Кінець перемир'я. Донбас на межі нової ескалації

 

Рівно 42 дні протримався режим припинення вогню на Донбасі. За цей час не був поранений і не загинув жоден український військовий. Але в неділю, 6 вересня, перемир'я було порушено.

 

Що далі чекає Донбас?

 

 

Обстріли

 

Спочатку 6 вересня сепаратисти обстріляли підрозділ Об'єднаних сил у районі Красногоровки з автоматичного станкового гранатомета - і поранили українського військового. У той же день противник удруге порушив перемир'я, відкривши вогонь зі стрілецької зброї по позиціях підрозділів ООС неподалік Причепилівки на Луганщині - там загинув український військовослужбовець.

 

 

За день до того один з ватажків самопроголошених "республік" Денис Пушилін оголосив, що в понеділок, 7 вересня, його люди відкриють вогонь по "незаконно зведених (українською стороною) інженерних спорудах у районі населеного пункту Шуми", і закликав Київ вивести звідти людей, щоб не було жертв.

 

Місія ОБСЄ засвідчила, що не виявила ніяких змін в існуючих позиціях Збройних сил України в районі населеного пункту Шуми в порівнянні з 5 липня 2020 року.

 

Вогонь ніхто так і не відкрив.

 

 

Реакція

 

Президент Володимир Зеленський провів спеціальну нараду з цього приводу обстрілів терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР". За результатами наради були віддані накази, у тому числі міністр закордонних справ Дмитро Кулеба ініціював термінову розмову з міністром закордонних справ Російської Федерації Сергієм Лавровим.

 

В Офісі Зеленського відзначили, що представники Тристоронньої контактної групи провели позачергове засідання щодо ситуації в неділю і знову зберуться в понеділок.

 

"Україна вивчила уважно обидва обстріли і розцінює їх як два окремих відмінних випадки, скоєних із провокаційною метою. Ми вимагаємо від Росії втрутитися в ситуацію і вплинути на провокаційну поведінку незаконних збройних формувань у Донецькій і Луганській областях з метою збереження режиму припинення вогню", - йдеться в повідомленні Офісу президента.

 

 

 

Провокації

 

Волонтер благодійної організації Схід SOS Євген Васильєв зазначає, що і крім обстрілів на лінії фронту трапляються провокації.

 

Імовірною провокацією називає волонтер і масштабні пожежі в Луганській області. "Саме так було на початку липня, коли на Луганщині в Новоайдарському районі спалахнула масштабна лісова пожежа, - переконаний Васильєв. - Уже не секрет - це був підпал. Офіційно навряд чи хтось скаже про це, але ми розмовляли з лісниками, поліцейськими - вони кажуть, пожежа почалася після ворожого обстрілу, вогонь пішов із замінованої території. Кілька діб рятувальники не могли дістатися до місця події, адже не мали карт замінованих територій. Літаки не піднімалися в повітря, тому що не було гарантій режиму тиші".

 

Таким чином бойовики "викурюють" українських військових із їхніх позицій.

 

"До того ж так відбувається "розмінування", адже міни, які були встановлені, детонують від температури", - говорить волонтер і зазначає, що "всі намагаються дотримуватися режиму тиші, але підпал - це не обстріл".

 

Від підпалів також гинуть люди. Під час ліквідації наслідків пожежі загинув старшина Артем Бондаренко.

 

 

Противник посилюється

 

У звітах місії ОБСЄ періодично фіксується присутність великої кількості важкого озброєння уздовж лінії розмежування. Користуючись режимом тиші, ворог потужно зміцнив свою передню лінію і другу лінію оборони. Зокрема, представники незаконних збройних формувань вирили окопи біля Золотого-5 і Ужівки і провели інженерні роботи біля хутора Вільний і Мар'їнки. Підтверджується це і звітами ОБСЄ.

 

 

Політичні фактори

 

Політолог Володимир Фесенко вважає, що порушенням перемир'я противник може намагатися вплинути на передвиборну кампанію в Україні. "Стале перемир'я потенційно працювало на політичні інтереси президента Зеленського і його партії. Зрив перемир'я повинен допомогти на місцевих виборах проросійським партіям - ОПЗЖ - у критиці президента Зеленського і його партії, а заодно - у пропаганді миру на російських умовах", - вважає Фесенко.

 

На його думку, найбільш вірогідний сценарій подальшого розвитку подій - повернення військової ситуації на Донбасі у звичне русло війни малої інтенсивності. Сам же досвід навіть відносного 40-денного перемир'я показує, що військові дії на Донбасі можна припинити за наявності відповідної політичної волі з обох сторін.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet