Референдумів багато, і різних. Що прийняла Рада

 

Народовладдя - одна з головних передвиборних обіцянок президента Володимира Зеленського. Здійснювати це саме народовладдя можна через референдум.

 

У 2018 році Конституційний суд України скасував закон Про всеукраїнський референдум, прийнятий у 2012 році. І ось Рада прийняла новий закон про референдум.

 

Корреспондент.net розбирався в його положеннях. 

 

 

Про що запитають

 

Новий закон передбачає чотири типи питань, які можуть виноситися на всенародне голосування.

 

Перший - це твердження закону, який змінює щось у трьох розділах Конституції - I, III, XIII. Це загальні положення - про державну мову і символіку, про єдине громадянство. Також у них описується механізм проведення виборів, референдумів та зміни самої Конституції. Такий референдум може ініціювати тільки президент.

 

Друге питання - це зміна території України. Народне голосування з цього приводу запускає Верховна Рада.

 

Третій і четвертий види референдуму ініціюють пересічні громадяни, але призначає їх все одно президент. За народною ініціативою можуть підніматися питання загальнодержавного значення, скасування якогось закону або його окремих норм.

 

Щоб запустити референдум за народною ініціативою, потрібно зібрати не менше трьох мільйонів підписів, причому як мінімум по сто тисяч у двох третинах областей країни. Цим повинна займатися ініціативна група.

 

Для визнання референдуму таким, що відбувся, потрібно, щоб у голосуванні взяли участь більше половини зареєстрованих виборців. Тобто 50% + 1, що цілком може стати проблемою з огляду на низьку явку на останніх виборах.

 

Забороняється виносити на референдум питання:

 

- що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, протоколами до неї;

 

- що скасовують або обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина та гарантії їхньої реалізації;

 

- що спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, а також на створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

 

- з питань податків, бюджету, амністії;

 

- що віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури або суду.

 

На всеукраїнський референдум можна виносити лише одне питання. Референдум не може проводитися одночасно з черговими і позачерговими загальнодержавними виборами, черговими місцевими виборами. Повторний референдум з питань, які раніше були підтримані на іншому референдумі, можна проводити не раніше, ніж через три роки; а якщо питання не були підтримані - то як мінімум через рік.

 

 

 

Як запитати

 

Питання повинно мати форму питального речення, чітке і зрозуміле формулювання, не допускати різних тлумачень.

 

Не допускаються формулювання, які вводять виборців в оману або підштовхують їх до відповіді, містять "вказівку, натяк, підбурювання або інше спонукання до підтримки або відхилення питання всеукраїнського референдуму".

 

Контроль за відповідністю питання всеукраїнського референдуму Конституції України здійснює Конституційний суд.

 

Експерти відразу звернули увагу на те, що в залежності від формулювання питання можна отримати потрібну відповідь на будь-яке питання.

 

"Якщо ми питаємо, як ви ставитеся до закону про продаж землі, люди в основному говорять "негативно". Якщо ми питаємо, чи повинен власник землі мати право її продати, то більшість вважає, що так", - пояснює хитрість із постановкою питання директор КМІС Володимир Паніотто.

 

 

Ризики і наслідки

 

Найбільші побоювання у експертів і депутатів викликала можливість скасовувати вже прийняті закони за підсумками референдуму. Тому нардеп від Голосу Сергій Рахманін назвав закон Зеленського "ядерною валізкою, яка може поховати Україну" і інструментом "маніпулятивних референдумів".

 

"Будь-хто з будь-якого приводу зможе змінювати, коригувати або скасовувати закони з невідомих причин, прикриваючись волею народу. Таке робили неодноразово, це дуже старий прийом, який використовували злочинці і шахраї навіть вселенських масштабів", - пояснив Рахманін.

 

Перший віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук назвав "елементом народного вето" передбачену законом можливість скасовувати нормативні акти через референдум.

 

"Якщо народ бачить, що закон прийнятий неправильно... Якби такий механізм був, коли голосувалися диктаторські закони 16 січня (так звані диктаторські закони), і народ має законну можливість скасувати ці закони, - я мовчу, що вони були прийняті в неконституційний спосіб, - то я думаю, що нам би вдалося уникнути дуже багатьох жертв", - сказав Стефанчук.

 

"З одного боку, це дійсно установка президента. І це правильно, тому що в Україні повинен бути референдум. Сам закон виписали якісно. Але головний ризик полягає в тому, що політики отримають новий інструмент, який вони будуть використовувати або в популістських цілях, або для того, щоб роз'єднувати і поляризувати суспільство", - прокоментував новий закон політолог Ігор Попов.

 

Проведення одного референдуму обійдеться держбюджету приблизно в 2 мільярди гривень.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet