Перехід у політичне русло. Протести в Білорусі

 

Білоруси протестують вже 12 днів. Довгий час у докір протестувальникам ставили відсутність виразних політичних лідерів, які могло б вести переговори з владою. Тепер опозиція створила Координаційну раду, але вести переговори з нею влада відмовляється, а навпаки, порушує кримінальні справи проти опозиціонерів.

 

Корреспондент.net стежить за ситуацією на протестах у Білорусі.

 

 

На засіданні 19 серпня було обрано президію Ради, до якої увійшли Світлана Алексієвич, Лілія Власова, Сергій Дилевський, Максим Знак, Ольга Ковалькова, Марія Колесникова, Павло Латушко. Рада прийняла резолюцію, в якій вимагає:

 

- визнати недійсними вибори президента республіки 9 серпня 2020 року і провести нові,

 

- припинити політичні переслідування, звільнити політичних в'язнів, виплатити компенсації всім постраждалим,

 

- завести кримінальні справи і притягнути винних до відповідальності (на кого заводити справи і винних у чому, також не уточнюється).

 

Марія Колесникова зазначила, що Рада не ставить собі за мету зміну конституційного ладу і зовнішньополітичного курсу, і підтримує людей, які висловлюють свою думку, виходячи на мирні акції протесту.

 

Рада вимагає від генпрокуратури, СК, МВС і КДБ Білорусі термінового проведення зустрічей.

 

 

Влада поки готова зустрічатися з опозиціонерами тільки в рамках розслідування кримінальних справ проти них.

 

Генпрокурор Білорусі Олександр Конюк заявив, що "створення і діяльність Координаційної ради спрямовані на захоплення державної влади". Через створення ради вже завели справу про заклики до дій, "спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці".

 

У білоруській опозиції відповіли, що їх перехідна рада не загрожує національній безпеці Білорусі, а порушення кримінальної справи є не чим іншим, як політичним переслідуванням.

 

За словами члена координаційної ради, юриста Максима Знака, кримінальну справу було порушено за статтею 361 КК, - це не дії, спрямовані на захоплення влади, а заклики, спрямовані на дії, що загрожують національній безпеці.

 

"Будемо сподіватися, що влада уважно прочитає те, що ми вчора підготували в координаційній раді. І там написано, що ця рада робить, до чого закликає і якими правилами користується. На мій погляд, немає ніяких причин стверджувати, що є підстави для застосування статті 361", - сказав він у коментарі Єврорадіо.

 

 

Аналітики з самого початку протестів у Білорусі відзначали, що у протестувальників немає єдиного політичного центру, який би представляв всіх протестувальників, координував їх діяльність і виступав би від їх імені на переговорах з владою. Так і не з'явилося яскравих лідерів, відсутня чітка політична програма і план дій.

 

"Координаційна рада з передачі влади, яка була сформована за пропозицією кандидата в президенти Світлани Тихановської, навряд чи зможе найближчим часом стати організуючою силою протестного руху, оскільки складається в основній масі з представників "старої опозиції", ніким не був обраний і має дуже великий потенціал для внутрішніх конфліктів", - вважає білоруський політолог Дзеніс Мельянцев.

 

На його думку, вирішальним для успішності протестів залишається фактор страйку на найбільших державних підприємствах. Реакція влади на страйки вже проявляється. Так, керівництво Мінського автомобільного заводу почало звільняти працівників за участь у страйках, а співробітникам БілАЗу заборонили користуватися мобільними телефонами на території заводу, а також пересуватися по заводу "без виробничої необхідності".

 

Крім того, зник один із членів страйкового комітету Білоруськалій Дмитро Куделевич, за інформацією колег, його зупинили на дорозі і затримали.

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet