Всі померли - і нічого. Живуть! Цитати Жванецького

 

Народжений в Одесі письменник-сатирик Михайло Жванецький помер 6 листопада у віці 86 років. За місяць до цього він пішов зі сцени, вважаючи, що виступати йому вже не під силу.

 

Колеги і друзі Михайла Жванецького називають його унікальним письменником, генієм, чиї гострі і яскраві слова допомагали жити і радіти. Корреспондент.net згадує кращі цитати.

 

 

 

- А гумор - це життя. Це стан. Це не жарти. Це іскра в очах, це закоханість у співрозмовника і готовність розсміятися до сліз.

 

- Ніколи не перебільшуйте дурість ворогів і вірність друзів.

 

- Наша свобода - це те, що ми робимо, коли ніхто не бачить. Стіни ліфтів, туалети вокзалів, колеса чужих машин...

 

- Краще пузо від пива, ніж горб від роботи.

 

- І раптом зовсім несподівано, серед дощу і бруду, серед незнайомих лютих людей, серед відсутності грошей і великої кількості боргів, опинився я з хорошим настроєм і приємними спогадами.

 

- Роль жінки в нашому житті дуже проста: порушувати і заспокоювати.

 

- Всі люди брати, але не всі по розуму.

 

- Прокидаюся. Пробую організм - чи діє.

Це називається зарядка.

Потім приступаю до його зносу через задоволення!

Життя і є знос організму через задоволення.

 

- Якщо вам кажуть, що ви багатогранна особистість, - не спокушайтеся. Можливо, мається на увазі, що ви гад, сволота і паразит одночасно.

 

- Мало знати собі ціну - треба ще користуватися попитом.

 

- Життя коротке. І треба вміти. Треба вміти йти з поганого фільму. Кидати погану книгу. Йти від поганої людини. Їх багато.

 

- Чому "піди" ми кричимо, а "прийди" - шепочемо? Коли треба б навпаки.

 

- Хочеш всього і відразу, а отримуєш нічого і поступово.

 

- Чи щасливий? У різний час на це питання відповідав по-різному, але завжди - негативно.

 

- Наша мама завжди прала, а ми завжди ходили брудні... І який гвалт... П'ятеро хочуть писати, один хоче оселедець. Які книжки, які зошити?.. Я ще отримав дуже вдалу освіту, я лагодив примуса.

 

- Що нам треба, Юзику?.. Щоб у дітей наших було трошки більше щастя, ніж у нас.

 

- Якщо ти сперечаєшся з ідіотом, то, ймовірно, те ж саме робить і він.

 

- Скільки потрібно при капіталізмі грошей, стільки при соціалізмі - знайомих.

 

- Я тебе настільки вивчив. Я один знаю, що поцілувати, щоб ти замовкла, і на що натиснути, щоб ти почала говорити.

 

- Нехай тепер нікого і не буде, - сказав він і пішов до ворогів, розкривши обійми. Вороги зустріли його, як рідного. А гірше друзів у нього нікого не було.

 

- Величезне щастя - бачити справжнє криваве героїчне життя і в ньому не брати участь.

 

- Ми за що боремося все життя? Щоб, прийшовши вночі, лігши в ліжко, обнявши дружину, почути: "Міша, ти?" Впізнала!

 

- Всі борються з цвіллю, хоча треба боротися з вогкістю.

 

- Ми зараз всі кайфуємо! По-перше, ми розбилися по республіках остаточно. Хоча у нас єдиний економічний, політичний, напівголодний і лікарняний простір, але на цьому просторі немає ні хріна і не ходять поїзди. Літаки долають цей простір, намагаючись не сідати. Але ми зараз всі розбилися по республіках. Всі виставили митниці. Тому що в одній республіці немає м'яса, в іншій немає риби, в третій немає хліба. І ми хочемо знати, де чого немає, і хочемо це положення закріпити.

 

- Мислити так важко, тому більшість людей судить.

 

- Ні на одне питання не відповідає, хоча дивиться привітно, чим і завоював загальну повагу.

 

- "В енциклопедичному словнику 1998 року в сторінці 396 між "жвали" і "жвачні" є "Жванецьке городище трипільської культури в однойменного села в Україні. Хмельницька область, оборонний вал, залишки жител і двоярусних гончарних горнів". Так тисячу вибачень, хто я такий? Крім того, що єврей. Звичайно, українець".

 

- Нічого страшного, якщо над тобою сміються. Набагато гірше, коли над тобою плачуть.

 

- Пісні за змістом наближаються до наскального живопису.

 

- "Що відрізняє Росію від України в гіршу сторону - чомусь озлоблене населення. "Росія для росіян!"... Ти мені скажи - тут чути: "Україна для українців!"?".

 

- Краще промовчати і здатися дурнем, ніж заговорити і не залишити щодо цього ніяких сумнівів.

 

- Мудрість не завжди приходить з віком. Буває, що вік приходить один.

 

- Тьху ти, господи!.. Такі були часи. Єдине, в чому подібність, - раніше до Львова не звали і зараз не кличуть. Але, мабуть, з різних причин.

 

- Хто знайшов вихід - затоптують першим.

 

- Якщо вам довго не дзвонять родичі або друзі, значить, у них все гаразд.

 

- Що наше життя: не звикнеш - здохнеш, не здохнеш - звикнеш.

 

- Про характер людини можна судити по тому, як вона поводиться з тими, хто нічим не може бути їй корисний, а також з тими, хто не може дати їй здачі.

 

- Краще з любов'ю займатися працею, ніж з працею займатися любов'ю.

 

- Життя - як рояль: клавіша біла, клавіша чорна... кришка.

 

- Всі великі давно вже померли, так і мені щось нездужає.

 

- Кінців щасливих не буває. Якщо щасливий, значить, не кінець.

 

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet