Свобода Марківа. Як звільняли українця

 

Український нацгвардієць Віталій Марків провів 3 роки і 4 місяці в італійській в'язниці. Його звинувачували в причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі і його російського перекладача, журналіста Андрія Миронова в травні 2014 року під час обстрілу в сірій зоні біля Слов'янська.

 

З самого початку судового процесу над Марківим українська сторона намагалася відстояти його невинуватість в інкримінованому йому вбивстві. І ось це таки вдалося.

 

Корреспондент.net згадує історію Марківа.

 

 

Кримінальна справа

 

Марків - уродженець Тернопільської області, він ще підлітком переїхав з матір'ю і сестрою в Італію. Там закінчив коледж і отримав громадянство. В Україну повернувся в 2013 році, щоб узяти участь у Євромайдані, а потім і в Революції гідності. Входив до складу Самооборони Майдану.

 

З початком війни на Донбасі Марків пішов добровольцем у Перший батальйон Національної гвардії України ім. Кульчицького. Пізніше служив у ньому ж уже за контрактом, був заступником командира взводу. Брав участь у боях під Слов'янськом навесні 2014 року.

 

Влітку 2017 року Марків поїхав в Італію відвідати матір, і його затримала італійська поліція.

 

Його звинуватили в причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі і його російського перекладача, журналіста Андрія Миронова. Вони загинули в травні 2014 року під час обстрілу в сірій зоні біля Слов'янська. Там же був поранений, але вижив французький журналіст Вільям Ругелон - він став ключовим свідком обвинувачення.

 

У липні 2019 року суд першої інстанції в італійському місті Павія (Ломбардія) засудив Марківа до 24 років позбавлення волі із зобов'язанням виплатити компенсацію родині загиблого італійця. Суд визнав, що італійський журналіст загинув унаслідок прицільного мінометного обстрілу з боку ЗСУ, а Марків нібито зіграв роль навідника, передавши українським військовим координати місцезнаходження іноземців.

 

 

 

Позиція української сторони

 

Україна категорично не визнавала провини Марківа і вимагала його звільнити. Звільнення Марківа постійно обговорювалося на переговорах перших осіб Італії й України.

 

Перед апеляцією в Італії Національна поліція України заново зібрала докази невинуватості Марківа. Допитано було більше 70 осіб, 20 з них - безпосередні свідки, проведено сім слідчих експериментів, п'ять додаткових оглядів місця загибелі, призначено і проведено 11 судових експертиз. Військова експертиза встановила відсутність порушень з боку ЗСУ і НГУ під час бойових дій. Також експерти встановили відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями стрілка Марківа і загибеллю Миронова і Роккеллі.

 

Начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе розповів, що в солдатів НГУ була виключно стрілецька зброя, а відстань між позицією, на якій знаходився Марків, і місцем загибелі журналіста становить 1,7 км.

 

Він відзначив, що, згідно з експертизою, фотокореспондент загинув від поранення осколком міни, а не від кулі.

 

На момент загибелі італійця у батальйону Кульчицького, де служив Марків, у принципі не було мінометів.

 

Також слідство встановило, що з позиції солдата Марківа місце загибелі журналіста взагалі не проглядалося. При цьому італійські правоохоронці жодного разу не приїхали в Україну, незважаючи на те, що їх неодноразово запрошували.

 

Загиблі журналісти не узгодили свою поїздку в зону конфлікту з ЗСУ, були без бронежилетів і розпізнавальних написів Преса на одязі. Хоча на той момент Слов'янськ був зайнятий бойовиками і йти туди для цивільних осіб було вкрай небезпечно, підкреслювали в ЗСУ.

 

Звіти ОБСЄ і правозахисної організації Human Rights Watch підтверджували, що на той час бойовики здійснювали мінометні обстріли цивільних об'єктів на Донбасі.

 

Марків з групою підтримки // EPA

 

 

Перемога

 

3 листопада Апеляційний суд присяжних Мілана повністю виправдав Марківа.

 

"Ми довели, що правда є, справедливість існує. Правда перемагає, добро перемагає", - сказав Марків, вийшовши із зали суду.

 

 

 

4 листопада Марків уже повернувся в Київ і заявив, що планує продовжувати свою військову кар'єру. На запитання, чи планує нацгвардієць піти в політику, він відповів, що такі речі потрібно ретельно обдумовувати.

 

При цьому він відзначив, що бачить своє майбутнє в Україні.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet