регіонів Італії є Сицилія, поряд із Калабрією та Апулією. Але вже сьогодні деякі фермери вирощують там манго, авокадо та лічі, які зазвичай ростуть у тропічних регіонах.

Тропічні фрукти вперше висадили на Сицилії в 1970-х роках, але останніми роками їхнє вирощування збільшується шаленими темпами, каже Вітторіо Фаріна з Університету Палермо. При цьому були завезені нові культури на кшталт папаї, аби замістити ними цитрусові, які "перестали бути рентабельними".

Тепліші зими сприяють розширенню традиційних регіонів вирощування манго, авокадо та папаї з тропіків у Середземноморський регіон. Це стосується Єгипту, Ізраїлю, Іспанії та Італії, розповідає Фаріна. Але сухіші літа та екстремальні погодні явища кидають виклики рослинництву, каже він.

Нестача води вимагає нових сортів

Адже більшість тропічних фруктів потребують дуже багато води. Через це Фаріна випробовує цілеспрямовані меліоративні стратегії, аби зменшити негативний вплив тропічних рослин на ситуацію з водою в нових регіонах вирощування. Він прогнозує: "Проблема нестачі води для сільського господарства дедалі більше вимагатиме запровадження видів рослин з низькою потребою у воді". Як приклад, Фаріна наводить опунцію фікус-індіка, плоди якої часто називають кактусовою грушею.

В Іспанії так само зараз тестують вирощування нових рослин, серед яких фісташки, каже Маргарита Руіс-Рамос з дослідницького центру аграрних та екологічних ризиків Політехнічного університету Мадрида. Але пріоритетом є пошук покращених сортів місцевих рослин, які можуть впоратися з новими кліматичними умовами.

Зробити місцеві рослини стійкішими

"Існують можливості пристосувати традиційні культури у коротко- чи середньостроковій перспективі, замість того щоб повністю від них відмовлятися", - каже Руіс-Рамос. Ідеться, приміром, про сорти персиків, яким не так сильно потрібен холод взимку, щоб почати квітнути навесні. Крім того, можна змінити регіони вирощування рослин в межах країни на більш сприятливі.

У рамках своєї роботи Руіс-Рамос аналізує сорти рослин, плани вирощування, ґрунтові умови, можливості меліорації та різні інші фактори, аби знайти "оптимальні місцеві стратегії пристосування" до змін клімату для сільського господарства. Найбільш перспективні рішення згодом тестують на полях. "Ми маємо знайти компроміс між різними потребами. Лише робити ставку на кілька африканських сільськогосподарських рослин - цього не достатньо", - переконана науковиця.

На ще один аспект вказує Ів Мадр, співзасновник дослідницького інституту Farm Europe у Брюсселі. Європейське сільське господарство має стати більш відкритим до біотехнологій, переконаний він, передусім ідеться про генну інженерію. За словами Мадра, можна настільки змінити гени місцевих сільськогосподарських рослин, що вони стануть стійкішими щодо посухи та хвороб. Експерт переконаний: Європа може забезпечити потреби в продовольстві та зростання лише завдяки більшим інноваціям та інвестиціям.

Джерело: Українська служба DW