50 капітанів бізнесу. Рейтинг-2020 українських СЕО

Рейтинг-2020 українських СЕО від Корреспондента - керівників приватних і державних компаній, а також банків.

Нинішній рейтинг ТОП-50 українських СЕО - керівників корпорацій, холдингів, банків, страхових компаній - особливий. Тому що такого провалу економіки, як під час «корони», ми не бачили з початку війни на сході країни, йдеться в №23 Журналу Корреспондент. Тим цінніші бали, які наші експерти проставляли керівникам найбільших бізнесів.

НАВІЩО МИ ЦЕ РОБИМО

Причин появи рейтингу в нинішньому році рівно вдвічі більше, ніж рік тому.

У минулому і попередніх роках показати найбільш сильних українських топ-менеджерів було важливо, тому що великий бізнес - це скелет економіки. Це основні обсяги експорту, це енергетика, в якій бути дрібним і слабким дивно, хоча в енергетиці зараз кардинальна зміна трендів. Це металургія, яка не вміє бути дрібною в принципі. Це величезні роздрібні мережі, без яких, як не крути, нікуди. Ну і телеком - який чим глобальніший, тим ефективніший.

А друга причина - з нинішнього року. Ефективність в умовах кризи - це управлінська ефективність в квадраті. Приємно керувати корпорацією під час економічного підйому, коли приплив піднімає всі човни. Куди складніше ставити вітрило проти вітру і пояснювати акціонерам, чому мінус один - це дуже круто, тому що у конкурентів - мінус п'ять.

Але ще цікавішим буде рейтинг-2021, тому що через рік стане зрозуміло ще й те, як нинішні переможці змогли скористатися кризою для посилення позицій свого бізнесу.

КРИЗА ВИМАГАЄ КРУТОГО GR

Під час кризи вибудовування відносин з урядовими органами (GR) виявляється мало не ключовою компетенцією. Особливо для великого бізнесу. Це і раніше було надважливо, але тепер особливо. Тому що, крім іншого звичного вантажу турбот в спілкуванні з держорганами, велетням доводиться пояснювати, наскільки акуратно повинні застосовуватися обмеження, пов'язані з вимогами боротьби з епідемією. Досить навести приклад з авіакомпанією, яка у нас в рейтингу все-таки є. Їй доводиться вигрібати проти течії практично самотужки - на відміну від іноземних конкурентів.

На яких полях рубалися великі корпорації щодо GR-завдань торік найбільш інтенсивно?

Перш за все, проти нераціональних обмежень на роботу. Агро, харчовики, металурги і машинобудівники, будівельники і фармацевти, IT з телекомом - не постраждали ні на йоту. Більше того, у фарми зараз взагалі золоті часи.

У транспорту і логістики ситуація діаметральна: авіаційники круто просіли, у служб експрес-доставки - золотий час. Саме через протиепідемічні регуляції. Літати майже перестали. А ось доставкою змушені користуватися все більше.

Проте були і поразки:

- скорочені агродотації великим холдингам;

- таки порізали тарифи на поновлювані джерела енергії;

- здувають електротарифи для промисловості і населення;

- намагаються непропорційно високо - в рази проти темпів інфляції - підняти акцизи на алкоголь і тютюнові вироби;

- триває тренд на тотальну фіскалізацію дрібного роздробу. Великий даремно радіє: покупці, яких втратять дрібні, підуть не в мережі, а в тінь;

- в рази роздувають з 1 січня екологічні податки;

- додайте кожен своє - хто що згадає.

Майже всі позиції серед названих вже були позначені рік тому. Майже нічого не вдалося повернути назад. Це, на жаль, говорить про те, що зусиль на GR було направлено занадто мало. Ні, не так - катастрофічно мало. Можливо, відволікали коронакризові проблеми. Можливо, щось ще. Але ми рік тому попереджали про цей ризик - скористалися цією інформацією далеко не всі.

Вихід? Більше публічності. Більше відкритості. Інвестиції свого часу і грошей в роботу галузевих та інших асоціацій. Контакти з політиками та експертним співтовариством. Це неминуче.

У цьому сенсі особливо співчуваємо держбанкам і держкомпаніям. Вони під потрійним прицілом - корумпованих політиків, перевіряючих органів і громадянського суспільства. І складно сказати, з ким саме їм складніше комунікувати.

