Контррозвідка замість "кришування". Реформа СБУ

 

На словах Службу безпеки України реформують вже 15 років. На ділі ж тільки на цьому тижні народні депутати змогли прийняти в першому читанні нову редакцію закону про СБУ.

 

"Це, мабуть, найтриваліша реформа в Україні", - зазначила нещодавно посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.

 

Суть реформи - в перетворенні служби з правоохоронного органу з розмитими повноваженнями в чисто контррозвідувальний орган західного зразка.

 

То що, СБУ більше не будуть звинувачувати в рейдерстві, "кришуванні" бізнесу, контрабанді та інших гріхах?

 

 

Якщо реформа таки запрацює, то СБУ позбудеться повноважень у сфері економіки і боротьби з корупцією, а після 2024 року - якщо ця норма не буде змінена під час другого читання - повністю позбудеться функцій досудового слідства.

 

Позбавлення СБУ слідства є ключовою складовою реформи. На думку її авторів, якщо не розвести по різних органах розвідувальні / контррозвідувальні функції і функції досудового слідства, виникають ризики "підгонки" оперативної діяльності під уявні результати слідства або навпаки.

 

Саме напрямки розслідування економічних злочинів і боротьби з корупцією створили СБУ таку нездорову репутацію в суспільстві: є сотні історій про рейдерство і тиск служби на бізнес.

 

Також передбачаються суттєве скорочення чисельності служби та її демілітаризація - співробітники більшості підрозділів матимуть не військові, а спеціальні звання. Чисельність СБУ поетапно скоротять до 10 тисяч осіб.

 

Після цього служба безпеки займатиметься виключно боротьбою з тероризмом, контррозвідкою, захистом критичної інфраструктури, охороною державної таємниці та протидією підривної діяльності. Крім того, планується посилити парламентський контроль над СБУ.

 

«Ухвалення цього законопроекту наближає Україну до європейської спільноти. Це важливий крок у реформуванні Служби безпеки, коли держава рухається вперед на шляху лібералізації економіки і полегшення ведення бізнесу в Україні", - сказав президент Володимир Зеленський після схвалення документа.

 

У першому читанні за реформу проголосували 285 народних депутатів. Законопроект у доопрацьованому вигляді підтримала переважна більшість депутатів Слуги народу (200 голосів), всі присутні депутати фракцій Голос, Європейської солідарності, групи Довіра, а також частина представників ОПЗЖ.

 

 

 

Зараз грошове забезпечення контррозвідників в Україні неконкурентне, порівняно з країнами-сусідами і навіть порівняно з вітчизняними правоохоронними органами - МВС, ДБР, прокуратурою, НАБУ.

 

За існуючої системи той, хто добуває в СБУ до пенсії і має вислугу понад 20 років, має більше грошове забезпечення і кар'єрні можливості, ніж той, хто прийшов з патріотичних міркувань.

 

Однією зі складових реформи стало реструктуризація Служби за рахунок збільшення оперативного складу і зменшення господарських і штабних структур, а також збільшення оплати праці.

 

 

Реформування Служби безпеки є одним з критеріїв зближення України з НАТО.

 

Критики реформи говорять, що чисельний склад СБУ має бути більшим, бо російська ФСБ ще більша. Але збільшення розміру не означає зростання ефективності або поліпшення результативності, вважають автори реформи.

 

Головними сферами, де Захід радить Києву поглибити реформу, є посилення парламентського нагляду і зовнішнього фінансового контролю.

 

Особливе занепокоєння на Заході викликає повноваження СБУ зі збору даних та інформації і можливість доступу до приміщень без необхідності отримання судового дозволу.

 

 

28 січня 2021 року Верховна Рада прийняла в другому читанні ще проект закону про Бюро економічної безпеки (БЕБ).

 

Економічні злочини замість СБУ тепер буде розслідувати якраз БЕБ.

 

Бюро виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Його діяльність буде координуватися Кабінетом Міністрів.

 

Раніше цей аспект був основним предметом дискусії, оскільки спочатку планувалося, що цей орган підкорятиметься Міністерству фінансів України, проте потім цей привілей на себе захотів взяти Офіс президента України. В останній редакції законопроекту зазначено, що в комісію з відбору керівника БЕБ входитимуть по три людини від РНБО і Кабінету Міністрів, два від податкового комітету ВР і один - від правоохоронного комітету парламенту.

 

Ухвалення закону про створення БЕБ є частиною міжнародних зобов'язань України. Зокрема, це передбачено Меморандумом про економічну і фінансову політику з МВФ і Меморандумом про взаєморозуміння між Україною як позичальником і ЄС як кредитором

 

Податкову міліцію, яка залишилася в Державній фіскальній службі після її поділу на Державну податкову службу і Держмитслужбу, ліквідують. У БЕБ працюватиме до чотирьох тисяч співробітників, а директора бюро обиратимуть на конкурсі.

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet