Чому Росія "перенесла" кінець Другої світової війни?

Росія тепер відзначає річницю закінчення Другої світової війни на день пізніше - 3 вересня. Перенесення дати викликало критику, оскільки досі цей день був пов'язаний з іншою подією - трагедією в Беслані.

Коли закінчилася Друга світова війна? Відповідь на це питання в Росії цього року лунає інакше, ніж на Заході. Російський парламент в квітні проголосував, а президент РФ Володимир Путін підписав зміни до відповідного закону, згідно з якими днем закінчення Другої світової війни названо 3 вересня, а не 2-ге, як було досі. Депутати пояснили ініціативу бажанням піти назустріч деяким ще живим ветеранам, у яких збереглися радянські медалі з профілем Сталіна "За перемогу над Японією", на зворотному боці яких зазначено "3 вересня 1945".

Коротка війна з тривалими наслідками

Друга світова завершилася в Азії 75 років тому капітуляцією Японської імперії 15 серпня 1945 року, що була формально підписана на борту американського лінкора "Міссурі" 2 вересня, і проходила поетапно. Москва оголосила війну Японії 8 серпня 1945 року, фактично вийшовши з Пакту про нейтралітет. Це було частиною домовленостей Сталіна з союзниками на Ялтинській конференції. Бойові дії в Маньчжурії на північному сході Китаю, в яких брали участь близько півтора мільйона радянських солдатів, тривали кілька днів. Понад 12 тисяч червоноармійців загинули.

Вступ у війну Радянського Союзу був "справжнім шоком для Японії", зазначив у розмові з DW історик Такума Мельбер (Takuma Melber), співробітник Гейдельберзького центру міжкультурних досліджень. Мельбер розділяє оцінку свого американського колеги Цуйосі Хасегави про те, що "в результаті радянське оголошення війни відіграло більш вирішальну роль в капітуляції Японії, ніж обидва ядерні бомбардування США". За словами Мельбера, влітку 1945 року Японія і так "була у військовому плані виснажена", але Москва прискорила капітуляцію.

Наслідки радянсько-японської війни досі істотно впливають на відносини двох країн. Радянський Союз тоді розширив свою територію на Далекому Сході за рахунок південної частини Сахаліну і Курильських островів. Японія й дотепер не визнає чотири острови цієї гряди частиною РФ і пропонує переговори про їх повернення - безуспішно. Мирного договору між Москвою і Токіо досі немає.

Віддалення від Заходу і зближення з Китаєм

У радянські часи спогади про Другу світову війну в Азії перебували в тіні "Великої вітчизняної війни". 3 вересня як дата перемоги над Японією була в 1945 році внесена до списку державних свят, але вже в 1947 році вилучена з нього і як свято поступово втратило значення.

Хоча про 2 вересня як дату закінчення Другої світової війни говорили на уроках історії в радянських школах, офіційною вона стала відносно нещодавно. Перші спроби були в 1990-ті, в 2010 році президент РФ Дмитро Медведєв закріпив 2 вересня як нову пам'ятну дату. Так Росія по суті приєдналася в цьому питанні до позиції Заходу, але тепер знову обрала окремий шлях. "Мова йде - вже вкотре за ці роки - про демонтаж ще однієї частини символічної спадщини дев'яностих, - написав у коментарі для DW Костянтин Еггерт. - Адже саме при Єльцині, в 1995 році 2 вересня вперше затвердили особливим днем. Одночасно це і жест на адресу експрезидента Дмитра Медведєва".

Схожим чином бачить ситуацію Такума Мельбер. На його думку, зміни є, з одного боку, "демонстрацією сили і жестом в бік Токіо в суперечці щодо Курил і питання лідерства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні". "З іншого - усвідомлене повернення до сталінської традиції святкування 3 вересня може бути витлумачено як віддалення від Заходу, перш за все - англо-американської сторони - і зближення з КНР", - каже історик. Пекін святкує закінчення війни 3 вересня, тому Росія в "пам'ятно-політичному і символічному плані тепер зрівнялася з Китаєм", вважає Мельбер.

Оглядачі оцінюють рішення Москви також в контексті історичної політики в Росії за президента Путіна, в якій пам'ять про війну грає роль центрального стрижня суспільства. Цього року з нагоди 75-ї річниці було заплановано особливо масштабне святкування, але коронавірус змусив перенести деякі заходи. Після перенесення Параду перемоги на Красній площі 9 травня можливою ​​новою датою називали 3 вересня, але в підсумку він відбувся 24 червня.

Критика через річницю трагедії Беслана

Нова дата викликала хвилю критики, оскільки досі ця дата була пов'язана з іншою подією в новітній історії Росії - трагедією в Беслані. 1 вересня 2004 року терористи захопили в заручники школу в цьому місті в Північній-Осетії-Аланії. Під час спроби звільнення 3 вересня загинули понад 330 осіб, більшість з них - діти. Цей день внесений до списку пам'ятних дат РФ як День солідарності в боротьбі з тероризмом.

На тлі цього організація "Матері Беслана" навесні звернулася до президента Путіна з закликом зупинити ініціативу про перенесення дати закінчення Другої світової війни. На їхню думку, конфлікт між радісними і сумними подіями очевидний. Влада Північної Осетії заявила, що з розумінням ставиться до святкових заходів в інших регіонах Росії, але сама не братиме в них участі, а буде в цей день згадувати пам'ять жертв в Беслані. Рада з прав людини при президенті РФ також виступила проти перенесення дати. Але всі заклики почуті не були. У новій редакції закону обидві події розведені по різних статтях - 3 вересня як дата закінчення Другої війни згадується в списку днів військової слави, а як День солідарності у боротьбі з тероризмом - в розділі про пам'ятні дати.

Джерело: Українська служба DW