ЗМІНИ В ЛАВАХ

ХТО НА НОВЕНЬКОГО

Склад ТОП-50 українських СЕО за версією журналу Корреспондент змінюється, і ці зміни дивним чином збіглися з трендами, які нам вручив на 2020 рік коронавірус.

Харчова промисловість, яка очолювала групу за чисельністю представників сектора, поступилася цього разу місцем роздрібним мережам і сервісам. Ні, ми не перестали їсти і не перестали експортувати їжу. Просто найбільш хвацько прилаштувалися в боротьбу за місце під сонцем роздрібні мережі, включаючи цифрову трансформацію і дистанційну торгівлю. І потіснили харчовиків.

Роздрібні мережі виявилися бенефіціарами коронакризи, як не крути. Їм ставили в докір те, що вони скористалися ситуацією і потіснили дрібний бізнес, якому доводилося вішати замок на двері через весняний локдаун і осінній карантин вихідного дня. Але, поклавши руку на серце, було б дивно, якби вони не скористалися ситуацією.

Різко зросла кількість представників банківського сектора. Чому? А вони активно відновлюються після кризи 2013-2016 років. Ну і ще їх активно підгодовує Нацбанк рефінансом, на відміну від попередньої команди регулятора. Непогано банки скористалися і програмою 5-7-9, яка дозволила їм поліпшити самопочуття перевірених клієнтів - за рахунок рефінансування старих кредитів під більш низький відсоток. Ну і треба віддати фінансистам належне - вони дуже круто прогресували в частині дистанційного банкінгу. Коронавірус як стимул прогресу - хоч плач, але правда.

А ось гірничо-металургійний комплекс зменшив представництво в рейтингу. Що й не дивно: у них справи через коронакризу йдуть паршиво, низький попит на готовий метал. Але непогані справи у виробників залізорудної сировини. Але тут якраз випадок «прилив піднімає всі човни» - ціна на руду зросла за рік мало не в півтора рази.

Улюблений для всіх журналістів та фінансистів агробізнес в нинішньому році спіткнувся об посуху і аномально теплу зиму. Але що цікаво: наші експерти гідно оцінили тих, хто активно розвиває первинну переробку агросировини і інтенсивне виробництво м'яса.

У всіх інших секторів ситуація більш-менш продовжує тренди попереднього року. Буквально десятих часток не вистачило третій великій фармкомпанії - корпорації Артеріум, щоб потрапити в рейтинг. Фармак і Дарниця просто були приречені виявитися на досить високих місцях в нинішній ситуації.

ЯК МИ РАХУВАЛИ

Як і рік тому, ми опитували провідних українських економічних журналістів, а також економічних експертів (список нижче). Їм було запропоновано розставити оцінки за двома показниками:

- експертна оцінка громадської репутації СЕО;

- експертна оцінка особистого вкладу керівника в результати компанії.

Експерти отримували для виставлення оцінок списки аплікантів - лонг-лист, в який їм можна було внести додаткові імена і виставити їм свої оцінки. Зрозуміло, шанси внесених аплікантів не могли бути занадто високими: щоб потрапити в ТОП-50, потрібно було зібрати достатньо високий середній бал. А це можливо тільки за умови, що одного і того ж апліканта додадуть до списку відразу кілька експертів. Проте вносити нових аплікантів слід було - їх ми неодмінно додамо в той список, який буде розісланий експертам через рік для нового рейтингу.

Лонг-лист нашого рейтингу включав 75 ​​імен. По-перше, там були присутні всі учасники ТОП-50 минулого року за винятком осіб, які втратили свої посади. По-друге, до них ми додали рекомендованих експертами нових аплікантів. Ну і звичайно, потрапили в лонг-лист ті, хто був рік тому на межі входження в ТОП-50.

Підсумкове місце топ-менеджера розраховувалося за підсумковим рейтинговим показником - як сума середньої оцінка громадської репутації СЕО та середньої оцінки особистого вкладу керівника в результати компанії, враховані з ваговими коефіцієнтами 0,4 і 0,6 відповідно. Наведені в таблиці показники для зручності сприйняття були округлені.