Коронавірус і протести: коли режим Лукашенка страшніший за пандемію

У Білорусі місяць не вщухають протести з вимогою нових виборів президента. При цьому в країні зберігається непроста ситуація з COVID-19. Чи вплинули масові вуличні акції на зростання захворюваності?

У Білорусі з 9 серпня не припиняються протести проти офіційних підсумків президентських виборів, згідно з якими переміг чинний глава держави Олександр Лукашенко. Тим часом в країні непроста ситуація з коронавірусом. Під час багатотисячних демонстрацій небагато хто з мітингарів носить захисні маски, а дотримання вимог соціального дистанціювання складно досягнути.

Олександр Лукашенко вже звинуватив протестувальників у тому, що їхні дії ускладнюють боротьбу з COVID-19. При цьому про масові затримання і арешти демонстрантів (з початку протестів було затримано близько 10 тисяч осіб), більшість яких по кілька днів перебувала в антисанітарних умовах, влада країни замовчує. Тож як акції протесту вплинули на ситуацію з коронавірусом в країні?

Інформація про COVID-19 в Білорусі замовчується

У Білорусі, за офіційними даними, на початок вересня було виявлено понад 73 тисячі випадків інфікування коронавірусом, понад 700 людей з діагнозом COVID-19 померли. З початку літа, повідомляло МОЗ Білорусі, захворюваність стала знижуватися. Але на тлі масових акцій протесту і затримань їхніх учасників, які не припиняються з 9 серпня, в країні намітилося зростання числа інфікованих. З 20-х чисел серпня МОЗ щодня фіксує в середньому від 100 до 200 нових випадків. Приблизно такі ж цифри були в середині липня. Примітно, що представники відомства не заявляли, що таке зростання кількості інфікованих якось пов'язано з масовими акціями.

"Можу судити і на прикладі своєї лікарні, і з розмов із колегами з інших установ, що десь з середини серпня, з початком масових акцій, хворих з характерною клінічною картиною дійсно стало більше", - каже анестезіологиня-реаніматологиня мінського Науково-практичного центру хірургії, трансплантології та гематології Катерина Мержінскас.

Вона вважає, що офіційна статистика щодо коронавірусу в Білорусі, як і раніше, занижена в рази. У більшості випадків, навіть за відповідних лабораторних показників, результати тестів, що підтверджують COVID-19, просто не приходять. "Нещодавно до мене перевели такого пацієнта. Начальство сказало лікувати коронавірус, але додаткових виплат медики за це не отримають, - продовжує Мержінскас. - Не знаю, чи робиться це з метою економії, або щоб показати, як у нас все добре, але факт в тому, що інформація централізовано замовчується".

Згоден із цим твердженням і професор Олександр Мрочек, нещодавно звільнений з посади директора Республіканського науково-практичного центру "Кардіологія". Мрочек вважає, що в офіційній статистиці цифри летальності від коронавірусу сховали в категорію "хвороби системи кровообігу". Так професор прокоментував російському телеканалу "Дождь" дані ООН про смертність в Білорусі, згідно з якими за червень 2020 року в країні кількість смертей більш ніж на 3,5 тисячі перевищила минулорічні показники, а смертність за перше півріччя побила п'ятирічний рекорд. При цьому в даних ООН не вказана причина смертності.

Чому коронавірус вигідний білоруській владі?

На тлі нинішніх бурхливих політичних подій в Білорусі тема COVID-19 майже повністю зникла з інформаційного поля країни. "Коронавірус може повернутися, коли влада знову вирішить, що це зручно. Наприклад, якщо мова зайде про карантин, щоб припинити акції протесту", - вказує соціолог, керівник дослідницьких проектів компанії SATIO Філіп Біканов. На його думку, повернення з боку суспільства до цієї теми можливо в двох випадках: якщо буде потужна друга хвиля епідемії (причому не тільки кількості хворих, але і померлих), і якщо політична криза в країні вирішитися якимось чином (обговорюватимуть, чи вплинули протести на поширення захворювання).

