"Чорний четвер": чим небезпечні для Лукашенка білоруські студенти

Під час протестів у Білорусі жертвами репресій стали сотні студентів. Шестеро з них - активісти Асоціації білоруських студентів - вже три місяці перебувають під вартою. Яку небезпеку бачить у них влада?

Під час протестів проти результатів президентських виборів у Білорусі з вересня 2020 року було затримано 415 студентів вишів, 135 - відраховано, щодо 27 порушені кримінальні справи. Такі дані наводить Асоціації білоруських студентів (Задзіночанне білоруських студентаў, ЗБС - Ред.). Шестеро затриманих - її активісти. Чому їх так боїться влада?

Історія студентського руху Білорусі

Асоціація білоруських студентів - одна з найстаріших молодіжних організацій країни. Вона була створена ще наприкінці 1980-х років. Зараз це єдина велика незалежна студентська організація в Білорусі. "Ми завжди об'єднували представників різних університетів, які дбали про певні цілі. Це підвищення якості освіти, просування білоруської мови та культури, просування ідей Болонського процесу", - пояснює членкиня ради ЗБС, випускниця Білоруського державного економічного університету Дар'я Рублевська. А після протестів проти інтеграції Білорусі з Росією в ЗБС вирішили, що ще однією метою об'єднання стане захист незалежності і суверенітету Білорусі, додає дівчина.

ЗБС - одна із засновниць Європейської студентської спілки. Її активісти сприяють розвиткові студентського самоврядування, вирішення таких проблем як обов'язковий розподіл, нестача гуртожитків, пільговий проїзд. Вони виступали за можливість навчання білоруською, за перехід на дистанційне навчання під час пандемії. "У 2016 році була гучна кампанія "Студенти проти", коли в Білоруському держуніверситеті запровадили платне повторне складання іспитів - каже Дар'я. - Крім того, в кожному університеті проводилась робота, наприклад, щоб мати туалетний папір, мило в туалетах або запровадити навчальні блоки на вибір".

У 2001 році ЗБС позбавили реєстрації. "В один момент організація була дуже великою - 2000-3000 прихильників. В університетах існувало офіційне представництво. Після чого відбулася зачистка", - згадує членкиня ради ЗБС. Але це не завадило студентам об'єднувати свої зусилля і далі. Влада цьому особливо не перешкоджала. Останні репресії і масові відрахування, за словами Дар'ї Рублевської, були в 2016 році після акції "Студенти проти": "Потім були репресії, коли студентів виганяли або з ними вели розмови. Влада робила вигляд, що не помічає нас. Ми не робили жодних суперполітичних акцій. Наша мета - освіта, права студентів".

Обшуки і арешти в "чорний четвер"

Після президентських виборів у серпні 2020 року багато активістів знову відчули тиск влади. 12 листопада, в так званий "чорний четвер", в їхніх квартирах і офісі ЗБС пройшли обшуки. Випускницю медуніверситету Алану Гебремаріам, студентів БДУ Ксенію Сиромолот, Єгора Канецького і Тетяну Єкельчик, студенток педагогічного університету Яну Оробейко і Касю Будько затримали. Всі шестеро досі перебувають під вартою.

Найбільш популярною серед затриманих активістів є Алана Гебремаріам. У 2019 вона була кандидаткою у депутатки на парламентських виборах. А після початку протестів у 2020 році приєдналася до Координаційної ради і стала представницею екскандидатки на виборах президента Білорусі Світлани Тихановської у справах молоді та студентів. Вона входить до ради ЗБС, як і Ксенія Сиромолот - прессекретарка організації. "Всіх їх об'єднує прагнення справедливості. Усі, крім Ксенії та Алани, - дуже молоді люди, які нещодавно активно працювали. По них було видно, що коли відбулись вибори, всередині них щось зламалося", - каже Дар'я Рублевська.

Перший тиждень після затримання активісти провели у в'язниці КДБ. Спочатку до них не допускали адвоката. Довгий час їм блокували кореспонденцію навіть від батьків. "Лише за останній місяць стало краще. При цьому із усіх, хто перебуває у в'язниці, я отримую відповіді лише від однієї людини. Але по інших листах видно психологічний тиск. Їх переводять з камери до камери. На них тиснуть, називають імена та кажуть: "Ми знаємо, що ви їх знаєте". Їх досі допитують, скільки їм заплатили за акції, хто ними керував з-за кордону. Попри це студенти дуже позитивні. Надсилають жарти, оптимістичні малюнки", - розповідає Дар'я. Їхня совість чиста, говорить вона, вони не зробили нічого поганого. У свідомість тих, хто їх затримував і допитував, не вкладається, що люди, яким 20 з гаком років, не хочуть жити так, як жили їхні батьки і діди. "Ми інші. Для нас дуже важлива свобода", - констатує дівчина.

У ЗБС затримання лідерів та активістів пов'язують, скоріше, із загальною активністю студентів, ніж з діяльністю організації. "У серпні перед нашою організацією постало випробування, як ми мусимо поводитися у цей історичний момент. Нам важлива була безпека людей, і ми вирішили, шо публічно не робитимемо жодних закликів", - зазначає Дар'я.

Останні масові арешти студентів - 70 років тому

На думку керівника правозахисної організації "Вясна" Алеся Беляцького, ЗБС не робила нічого, що шкодило б іншим: "Вони займалися громадянським студентським активізмом. В принципі, абсолютно хороша діяльність, яку можна тільки підтримувати". Правозахисники вважають звинувачення, висунуті активістам об'єднання, політично мотивованими. "Влада завжди ставилися до ЗБС з підозрою. Тому що у нас є лише одна велика проурядова організація - БРСМ (Білоруський республіканський союз молоді. - Ред.), яка нагадує радянський комсомол. Всі інші молодіжні організації є ідеологічними противниками - влада їх так сприймає", - пояснює Алесь Беляцький в розмові з DW.

Він вважає, що ЗБС "потрапила під роздачу", коли придушували масові протести, в яких студенти відігравали істотну роль. Вони брали участь у маршах і влаштовували акції в стінах своїх університетів. "І влада вирішила вдарити по структурних організаціях. Природно, ЗБС була серед перших. Вони били по активістах, які, за поданням КДБ (білоруська спецслужба. - Ред.), організовували ці акції", - каже Беляцький.

Він підкреслює, що в Білорусі ще ніколи студентів так масово не затримували і не заарештовували. "Останні посадки були наприкінці 1940-х - початку 1950-х років, коли в навчальних закладах розкривали антирадянські групи, які протестували проти русифікації Білорусі. Тоді ними займався теж КДБ", - згадує правозахисник.

Протести студентів і помилка влади

Тиск на активістів ЗБC і інших студентів змінив пріоритети організації, яка сьогодні об'єднує 15 університетів по всій Білорусі. Вона надалі збирає статистику щодо тих, хто став жертвою репресій. Крім того, в планах асоціації - формування національного студентського союзу. ЗБС докладає всіх зусиль, щоб її активістів-політв'язнів випустили на свободу. Студентські протести не припиняться, упевнені в ЗБС, тому третій пріоритет організації - юридичні консультації та допомога студентам. "Протестні настрої нікуди не зникли, проблеми не були вирішені. Студенти не готові миритися з тим, що їх зневажають", - сказала Дар'я. Вона каже, що, намагаючись придушити студентські протести, влада не бере до уваги одне: вони мають справу з дорослими людьми з повністю сформованим світоглядом. "Вони нам закривали рота, розповідали байки. Але це лише поглиблює хвилю опору та незгоди", - впевнена членкиня ради ЗБС Рублевська.

Джерело: Українська служба DW