Як Байден, Меркель і Макрон хочуть відновити трансатлантичні зв'язки

Президентство Трампа завдало удару трансатлантичним відносинам. На Мюнхенській конференції з безпеки, що починається у п'ятницю, політики хочуть їх реанімувати.

Мюнхенська конференція з безпеки, яка проводиться щорічно, починаючи від 1963 року, нині є особливою. Організатори форуму, на якому обговорюються питання міжнародної безпеки, прийматимуть своїх гостей віртуально, і вперше в цьому форумі візьме участь чинний президент США. Крім нового глави Білого дому Джо Байдена, на конференції виступлять німецька канцлерка Анґела Меркель та ціла низка інших західних лідерів. Цьогорічне "спеціальне видання" Мюнхенської конференції має амбітну мету - розпочати відновлення зв'язків між США і їхніми європейськими союзниками, менше ніж через місяць після початку президентства Байдена.

Захід, запланований на п'ятницю, буде значно зменшеною версією щорічної конференції, яка зазвичай триває три дні і яка вперше була відтермінована через COVID-19.

"Якби це була нормальна конференція з безпеки, президент приїхав би з десятками і десятками членів своєї команди, - розповідає DW голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер. - Ми могли б поспілкуватися із цими людьми та поділитися своїми занепокоєннями та інтересами шляхом, який є неможливим віртуально".

Звичайна конференція також включала би набагато ширший спектр глобальних безпекових гравців. Ті, хто не бере участь у п'ятничному заході, так само важливі, як і ті, хто будуть залучені. Адже Китай, Росія та Ближній Схід не представлені.

"Це американо-європейський захід, - каже Ішинґер. - Аби почати діяти спільно та вирішувати глобальні питання на кшталт клімату, пандемії і тероризму".

Хто є хто у міжнародних відносинах

Хоча на Мюнхенській конференції з безпеки виступатиме вперше чинний американський президент, Байден з цим форумом уже знайомий. Він уже двічі брав у ньому участь: як віце-президент часів Барака Обами та пізніше - у 2019 році.

Першу годину відведено для найголовніших глобальних питань на кшталт пандемії COVID-19 за участі генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, засновника Microsoft і мецената Білла Гейтса та генерального директора Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) Тедроса Адханома Гебреєсуса.

"Його буквально ніхто не слухав, - розповідає Ішинґер про промову Гейтса під час Мюнхенської конференції з безпеки у 2017 році, в якій філантроп наголошував на небезпеці пандемій. - Якби ми слухали, ми не були б у такій жахливій ситуації сьогодні".

Захід завершить спеціальний уповноважений Байдена з питань клімату Джон Керрі.

Байден, Меркель і французький президент Еммануель Макрон матимуть по 15 хвилин для представлення свого бачення "трансатлантичного порядку денного". Потім прийде черга лідерів ЄС та НАТО.

Попри те, що промови транслюватимуться наживо, учасники не матимуть змоги взаємодіяти. Натомість у них буде коротка сесія запитань і відповідей з Ішинґером - за винятком Байдена, який, за словами директора Мюнхенської конференції з безпеки, відмовився відповідати на запитання.

Якщо б він зміг поспілкуватись, Ішинґер - колишній посол Німеччини у США - обов'язково запитав би американського президента про Китай, який той назвав найбільшою загрозою трансатлантичній співпраці.

"Якщо ми не зможемо вибудувати спільних відносин щодо Китаю, на нас чекають безкінечні проблеми, безкінечні тертя по обидва боки Атлантики, - каже Ішинґер. - Наші інтереси щодо Китаю не є ідентичними".

США мають безпекові зобов'язання в азійсько-тихоокеанському регіоні, яких ЄС не має, що дозволяє Євросоюзу розглядати свої відносини з Китаєм як здебільшого комерційні. Згідно з оприлюдненими у понеділок статистичними даними, Китай у 2020 році посів місце найбільшого торговельного партнера ЄС, яке раніше належало США. Також цього року Європейський Союз підписав з КНР інвестиційну угоду, в той час як тарифи на торгівлю з ЄС, запроваджені під час президентства Трампа, залишаються чинними і після того, як Білий дім очолив Байден.

Спільна мета, різне бачення

Виступ Макрона занесли до програми в останній момент. Згідно з попереднім планом, лише Байден та Меркель мали з'явитися під час виділеної для цього секції заходу, додаючи двостороннього тону тому, що мало виглядати як форум для багатьох учасників.

У своїх зауваженнях Меркель і Макрон будуть змушені балансувати між роллю лідерів країн зі своїми унікальними інтересами й відносинами зі Сполученими Штатами та образом відданих прихильників Європейського Союзу, якому важко визначити свою роль проміж глобальних потуг, сформулювавши спільні політичні інтереси та цілі, та в якому Німеччина й Франція є найбільшими країнами-членами.

Серйозні політичні розбіжності залишаються не лише по обидва боки Атлантики, але й серед учасників європейської спільноти. ЄС став на сторону США у тиску на Німеччину з метою відмовитися від газопроводу "Північний потік 2", але Вашингтону не так добре вдалося переконати союзників до більш обережного підходу щодо Китаю - як у питанні торгівлі, так і у питанні технології 5G.

Зміна тональності

У той час як США потрібно довести своїм європейським союзникам те, що вони бажають бути надійними та постійними партнерами, у Вашингтоні вимагають запевнень у тому, що Європа хоче і може взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку та вирішення інших глобальних проблем.

Це напружений тиждень для трансатлантичних відносин. У середу і четвер міністр оборони США Ллойд Остін дебютував у НАТО під час відеоконференції з колегами за оборонним альянсом. Предметом обговорення, що відбувалося за "зачиненими дверима", мало стати майбутнє місії альянсу в Афганістані, а також відповідь на китайську та російську агресію. А за Мюнхенською конференцією у п'ятницю одразу слідуватиме зустріч лідерів G7, яку прийматиме Великобританія і яку Байден, Меркель і Макрон також відвідають.

Джерело: Українська служба DW