Марія Колесникова: з посмішкою проти Лукашенка
Співлідерку протестів білоруської опозиції Марію Колесникову, ймовірно, викрали і намагалися витурити до України. Утім, вона начебто порвала паспорт прямо на кордоні та залишилася. Наскільки важлива її роль у протестах?
Лише у вівторок, 8 вересня, тобто наступного дня після зникнення і, як припускають, викрадення білоруської опозиціонерки Марії Колесникової у Мінську, з'явилися перші вказівки на те, що саме трапилося з нею. Судячи зі всього, останню відому опозиційну діячку, що ще лишилася у Білорусі, в ніч на вівторок намагалися примусити виїхати до України. Так само як і іншу членкиню правління Координаційної ради опозиції Білорусі Ольгу Ковалькову, котру незадовго до цього фактично депортували до Польщі.
Та якщо двоє супутників Колесникової, прессекретар Координаційної ради Антон Родненков та виконавчий секретар Іван Кравцов, дійсно виїхали до України, Марія, за повідомленнями ЗМІ, розірвала свій паспорт, аби все ж залишитися в Білорусі. Цю інформацію у вівторок підтвердив спершу ще один опозиціонер і член Координаційної ради Павло Латушко. Пізніше білоруський президент Олександр Лукашенко під час інтерв'ю російським ЗМІ повідомив, що Колесникову затримали за порушення правил перетину кордону. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив головний редактор радіостанції "Говорит Москва" Роман Бабаян.
Лідерка без лідерських амбіцій
Протягом минулих тижнів Колесникова стала фактичною лідеркою опозиційного руху в Білорусі, який виступає проти Лукашенка, не визнаючи його перемоги на виборах президента 9 серпня і закидаючи йому фальсифікації результатів голосування. Перед тим, як 38-річну жінку викрали невідомі, вона завжди була попереду на акціях протесту в білоруській столиці Мінську.
На камеру Колесникова завжди справляла враження усміхненої жінки в доброму настрої. Вона багато посміхалася, ніби намагаючись усмішкою перемогти президента, який авторитарно керує країною вже 26 років. В інтерв'ю російській газеті "Коммерсант" на початку вересня опозиціонерка, втім, визнала, що нинішня роль дається їй непросто. "Я не буду брехати: мені важко", - сказала вона.
Одним із найбільших викликів для Колесникової, схоже, є її бажання мобілізувати людей проти Лукашенка, формально не беручи на себе роль лідерки. Адже це могло б стати приводом для білоруських державних органів, аби заарештувати її. "Усім було б простіше, якби був вождь", - сказала вона в інтерв'ю "Коммерсанту". Але опозиціонери вирішили не створювати чітких ієрархій, аби ускладнити затримання для влади, пояснила Колесникова.
Флейтистка, що цікавиться політикою
Іще кілька місяців тому ім'я професійної флейтистки та менеджерки культурних проєктів із ефектною короткою зачіскою було мало кому відоме. Вищу освіту вона здобувала у Мінську та Штутгарті, лише кілька років тому вона почала брати активну участь в житті батьківщини, зокрема завдяки координації музичних проєктів та організації обміну митцями між Білоруссю, Росією, Україною та Німеччиною. Професор Державної школи музики та образотворчого мистецтва в Штутгарті Мартін Шюттлер (Martin Schüttler) в розмові з DW назвав Колесникову "надзвичайно сильною особистістю". "Вона неймовірно оптимістична, вправна, активна і сповнена енергії. Власне, її майже неможливо спинити, за що б вона не взялася", - каже Шюттлер, якого Колесникова запрошувала до Мінська, аби він дав концерти й майстер-клас.
Колесникова й сама залюбки виступала перед публікою, започаткувала проєкт "Уроки музики для дорослих" та виступала з лекцією "Музика і політика", у якій говорила про спільне між Бетховеном, Джоном Ленноном та російським протестним панк-гуртом Pussy Riot.
В активну політику Колесникова пішла на прохання Віктора Бабарика, колишнього очільника "Белгазпромбанку" та мистецького мецената, з яким вона, за власними словами, познайомилася завдяки своїм проєктам. У травні цього року Бабарико несподівано оголосив про намір балотуватися на виборах президента Білорусі. Він зміг швидко заручитися підтримкою населення, але в червні його разом із сином, який організовував його кампанію, заарештували за звинуваченнями у фінансових злочинах.
Бабарика не допустили до участі у виборах, тож Колесникова об'єдналася із кандидаткою в президенти Світланою Тихановською, дружиною ще одного недопущеного до виборів кандидата, блогера Сергія Тихановського. Разом із Веронікою Цепкало, дружиною третього незареєстрованого кандидата в президенти Білорусі, Колесникова та Тихановська стали своєрідним жіночим опозиційним тріо. Але Цепкало залишила Білорусь ще в день виборів 9 серпня, судячи зі всього, через побоювання переслідувань. Тихановську незадовго після цього змусили залишити країну - вона поїхала до Литви. Колесникова лишилася.
Розкол між Колесниковою та Тихановською
У розмові з кореспонденткою DW в серпні Колесникова казала, що їй завжди було зрозуміло, що її в будь-який момент можуть затримати: "Мене це не спиняє та не змушує мене боятся. Адже я знаю, що процеси, які розпочалися в білоруському суспільстві, невідворотні".
Важко оцінити вплив Колесникової на Координаційну раду опозиції, яка складається з сімох осіб і до якої входить, зокрема, білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії Світлана Алексієвич. Більшість членів ради були затримані або примушені залишити країну. Влада не визнає цього органу та проводить щодо нього слідчі дії. Колесникова була найбільш помітна у ЗМІ, вона робила відеоблог та виглядала впевненіше за колишню домогосподарку Тихановську.
На початку вересня уперше стали помітні тріщини у стосунках між двома жінками. Тихановська, яка вважає себе переможницею виборів, піддала критиці деякі ініціативи Бабарика та Колесникової, передусім щодо конституційної реформи. Приводом стало оприлюднення відео, записане, судячи зі всього, ще до арешту Бабарика. Тихановська розкритикувала слова ексбанкіра, заявивши, що опозиція вибори не програла. У тому самому відео Колесникова заявила про створення нової партії "Разом". Як ці тертя вплинуть на подальші розклади всередині білоруської опозиції, поки що незрозуміло.
Джерело: Українська служба DW