Як Китай приховував масштаби коронавірусу - NYT
Китайська влада на початку 2020 року могла використовувати інтернет-тролів для применшення небезпеки коронавірусу і створення враження про те, що ситуація перебуває у неї під контролем.
Світ вже рік живе з коронавірусом, але перші етапи його появи і поширення в Китаї досі оповиті таємницею. Жодного прозорого міжнародного розслідування так і не проведено. Замість цього продовжують спливати факти, як Китай приховував масштаби захворювання.
Влада КНР довгий час запевняла, що вірус не передається від людини до людини, а найвірогідніше його джерело - м'ясо диких тварин. Ще навесні розвідки США, Британії, Канади, Австралії та Нової Зеландії в спільній доповіді заявили, що Китай навмисно приховував і знищував найважливіші дані про новий коронавірус, при цьому наражаючи на небезпеку інші країни.
Тепер же американське видання The New York Times стверджує, що отримало від хакерів більш ніж 3200 китайських урядових директив і 1800 службових записок, в яких йдеться про використання інтернет-тролів для замовчування небезпеки вірусу.
Фабрика тролів
За оцінками дослідників, інтернет-тролями в Китаї працюють сотні тисяч людей, більшість з них - держслужбовці та партійні працівники нижчої ланки, а також студенти і викладачі університетів. Для зручності їхньої роботи влада укладає контракти з великими розробниками програмного забезпечення в рамках держзакупівель - розробники створюють додатки зі зручним інтерфейсом, щоб тролі могли швидко додавати лайки і коментарі до потрібних постів, а їхні менеджери - ставити їм завдання, відстежувати їхнє виконання і оплату.
Одна з директив, випущених для тролів міста Гуанчжоу, показує, що за оригінальний пост понад 400 символів тролі можуть отримувати до 25 доларів, ще 40 центів - за позначку негативного коментаря. Репост потрібного запису оцінюється в 1 цент.
За даними The New York Times, адміністрація кіберпростору Китаю почала випускати директиви щодо потрібного коментування коронавірусу ще на початку січня, коли, за офіційними даними, захворювали лише кілька людей на день.
Спочатку документи наказували новинним сайтам використовувати тільки матеріали, затверджені і опубліковані урядом, а також відмовитися від порівнянь зі спалахом атипової пневмонії 2002 року - попри те, що вже тоді ВООЗ говорила про подібність двох захворювань.
На початку лютого на зустрічі вищого китайського керівництва за участю голови КНР Сі Цзіньпіна Адміністрація кіберпростору отримала завдання вплинути на світову громадську думку. Директиви стали більш конкретними: у багатьох з них наголошувалося, що не можна просувати будь-які негативні новини про вірус, «щоб не викликати паніку в суспільстві». Зокрема, в заголовках новин та в коментарях потрібно уникати слів «невиліковний» або «смертельний» щодо вірусу, а також не використовувати слово «ізоляція», говорячи про карантинні заходи.
Смерть лікаря
З найбільшими труднощами китайські цензори зіткнулися після смерті лікаря Лі Веньляна з Центральної лікарні Уханя 6 лютого. Він ще в грудні 2019 року публічно попереджав про небезпеку нової хвороби.
Зокрема, 30 грудня 2019 року Лі написав колегам в месенджері WeChat, що можливий спалах епідемії. Він оглянув сімох пацієнтів із симптомами, як він помилково думав, SARS, яка відома ще як атипова пневмонія. Ця хвороба охопила провінцію Гуандун в 2002 році і звідти розповзлася Азією. Відтоді китайці бояться її повернення.
На наступний день Лі і ще сімох лікарів, котрі теж забили на сполох, викликали в поліцію і попередили про відповідальність за неправдиві заяви і розповсюдження панічних настроїв, хоча в той же день Китай оповістив Всесвітню організацію охорони здоров'я про новий тип вірусу, зареєстрований в Ухані.
10 січня у доктора Лі піднялася температура і з'явився кашель, його терміново госпіталізували. Але влада заявляла, що жоден медпрацівник не інфікований коронавірусом, скаржився він у соцмережах. Тільки 20 січня офіційно було визнано, що заразитися новим вірусом можна і від людини.
Після смерті Лі хвилю невдоволення в соціальних мережах гасили за допомогою заборони новинним сайтам відправляти пуш-повідомлення про його смерть, а також шляхом поступового видалення хештегів з його ім'ям із соцмереж.
Водночас тисячі тролів виводили в топ обговорень інші теми, а модератори соцмереж посилили контроль за закритими групами в додатку WeChat.