Сім хвилин жаху. Perseverance шукає життя на Марсі

 

Марсохід NASA Perseverance дістався до своєї цілі - кратера Езеро на поверхні Марса. Посадку ровера вчені прозвали "сімома хвилинами жаху", оскільки апарат скидав швидкість і вибирав підходящу ділянку для посадки в повністю автоматичному режимі.

 

Perseverance відправився на Марс, щоб знайти сліди життя, вивчити історію і клімат Червоної планети, відібрати ґрунт для відправки на Землю і спробувати синтезувати кисень. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Чому посадка Perseverance тримала в страху вчених

 

Ракета-носій Atlas V з марсоходом Perseverance (Персеверанс), що в перекладі з англійської означає "наполегливість", і першим позаземним вертольотом Ingenuity (Інженьюїті - "винахідливість") у рамках місії Mars 2020 стартувала 30 липня.

 

Увечері 18 лютого 2021 року, як і передбачалося, Perseverance успішно здійснив посадку на Марсі. Посадка тривала близько семи хвилин. Усі операції в цей час здійснювалися в автоматичному режимі.

 

Посадка марсохода, яка проходила в кілька етапів, стала серйозним технічним викликом. У цьому районі є безліч потенційних перешкод: схили, гірські ділянки, дюни, стінки самого кратера.

 

У NASA відзначили, що для зниження швидкості руху апарата розкрився парашут, потім відокремився кожух марсохода, призначений для захисту від впливу високих температур.

 

Схема посадки Perseverance

 

На завершальному етапі посадки спрацювали гальмівні двигуни посадочного модуля, після чого апарат був спущений на поверхню планети на тросах.

 

Складність будь-якої посадки на Марс полягає в тому, що атмосфера планети в сто разів менш щільна, ніж на Землі. Її щільності мало для того, щоб повністю погасити швидкість за допомогою парашутів, але вистачить для того, щоб спалити апарат, якщо щось піде не так.

 

З цієї причини за весь час дослідження планети лише 40 відсотків посадочних місій досягали цілі неушкодженими.

 

"Марс складний, і ми ніколи не сприймаємо успіх як даність", - сказав напередодні посадки Томас Зурбучен, помічник керівника Дирекції наукових місій NASA.

 

Посадка Perseverance // NASA

 

Посадка апарата була запланована в кратері Езеро, де раніше за допомогою супутникових даних була виявлена ​​колишня дельта річки, що впадала в озеро. Вчені вважають, що в кратері могли зберегтися сліди життя.

 

Незабаром після посадки ровер надіслав перші кадри з Марса. У NASA також пообіцяли 22 лютого опублікувати відео з камери марсохода, а через кілька тижнів - усього процесу посадки, знятого з різних камер з високою роздільною здатністю.

 

 

Чого домагається Наполегливість

 

Perseverance - це найбільший і найдосконаліший ровер серед апаратів подібного класу, які працювали на Марсі. Він став дев'ятим космічним апаратом, що опустився на поверхню Червоної планети.

 

На поверхні Марса зараз є тільки марсохід-лабораторія Curiosity також від NASA, який успішно працює на планеті з 2012 року. В останні роки вони неодноразово знаходять сліди потенційного життя.

 

До лютого 2019 року також ще працював марсохід Opportunity - на планеті він провів у 55 разів довше за запланований термін, але загинув у бурі. Саме він розповів людству про минуле Марса - як про вологу, потенційно населену планету.

 

Головним завданням місії Perseverance є пошук слідів життя.

 

Сьогодні природне середовище на Марсі вороже до всього живого. Там занадто холодно, щоб вода могла залишатися на поверхні планети в рідкому стані. Розріджена атмосфера пропускає занадто багато сонячної радіації, здатної повністю стерилізувати верхній шар ґрунту.

 

Але так було не завжди. Близько 3,5 мільярда років тому на Марсі текли потоки води. Вона проклала канали, видимі донині, і накопичувалася на дні кратерів. Більш щільна атмосфера, насичена двоокисом вуглецю (CO2), повинна була затримувати більшу частину шкідливого випромінювання.

 

Вода - ключовий компонент для будь-яких біологічних форм на нашій планеті, тому представляється доволі правдоподібним, що в давнину й на Марсі могли існувати осередки життя.

 

Супутникові зображення кратера Езеро, куди сів апарат, вказують на те, що колись там впадала у величезне озеро пересохла нині річка.

 

Озеро Езеро // NASA 

 

 

Це одна з найкраще збережених марсіанських дельт, де річки формували шари осадових порід із принесених кам'яних уламків, піску і, можливо, вуглеводнів органічного походження.

 

Різні види гірських порід у глибині кратера, у тому числі карбонати й глина, також могли зберегти органічні молекули, які могли б вказати на існування там життя в далекому минулому.

 

Perseverance обстежуватиме дно пересохлого озера, буритиме скелясті породи і витягуватиме звідти зразки розміром зі шкільний шматок крейди. Після цього марсохід акуратно упакує їх у контейнери, які залишаться лежати на поверхні планети.

 

Забере їх інший апарат, який планується запустити пізніше. Він підніме зібрані зразки на орбіту Марса (це буде перший космічний зліт з Червоної планети) і доставить на Землю.

 

Джерело життя. На Марсі знайшли озера рідкої води

 

 

На Perseverance встановлено бур для відбору проб з марсіанського ґрунту, є роботизована рука, відеокамери, інструменти для хімічного й мінералогічного аналізу ґрунту, рентгенівський спектрометр із тепловізором, ультрафіолетовий спектрометр для виявлення органічних речовин. Усього на ньому 23 камери.

 

Апарат також оснащений апаратом MOXIE, який має виробляти кисень із діоксиду вуглецю, наявного в марсіанській атмосфері, а також мікрофонами й датчиками для метеоспостережень.

 

Передбачається, що в майбутньому такі установки дозволять постачати киснем екіпажі пілотованих експедицій на Марс.

 

 

Номінальний термін місії після посадки становить один рік, але фактично, якщо марсохід не зіткнеться з непереборними технічними труднощами, його робота продовжиться.

 

Безпілотник Ingenuity не має наукових приладів, його мета: продемонструвати політ гвинтокрилого апарата в надзвичайно тонкій атмосфері Марса, щільність якої складає всього близько одного відсотка від земної.

 

Ускладнити це завдання може також надзвичайно низька температура в кратері Езеро - уночі стовпчик термометра там може опускатися до мінус 90 градусів за Цельсієм.

 

До сих пір у рамках марсіанських місій не використовувалися апарати, здатні літати в атмосфері. За допомогою дрона планується відпрацювати технологію таких польотів.

 

Ingenuity

 

Ingenuity вагою 1,8 кілограма може зробити до п'яти польотів на висоті до 10 метрів за весь період досліджень. Він оснащений двома камерами, може зависнути в повітрі до 30 секунд для фотографування місцевості.

 

Крім перевірки можливості польоту в марсіанській атмосфері, його завданням також стане розвідка поверхні навколо марсохода. Вертоліт зробить кілька випробувальних польотів і, в подальшому, займеться зйомкою і розвідкою місцевості.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet