Кандидат Байден і Україна: чи є у Зеленського привід для занепокоєння
Колишній віцепрезидент США Джо Байден готується повернутися до Білого дому. Для України його перемога на виборах означатиме прихід до влади старого знайомого, але чи не кинули події в Києві тінь на відносини?
77-річний ексвіцепрезидент Сполучених Штатів Джо Байден вийшов на фінішну пряму виборчих перегонів, коли 18 серпня з'їзд Демократичної партії висунув його кандидатом. Якщо він переможе на виборах 3 листопада, то стане президентом США, який знає Україну краще за своїх попередників. В адміністрації Барака Обами Байден відповідав за український напрямок у найбільш критичні події в її новітній історії - під час анексії Криму Росією та початку війни на Донбасі.
Байден у Верховній Раді: "Російські танки" на Донбасі
"Байден був дуже сильно залучений до ситуації в Україні, - пояснив у розмові з DW Андерс Ослунд, експерт аналітичного центру Atlantic Council у Вашингтоні. - Він був західним лідером з питань України". Про це зазначив і колишній посол України в США Валерій Чалий: "Довіра Обами давала йому можливість фактично очолювати цей напрямок зовнішньої політики в Європі й підтримувати тісні контакти з Україною". Чалий назвав Байдена "людиною, яка вміє об'єднувати і готова на рішучі кроки".
Виступаючи з промовою у Верховній Раді в грудні 2015 року, віцепрезидент Байден зривав оплески, коли говорив про "російські танки та ракети" на Донбасі й цитував "Заповіт" Тараса Шевченка. При цьому він не оминув і чутливі для народних депутатів теми - закликав виконати Мінські угоди, які деякі політики в Україні вважають невигідними, і говорив про "історичну боротьбу" з корупцією, яку порівняв з "раковою пухлиною". "Так, це було відверто, інколи жорстко, але недружнього тиску я ніколи не відчував як посол", - каже Чалий.
Україна як больова точка кандидата в президенти США
Експосол наголошує, що "для України важлива підтримка стратегічного партнера США, демократів та республіканців", тому Київ не робить "якихось виокремлень" у нинішніх перегонах за крісло глави Білого дому.
Оглядачі вважають, що повернення старого знайомого Байдена у цілому може бути приводом для оптимізму в Україні, особливо якщо врахувати, що нинішній глава вашингтонської адміністрації Дональд Трамп, якого підтримують республіканці, якщо вірити спогадам його колишнього радника з нацбезпеки Джона Болтона, налаштований до Києва мало не вороже. Те, що США при ньому продовжили надавати підтримку Україні й навіть розширили її за рахунок летальної зброї, зокрема, протитанкових комплексів Javelin, в експертних колах вважається не так заслугою Трампа, як результатом згоди в цьому питанні республіканців і демократів.
У будь-якому разі, кандидатура Байдена - привід для Києва задуматися про наслідки його можливої перемоги. Адже з його іменем було пов'язано те, що приблизно за рік до виборів у США Україна опинилася в центрі американської внутрішньої політики. Тоді спливли деталі телефонної розмови Трампа з новим українським президентом Володимиром Зеленським в липні 2019-го, в ході якої президент США попросив українського колегу розслідувати роль Байдена у звільненні українського генпрокурора Віктора Шокіна в 2016 році.
Трамп, спираючись на думку своїх соратників, перш за все, колишнього мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані, припускав, що Шокін був звільнений через розслідування проти української газової компанії Burisma, членом правління якої був Хантер Байден - син віцепрезидента. Незадовго до цієї розмови США призупинили допомогу Україні. Демократи вважали цю історію приводом для імпічменту, почали процедуру, але не змогли довести її до кінця.
Байден-старший не приховує, що в жорсткій формі вимагав від Києва звільнення Шокіна, але не через компанію Burisma, а через недостатню, на думку Заходу, боротьбу з корупцією. Це була публічно озвучена загальна позиція США і країн Євросоюзу. Опоненти Байдена давно використовують контакти колишнього віцепрезидента і його сина з Україною як больові точки. Зараз у США розслідуванням ролі Байдена-молодшого в Burisma займається сенатор-республіканець Рон Джонсон, голова комітету Сенату з питань внутрішньої безпеки.
Зеленський підтримав Трампа?
У розпал імпічменту президент України Зеленський старанно намагався не дати втягнути себе і країну в американську політику. Однак з наближенням виборів у США в Україні відбулися події, які надали оглядачам у Києві привід у цьому сумніватися. За словами адвоката ексгенпрокурора Шокіна, в лютому Державне бюро розслідувань (ДБР) нібито відкрило справу за заявою про тиск на нього Байдена. Підтвердження цієї інформації від ДБР тоді не було. У відповідь на електронного листа на центральну адресу ДБР DW отримала повідомлення від управління ДБР у Хмельницькому, в якому сказано, що його працівникам "не відома та не може бути відома інформація щодо того, чи ведеться досудове розслідування" підрозділами ДБР "за вказаним фактом". Жодних прізвищ не названо.
У травні депутат Верховної Ради, колишній член Партії регіонів Андрій Деркач опублікував нібито записи телефонних розмов Байдена з тодішнім президентом України Петром Порошенком, нібито зроблені в 2015 або 2016 році. Деркач стверджує, що Байден вимагав звільнення Шокіна в обмін на мільярд доларів кредитних гарантій. Представники Порошенка і Байдена засумнівалися в достовірності записів, а президент Зеленський сказав, що реагувати повинні правоохоронні органи. Генпрокуратура України повідомила, що інформація внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Щоправда, розслідування, схоже, ведеться проти Порошенка, а не проти Байдена. Партія Зеленського "Слуга народу" заявила, що в парламенті буде створена тимчасова слідча комісія.
Всі ці події стали приводом для заяви семи колишніх послів США в Україні, "збентеженими" тим, що вони назвали "спробами втягнути Україну у внутрішню політику" США напередодні президентських виборів. Посли закликали обидві сторони уникати кроків, які можуть призвести "до відчуження країн". Деякі українські ЗМІ розцінили заяви Зеленського і генпрокуратури як те, що Україна може вступити у виборчу кампанію в США на боці одного з кандидатів - Трампа. На їхню думку, наслідки для україно-американських відносин можуть бути "катастрофічними". Доля розслідування генпрокуратури у зв'язку з "записами Деркача", яких з'являється дедалі більше, поки невідома. На запит DW у пресслужбі відомства не відповіли.
Американські спецслужби на початку серпня оцінили появу записів Деркача, якого вони назвали "проросійським", спробою нашкодити Байдену перед виборами. Схожої точки зору дотримується і Андерс Ослунд. На його думку, поки у Байдена немає підстав тримати зло на Зеленського, але, на його думку, за нового президента відбулося "істотне проникнення" в українську владу "російських агентів впливу" і оточення колишнього президента Віктора Янковича, який втік до Росії. І Ослунд, і Чалий не очікують суттєвих змін у ставленні США до України в разі перемоги Байдена, але прогнозують відновлення тісної взаємодії між США та Європою - дипломатичної практики, від якої відійшов уряд Трампа.
Джерело: Українська служба DW