Падіння метеоритів. До чого призводить їх вивчення

 

Падіння метеоритів - досить поширена практика. На сьогодні у світі зареєстровано більше тисячі падінь метеоритів.

 

Матеріал метеорита, що впав, піддавався тривалому впливу земної ерозії, що робить його важливим об'єктом наукових досліджень. Дослідникам далеко не завжди вдається виявити уламки. Однак подібні знахідки мають велику цінність. Так, аналіз фрагментів Тагиського метеорита дозволив вченим зрозуміти, в яких умовах він формувався, а в японському метеориті геологи знайшли ізотопи алюмінію, натрію та марганцю.

 

 

23 грудня падіння метеорита було зафіксовано в Китаї. Вчені вважають, що об'єкт, схожий на метеорит, який впав у китайській провінції Цинхай, міг бути радіусом до одного метра і масою близько десяти тонн.

 

Передбачуваний метеор, що летів низько, висвітлив небо над містом Юйшу на північному заході Китаю. На відео з заходу в місті в китайській провінції Цинхай було показано яскраву вогненну кулю, що пролітала по темному небу.

 

У китайських соцмережах писали, що сталася серія сильних вибухів, коли метеор, судячи з усього, досяг Землі.

 

Китайський Центр землетрусів повідомив, що передбачуваний метеорит приземлився недалеко від кордону між округами Нангцянь і Юсу о 7:25 ранку, але ніхто не постраждав.

 

Метеорит був також помічений у небі пасажирами літака, який летів із Сіана в Лхасу.

 

 

 

У дослідженні метеоритів найважливіше - це якомога швидше виявити уламки. Наприклад, завдяки цьому геологи знайшли незабруднену органіку в метеориті, що впав у 2018 році в околицях Детройта, штат Мічиган.

 

Зазвичай, коли метеорит падає на поверхню нашої планети, його майже відразу забруднюють бактерії і лишайники. Але завдяки тому, що проходження небесного тіла через атмосферу засік спеціальний метеорологічний радар NASA, вченим вдалося оперативно прибути на місце і взяти зразки.

 

Вчені зібрали більше десяти фрагментів метеорита загальною вагою близько одного кілограма. Петрологічний і хімічний аналіз показав, що перед геологами є хондрит типу H4, який, приблизно, на третину складається з заліза, нікелю та олівіну. Тільки чотири відсотки всіх небесних тіл, що падають на Землю сьогодні, належать до цього типу.

 

Як показали оцінки, вихідний діаметр метеорита міг становити від 40 до 60 сантиметрів, а маса - близько 50 кілограмів. Магнітуда сейсмічного поштовху під час вибуху досягла значення 2.0, а потужність вибуху дослідники оцінили в 100 тонн у тротиловому еквіваленті.

 

Getty Images

Уламок метеорита

 

15 лютого 2013 року метеорит впав над російським Челябінськом. Падіння метеорита призвело до руйнування дещо нетривких будівель і поранень серед населення. Потужність вибуху, що стався в момент входу метеорита в щільні шари атмосфери над Челябінською областю, за оцінками NASA, склала від 300 до 500 кілотонн, що, приблизно, в двадцять разів перевершує потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму.

 

Багато фрагментів метеорита були знайдені на території Челябінської області. Найбільші з фрагментів, загальною масою 654 кг, були підняті 16 жовтня 2013 року з дна озера Чебаркуль. Найбільший уламок зберігається в Державному історичному музеї Південного Уралу.

 

Метеорит належить до класу звичайних хондритів LL5 (найменш поширена група звичайних хондритів, із загальним вмістом заліза 19-22% і лише 0,3-3% металевого заліза), характеризується ударною фракцією S4 (сліди помірного впливу ударних хвиль) і ступенем вивітрювання W0 ( без видимих ​​слідів окислення).

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet