Війна трактувань. Причини загострення в Карабасі
Корреспондент.net,
16 грудня 2020, 16:20
💬
0
👁
1756
У Нагірному Карабасі сталося бойове зіткнення між азербайджанськими і вірменськими військовими, у ситуацію втрутилися російські миротворці.
Як виявилося, сторони конфлікту по-різному трактують основоположний документ про перемир'я. Корреспондент.net розповідає подробиці.
У Карабасі знову спалахнули бої
11 грудня вірменська сторона повідомила про операцію збройних сил Азербайджану біля двох сіл, по-вірменськи відомих як Хцаберд і Хін Тахер. Сторони відкривали вогонь один по одному, є загиблі і поранені. У полон потрапили не менше десяти вірменських військових.
Бої йшли за населені пункти Гадрутського району, який до листопада входив до складу самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки, а раніше належав до Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджанської РСР.
Під час військових дій, що тривали з 27 вересня до 10 листопада цього року, азербайджанські військові взяли територію майже всього Гадрутського району під свій контроль.
У кінці минулого тижня Азербайджан позначив територію району як "лісисту місцевість" і заявив про проведення антитерористичної операції проти "бойовиків", якими Баку називає бійців вірменських сил.
Азербайджан заявив, що за останні три тижні вірмени здійснили два напади на його війська, що закінчилися загибеллю військовослужбовців.
Два джерела в Гадруті - військова і цивільна особи - повідомили газеті Le Monde, що вірменські "підпільники" ховаються в лісових масивах і несуть загрозу "партизанської війни" в регіоні.
Єреван, зі свого боку, звинуватив Баку в порушенні режиму припинення вогню. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив у неділю, що Азербайджан скористався тим, що російські миротворчі сили "не були розгорнуті в районі сіл Хін Тахер і Хцаберд Гадрутського району і атакували їх".
10 листопада після запеклих боїв, які тривали з кінця вересня, прем'єр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення бойових дій.
Сторони погодили графік виведення вірменських військ з трьох окупованих районів Азербайджану в зоні карабаського конфлікту. Ключовим пунктом угоди стала домовленість розмістити в зоні конфлікту російських миротворців.
Відповідно до угоди, сторони повинні були "зупинитися на займаних ними позиціях". Таким чином, всі території, які були взяті азербайджанськими силами під контроль, в тому числі місто Шуші, залишилися за Азербайджаном.
На додаток до цього вірменська сторона передала Баку території Кельбаджарського, Лачинського і кількох інших районів, що входили до складу невизнаної Нагірно-Карабаської республіки.
Але на момент набуття чинності угоди ці два селища були зайняті азербайджанською стороною, що робить їх статус незрозумілим. Судячи по картах з відкритих джерел, села розташовані в межах кордону Карабаху, тобто, згідно з угодою, вони повинні були залишатися під контролем Вірменії.
Карта проведення миротворчої операції за минулий місяць кілька разів змінювалася і уточнювалася. Села Хцаберд і Хін Тахер за підсумками військових дій залишалися під контролем вірменських сил, однак на картах миротворців вони віднесені до азербайджанської зони.
Прибулі на місце російські миротворці зупинили зіткнення, проте доля двох сіл залишається під питанням. На опублікованій в неділю мапі миротворчих сил ця територія перейшла під контроль миротворців, але вже в понеділок вона зникла з карти.
До моменту виходу статті на сайті Міноборони РФ опублікована карта станом на 15 грудня. На ній також не вказані села Хцаберд і Хін Тахер.
Загострення ситуації призвело до першої серйозної критики на адресу російських миротворців. Причому вона звучала по обидва боки.
Спочатку Пашинян з неприхованим невдоволенням натякнув на те, що їхній пост уже давно мав з'явитися в зоні загострення.
"Чому на момент нападу миротворці не були розміщені там - це матеріал для окремого обговорення й аналізу", - заявив лідер Вірменії.
А коли миротворчий контингент у районі двох сіл все-таки з'явився, критичні заяви пішли вже з Баку. Щоправда, на більш низькому, парламентському рівні.
"Нова карта, представлена російськими миротворцями, абсолютно незрозуміла", - написав на своїй сторінці у Facebook віце-спікер азербайджанського парламенту Аділь Алієв, маючи на увазі варіант, за яким села Хцаберд і Хін-Тахер перебували під контролем російських військ.
16 грудня президент невизнаної Нагірно-Карабаської республік Араік Арутонян заявив, що кілька десятків військовослужбовців потрапили в полон у Гадрутському районі.
Пізніше видання Sputnik Вірменія повідомило, що близько сотні вірменських добровольців, які потрапили в оточення Збройних сил Азербайджану, залишаються в зазначеному районі більше трьох днів. Частина з них може перебувати в полоні.
"Групі з декількох десятків людей вдалося вирватися з оточення", - сказало джерело порталу. Зараз бійці перебувають в одному з місць дислокації миротворчих сил.
Що кажуть експерти
Такі інциденти неминучі, тому що азербайджанські війська будуть просуватися, поки не зустрінуть опору, впевнений вірменський політолог Степан Данієлян.
"Але якщо армія оборони Нагірного-Карабаху вступить у бій, то виникне питання, як поведуть себе російські миротворці. Вони опиняться між двома сторонами, і що вони повинні будуть робити - вступити в бій на чиємусь боці? Це неясно, тому що це скоріше питання політичне", - цитує його РБК.
Якщо армія оборони Нагірного Карабаху спробує зупинити просування азербайджанських сил, це означатиме відновлення повноцінних бойових дій, зазначило у розмові з РБК джерело в службі безпеки Нагірно-Карабаської республіки. Саме тому вірменська сторона так розраховує на російських миротворців, зазначає експерт.
Невизначеність з приводу нової лінії зіткнення, ймовірно, призведе до подальшої напруженості, оскільки нова фактична межа нерідко проходить через населені райони, цитує EurasiaNet аналітика міжнародної кризової групи Олесю Вартанян.
Вона порівняла цей стан справ із ситуацією з Південною Осетією в Грузії, де на фактичній межі, що охороняється російськими солдатами, у грузинських мирних жителів постійно виникають проблеми.
"Велика ймовірність того, що це буде постійна точка напруженості з інцидентами, затриманнями, вбивствами і так далі. Все це буде потрапляти в ЗМІ, посилюючи біль і, можливо, навіть стимулюючи заклики до нової війни", - сказала експерт.
Азербайджанський політолог Фархад Маммадов пояснює, що в Баку загострюють увагу на четвертому пункті тристоронньої угоди щодо Карабаху. У ньому сказано: миротворчий контингент РФ розгортається паралельно з виведенням вірменських збройних сил.
"При цьому ми бачимо, що миротворча місія розгорнулася в повному обсязі. Відкрито і госпіталь, і міжвідомчий гуманітарний центр, а озброєні люди (вірмени - ред.) залишаються", - цитує його Коммерсант.
Вірменія і самопроголошена республіка в Нагірному Карабасі трактують цей пункт договору інакше. Там вважають, що його положення поширюються тільки на Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони, які перейшли під контроль Баку.
Що стосується решти території Карабаху, то там, як вважає вірменська сторона, повинен діяти перший пункт тристоронньої угоди, у якому говориться, що всі сторони конфлікту залишаються на своїх позиціях. Отже, позиції неподалік від Гадрута теж повинні залишитися за вірменськими військами й ополченцями.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet