"Краще голодний, але живий": голоси на підтримку повного карантину

Поки мери саботують "карантин вихідного дня", щоб захистити малий і середній бізнес, COVID-19 набирає обертів. На цьому тлі частіше чути міркування, що лише повний карантин дозволить уникнути колапсу.

"Карантин вихідного дня" - коли в суботу і неділю не працює нічого, крім аптек, продуктових крамниць і автозаправок - був запроваджений урядом, починаючи від 14 листопада. На таке рішення не вплинули протести представників малого і середнього бізнесу під стінами Кабміну та застереження низки бізнес-асоціацій.

Найбільший опір такий карантин зустрів з боку місцевої влади багатьох міст, оскільки потерпає насамперед бізнес, який наповнює місцеві бюджети. "Якщо не працюватиме бізнес - не буде платежів, тож питання карантину вихідного дня залишається відкритим", - зазначив зокрема, на нараді мерів з прем'єр-міністром Дмитром Шмигалем міський голова Львова Андрій Садовий. За його словами, Львів вже недоотримав від карантинних заходів загалом 400 мільйонів гривень, при цьому відрахування міста до державного бюджету не скорочувалися. Щоб не дотримуватись "карантину вихідного дня", мерія оголосила всі дні тижня у місті робочими.

"Краще закритися зараз і відкритися на свята"

Для Львова карантин особливо болючий, бо в туристичній столиці Західної України тисячі людей працюють у численних кав'ярнях і ресторанах, якими місто славиться на всю країну.

Тим не менше, місцеві ресторатори готові навіть до повноцінного карантину, а нинішні обмеження на суботу і неділю вимагають зняти. "Якщо треба, закривайте все - абсолютно все, робіть справжній локдаун, як в Австрії або Словаччині. (…) Краще закритись зараз, щоб знову відкритись на свята. Бо у Львові Різдво не зупинить жоден карантин", - йдеться у відеозверненні ініціативної групи власників ресторанів, оприлюдненому 19 листопада.

Тим часом кількість нових випадків інфекції в Україні б'є чергові рекорди і сягнула 21 листопада, за даними МОЗ, понад 14,5 тисячі за добу. Ще тиждень тому цей показник становив 11,7 тисячі за добу. З огляду на цю динаміку, якнайшвидше запровадити повноцінний "локдаун" замість "карантину вихідного дня" закликають і аналітики Київської школи економіки (КШЕ). Вони називають такий крок єдиним способом уникнути колапсу системи охорони здоров'я.

Вже третина лікарень, які спеціалізуються на лікуванні хворих на COVID-19, критично заповнені, констатують у своїй аналітичній записці експерти КШЕ. "У 89 лікарнях ліжка, відведені для пацієнтів з COVID-19, заповнені на 100%. Ще 97 - сильно перевантажені", - йдеться у підсумках моніторингу, оприлюднених експертами КШЕ 19 листопада.

Тисячі лікарняних ліжок - це фікція

Аналітична записка містить прогноз, що без запровадження негайного повного карантину критичне навантаження на лікарні настане вже в грудні 2020 року.

Ситуацію, констатують аналітики, поки що не вдається розрядити попри те, що щотижня по всій Україні додаються кілька тисяч додаткових ліжок для хворих на коронавірусну хворобу. "В Україні не вистачає саме реанімаційних ліжок з підведеним киснем та ліжок у відділеннях інтенсивної терапії, обладнаних апаратами ШВЛ", - наголошують у Київській школі економіки.

Таке бачення поділяють і волонтери, які нині на благодійні кошти закуповують кисневі концентратори для лікарень і розвозять їх по регіонах. "Якщо не місяць, то хоча би три тижні повноцінного карантину потрібно, щоб перервати ланцюжки заражень", - зазначила у розмові з DW лікарка, голова громадської ініціативи "Е+" Валентина Варава. За її словами, звіти уряду про тисячі нових ліжок для хворих не відображають критичних реалій на місцях. "Ліжко, яке не підкріплене кисневою підтримкою, - це не ліжко в умовах COVID-19. Тому те, що ми чуємо про тисячі нових ліжок, - це фікція", - каже Варава. Волонтерка також вказує на катастрофічний брак медперсоналу в інфекційних відділеннях.

Краще бути живим і голодним, ніж взагалі мертвим або важкохворим. Коли лікарні заповнені хворими, які задихаються, - це страшні тортури

У жовтні уряд виділив регіональним управлінням охорони здоров'я понад півмільярда гривень на закупівлю кисневих концентраторів. Утім, процес закупівлі обладнання в умовах пандемії, як свідчить аналіз бази Prozorro, як правило, займає щонайменше кілька місяців. Отже, нове обладнання буде у лікарнях не раніше кінця грудня. "Краще бути живим і голодним, ніж взагалі мертвим або важкохворим. Коли лікарні заповнені хворими, які задихаються, - це страшні тортури. Мені здається, що краще якийсь час їсти одну кашу із хлібом, але хай люди живуть", - каже Валентина Варава, наголошуючи на необхідності збити хвилю COVID-19 на даному етапі.

"Треба підтримати найслабших, а економіка впорається"

Такої думки дотримується й економістка Оксана Кузяків з Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Вона вказує на те, що побоювання економічних втрат після весняного "локдауну" себе значною мірою не виправдали, а бізнес швидко адаптувався до нових умов. "З голоду ми не помремо. Головне нині - забезпечити громадське здоров'я. І лікування не лише хворим на COVID-19, а всім, хто цього гостро потребує. Це неможливо в умовах перевантаження системи охорони здоров'я", - закликає Кузяків.

Експерт також критикує "карантин вихідного дня" як неефективний і переконана, що місяць повного карантину економіка країни цілком витримає. "2014 року економіка країни впала на 15 відсотків і країна це пережила. Нинішня ситуація далека від цього. Треба буде підтримати тих, хто виявиться найбільш вразливим і найбільше постраждає від карантину. Але я не знаю, як саме це організувати в українських умовах", - визнає експерт. За її словами, компенсувати малому бізнесу втрати буде дуже важко, оскільки часто найбільш вразливими є саме ті, хто працює як фізична особа-підприємець і не звітує повноцінно про доходи.

Повернути контроль над ситуацією

Експерти Київської школи економіки переконані, що повноцінний карантин на місяць дозволить знову взяти епідеміологічну ситуацію під контроль лише за однієї умови - якщо в Україні буде суттєво збільшено кількість тестів на COVID-19. Нині, констатують аналітики, жодна з областей не відповідає рекомендаціям ВООЗ, згідно з якими рівень позитивного тестування не має перевищувати 5 відсотків. "У деяких областях, таких як Житомирська, Полтавська і Сумська, кожен другий тест на COVID-19 - позитивний. Ситуація просто катастрофічна", - констатував на презентації звіту у четвер, 19 листопада, експерт КШЕ Павло Ковтонюк. За його словами, на сьогодні показник позитивних тестів по країні загалом становить близько 30 відсотків. Це - один з найвищих у Європі показників, констатує Ковтонюк.

Експерти закликають уряд збільшити рівень тестування у кілька разів. Водночас, заступник міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко пообіцяв збільшити кількість щоденних тестів до ста тисяч на добу. Але станеться це не раніше, ніж наприкінці грудня.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet