Нью-Йорк на Донбасі: навіщо прифронтовому селищу американська назва?

Селищу Новгородське, що неподалік від окупованої Горлівки, планують повернути історичну назву - Нью-Йорк. Звідки у донбаського містечка американське ім'я та до чого в цій історії німці - у матеріалі DW.

"Можете уявити собі заголовки газет, якби обстріляли Нью-Йорк? Тут би миттю було НАТО і війна б закінчилась", - жартувала секретарка селищної ради Новгородського Тетяна Красько у відповідь на запитання кореспондента DW, навіщо прифронтовому містечку американська назва. Це було понад два роки тому, коли журналісти приїжджали у Новгородське переважно через чергові загострення на фронті, а про плани повернути селищу історичну назву в Україні мало хто знав.

Насправді ж, розповідає Тетяна Красько, ця ідея з'явилась ще у 2016 році - після ухвалення закону про декомунізацію. Утім, нейтральна радянська назва селища під декомунізацію не підпадала і процес дещо затягнувся. Крапку в ньому не поставлено і досі. Хоча повернення селищу історичного імені підтримала громада, а на початку лютого - парламентський комітет з питань організації державної влади, останнє слово - за депутатами Верховної Ради.

При цьому Тетяна Красько наголошує: йдеться не просто про перейменування, а саме про повернення селищу історичної назви. Адже Нью-Йорком промислове донбаське містечко називалось аж до 1951 року. "Нью-Йорк, Сталінська область" - досі можна побачити в документах літніх мешканців селища.

Чому Нью-Йорк?

Попри американську назву, заснували Нью-Йорк зовсім не вихідці із США. Останнім часом поширення набула версія, нібито селище у 1892 році заснували німецькі колоністи - прихильники протестантського руху менонітів, які оселилися в Україні у 18-му столітті на запрошення Катерини ІІ. А Нью-Йорком поселення назвали через те, що дружина одного із засновників була родом з Америки і сумувала за батьківщиною. За іншим переказом - німці сподівались, що селище розвиватиметься так само динамічно, як його заокеанський тезка.

Насправді ж, все дещо складніше, каже Вікторія Шору, яка досліджує походження селища і адмініструє Facebook-сторінку "Український Нью-Йорк: Історія". За її словами, на місці сучасного Новгородського вже наприкінці 18-го століття існувало невеличке село Олександрівське, яке належало поміщикам Фурсовим. У джерелах середини 19-го століття Олександрівське згадується вже як "сільце Нью-Йорк". Чому поміщики, яким воно належало, вподобали екзотичну назву - достеменно невідомо. "Один із Фурсових займався суднобудуванням та, можливо, сам побував в Америці і вона його вразила, - каже Вікторія Шору. - А можливо, просто тому, що їм так було цікавіше".

Наприкінці 19-го століття земля села перейшла у власність інших поміщиків, каже дослідниця, а ті, своєю чергою, продали її німецьким колоністам з півдня України. Працьовиті німці-протестанти побудували декілька парових млинів за останнім словом тогочасної техніки та розвивали виробництво цегли і сільськогосподарських машин. У Нью-Йорку були школи та книжковий магазин, працювали банк, готель та поштамт із телефонною станцією, розповідає Вікторія Шору.

Утім, після революції 1917 року багато німців поїхали з Нью-Йорка, а тих з них, хто залишився, після початку Другої Світової радянська влада депортувала в Середню Азію - як "неблагонадійних". Коли почалася "холодна війна", селище позбавили і "ворожої" назви: у 1951 році Верховна Рада УРСР перейменувала Нью-Йорк на Новгородське.

Нью-Йорк чекає на туристів

"Перейменування буде відновленням історичної справедливості, - каже секретарка селищної ради Новгородського Тетяна Красько. - Адже Артемівськ також знову став Бахмутом, а Жданов - Маріуполем". Утім, від того, що депутати Верховної Ради повернуть СМТ оригінальну назву, відібрану комуністичними попередниками, місцеві активісти і представники самоврядування очікують і практичну користь для свого селища. Вони сподіваються, що у Нью-Йорк приїжджатимуть туристи. Адже, хоча німецької громади в Новгородському вже немає, а ті нащадки менонітів, які досі тут живуть, забули мову і культуру пращурів, про німецьке минуле тут досі нагадують нетипові для Донбасу історичні будівлі та надгробки з написами німецькою на цвинтарі.

З архітектурних цікавинок міста - паровий млин Петера Діка та побудований у 1910 році магазин Аарона Тіссена. Будівлю крамниці, яка тривалий час була на межі руйнування, громада декілька років тому викупила і відремонтувала - допомогли гранти міжнародних організацій. Навесні у колишньому магазині має запрацювати "Історико-культурний центр "Український Нью-Йорк". Цей центр, який місцеві мешканці називають "хабом", буде чимось на кшталт краєзнавчого музею і водночас місцем зустрічі для громадських ініціатив. Назву "Нью-Йорк" у Новгородському мають також автозаправка на в'їзді в селище і піцерія - екзотична назва вже нині, ще до офіційного перейменування, додає трошки барв у будні депресивного донбаського містечка.

Нью-Йорк під вогнем "ДНР"

Нині у Новгородському живе 12 тисяч осіб. Тут є фенольний завод, на якому працюють близько 600 мешканців, три школи та інтернат для дітей з особливими освітніми потребами. Серед проблем - безробіття, жахливі дороги, транспортна ізольованість та перебої з водопостачанням. Влітку 2019 року мешканці СМТ місяцями виживали без води, а селище опинилося на межі гуманітарної катастрофи.

Утім, крім проблем, є і досягнення, розповідає Тетяна Красько. Останніми роками за підтримки міжнародних організацій у селищі обладнали станцію поліції, на вулицях встановили камери відеоспостереження та освітлення на сонячних батареях, створили "Великий будинок поколінь" - клуб для дітей та новгородців похилого віку.

Щоправда, проти головної проблеми донбаського Нью-Йорка - війни - міжнародні організації безсилі. Лінія фронту проходить майже одразу за селищем, а з позицій української армії неподалік від Новгородського навіть без бінокля видно околиці окупованої Горлівки.

І хоча самим новгородцям пощастило уникнути окупації, вони сповна відчули на собі жахи війни. За словами Тетяни Красько, близько 100 будинків у селищі було пошкоджено обстрілами, а п'ять мешканців загинули, останній - влітку 2017 року.

І хоча нині на фронті затишшя, місцеві мешканці бояться, що бойові дії можуть відновитися. Тетяна Красько сподівається, що після резонансу навколо перейменування на прифронтове містечко і його проблеми звернуть увагу в Україні та за кордоном. Тим часом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба жартома вже запропонував зібрати в донбаському Нью-Йорку Генасамблею або Раду безпеки ООН. "Нехай приїжджають, - погоджується Тетяна Красько. - У нашому новому хабі вже все готове для засідання".

Джерело: Українська служба DW