Нагадаємо, що в Білорусі немає офіційно оголошеного карантину, а влада вже не раз заявляла, що перемогла коронавірус. Щоправда, потім знову використовувала пандемію у своїх інтересах. Так, нібито через коронавірус в СІЗО не пускали адвокатів затриманого претендента на пост президента, ексбанкіра Віктора Бабарика. Пославшись на коронавірус, влада не запросила на вибори спостерігачів від ПАРЄ і в цілому обмежила кількість спостерігачів на виборчих дільницях. А більшості зарубіжних журналістів, які спробували акредитуватися для висвітлення виборів, не вдалося отримати акредитацію.

Водночас від іноземців під час в'їзду до Білорусі не вимагають довідку про відсутність у них коронавірусу. Пандемія не завадила провести в Мінську парад до Дня перемоги 9 травня і безліч інших масових заходів. А 4 серпня президент Лукашенко, який, за його словами, безсимптомно переніс коронавірус, звернувся з посланням до білоруського народу і парламенту, і його слухали присутні в залі понад 2,5 тисячі осіб.

Влада Білорусі використовує тему коронавірусу

Все це не завадило Олександру Лукашенку звинуватити протестуювальників проти офіційних підсумків виборів в тому, що їхні дії ускладнили боротьбу з COVID-19: "Правда, бог нас поки що милував, не пішла ця друга хвиля, як в Європі. Але мушу сказати, що ось ці наші "тертя" на вулицях, вони даються взнаки, і у нас немає того спаду, як це було колись".

Масові затримання і арешти демонстрантів як можливу причину зростання захворюваності влада не згадує. Тим часом відомо, що затримані кілька днів перебували в антисанітарних умовах: кількість людей в камерах СІЗО перевищувала норму в десятки разів, були серед них і люди з підтвердженим діагнозом COVID-19.

На сайті правозахисної організації "Вясна" розміщена інформація про те, що члена опозиційної Білоруської соціал-демократичної партії (БСДП) "Народная грамада" Андрія Шипуліна помістили під адміністративний арешт з позитивним тестом на коронавірус. 7 червня його визнали винним в організації несанкціонованого масового заходу, а відбувати покарання відправили 1 серпня, коли Шипулін вже був хворий.

"Влада використовує тему коронавірусу в своїх інтересах. Люди бачать, що сьогодні коронавірусу в країні немає, а завтра він раптово з'явився - для того щоб не пустити спостерігачів на виборчу дільницю. Все це вилилося в новий рівень недовіри до влади", - вважає Філіп Біканов.

"Питання виживання за нинішнього режиму"

"Якщо подивитися статистику протестів (скільки людей було затримано, побито, скільком довелося звернутися до медустанов, скільки загиблих), сам собою напрошується висновок - не такий страшний коронавірус, як нинішній режим в Білорусі, - підкреслює лікар-реаніматолог, активіст Андрій Вітушко. - Будь-хто з нас, людей з вираженою громадянською позицією, завтра просто може не повернутися додому".

Вітушко зазначає, що учасники протесту в масках на демонстраціях є, але їх небагато. Тут, за його словами, спрацьовує і психологічний фактор: "У масках всі представники силових структур. Але це не тільки через те, що вони бояться коронавірусу, а тому що хочуть зберегти анонімність, адже розуміють, що далеко не всі їхні дії перебувають в правовій площині. Думаю, багато учасників протестів не одягають маски, зокрема й тому, що не хочуть бути схожими на тих, хто їм протистоїть".

Торкаючись впливу акцій протесту на захворюваність коронавірусом, Вітушко вказує, що оскільки демонстрації відбуваються на відкритому повітрі, і люди весь час рухаються, ймовірність заразитися тут досить низька. "Крім того, відомо, що COVID-19 найбільш небезпечний для вікової групи 70+. Очевидно, що на протести люди з цієї групи масово не виходять. Якщо подивитися на смертність (від COVID-19. - Ред.) в групі до 45 років, то це абсолютно можна порівняти з сезонним грипом", - додав лікар.

Андрій Вітушко робить висновок, що ставлення до коронавірусу в Білорусі обумовлено політичною ситуацією: "Наприклад, в Німеччині люди замислюються про епідемію і громадську безпеку. Водночас у Білорусі сьогодні просто стоїть питання виживання за нинішнього режиму".

Джерело: Українська служба DW