Вирок Стерненку: за що активіста засудили до семи років ув'язнення?

Рішення одеського суду позбавити Сергія Стерненка волі на понад сім років збурило українців. Біля Офісу президента почалася безстрокова акція протесту з вимогою звільнити громадського активіста. За що саме його засудили?

Приморський районний суд Одеси 23 лютого виніс обвинувальний вирок громадському активісту Сергію Стерненку і засудив його до семи років і трьох місяців ув'язнення та конфіскації половини наявного майна. Під варту Стерненка взяли у залі суду.

Протести та реакції

Ввечері того ж дня у Києві під Офісом президента України пройшла акція протесту на підтримку Стерненка, що супроводжувалася сутичками з поліцією. Внаслідок зіткнень постраждали 27 правоохоронців, під час акції затримали 24 людини.

"Сім років дали кожному з нас…Влада не до кінця зрозуміла, що часи безправ'я та свавілля закінчуються. Тому ми не маємо наміру зупинятися і оголошуємо безстрокову акцію протесту, що триватиме до того моменту, поки Сергій Стерненко не буде на волі", - таке повідомлення опублікували друзі громадського активіста у його каналі Telegram.

На підтримку Стерненка виступили чимало українських політиків та діячів. "Вирок Стерненку - це квінтесенція відсутності cправедливості у нашій країні", - заявив дипломат, екс-міністр закордонних справ України Паво Клімкін. "Українського патріота Сергія Стерненка засудили до семи років ув'язнення. За що? Насправді за те, що захищав Одесу від прокремлівської агентури і протидіяв планам зі створення Новоросії", - написав на своїй сторінці у Facebook екс-президент Петро Порошенко.

За що саме засудили Стерненка?

Справу, за якою нині засудили Стерненка, суд розглядав упродовж майже п'яти років. Йому інкримінували незаконне зберігання зброї та викрадення й катування тодішнього депутата однієї з місцевих рад Одещини Сергія Щербича, який керував одеським відділенням проросійської партії "Родіна". Лідер цієї партії Ігор Марков з 2014 року перебуває за межами України та періодично з'являється на російському телебаченні. При цьому, за інформацією українських ЗМІ, сам Щербач був тісно пов'язаний з мером Одеси, одіозним Геннадієм Трухановим, а у 2014 році організовував "тітушок" для "Антимайдану".

За версією слідства, напередодні отримання Щербичем мандата місцевого депутата у 2015 році, його викликали на зустріч, а звідти вивезли у невідомому напрямку з мішком на голові, били й вимагали відмовитися від депутатства. Слідчі вважають, що одним з чоловіків у масках, які напали на Щербича, був Стерненко. Щербича тоді відпустили, але, як стверджує слідство, у нього зникли 300 гривень. Сергій Щербич звернувся до поліції на наступний день після викрадення і згодом, за даними справи, упізнав серед нападників Стерненка та його товариша Демчука. Через п’ять місяців у Стерненка пройшов обшук, під час якого у нього виявили стартовий пістолет. Сам Стерненко каже, що передав його поліції добровільно. Восени 2015 року Стерненка і Демчука арештовували, але звільнили під заставу.

З 2016 року цю справу розглядав суд, але через неявку у судові засідання потерпілого Щербича судовий розгляд затягнувся. У 2020 році минув п'ятирічний строк давності притягнення до відповідальності за статтею про викрадення людини, тож 23 лютого суд засудив Стерненка за розбій, незаконне позбавлення волі і незаконне носіння вогнепальної зброї. Обтяжуючою обставиною суд визнав ту, що напад на потерпілого був пов'язаний з його "службовим та громадським обов'язком". Вказав суд і на "негативне ставлення Стерненка до ідеології та партійної приналежності Щербича".

Хто такий Стерненко?

Протестна реакція на цей вирок пов'язані з іншими справами Стерненка. Він - одеський громадський активіст. Вчився в Стерненко в Одеському національному університеті імені Мечнікова на юриста. У 2014 році, ще студентом, виходив на місцевий "Майдан" в Одесі і тоді ж очолив одеський осередок "Правого сектора". Стерненко був учасником драматичних сутичок 2 травня 2014 року. Згодом брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували, боровся з будівельною мафією міста, зривав концерти проросійських поп-зірок, пікетував консульство РФ, був причетним до бійки з депутатом Нестором Шуфричем та "сміттєвої люстрації", разом зі своїми соратниками "затримував" місцевих торговців наркотиків і фіксував це у соцмережах.

Тоді ж він став активним критиком місцевої влади Одеси та дій поліції. На акціях і прес-конференціях говорив про жорсткі дії місцевих правоохоронців, відсутність реформ. У 2017 році Стерненко залишив "Правий сектор". За цей час став фігурантом кількох кримінальних справ, за якими поки ще немає судових рішень. Зокрема, за даними українських ЗМІ, його звинувачують у незаконному зберіганні і збуті наркотиків в особливо великих розмірах, а також у вбивстві людини.

Напади і наслідки

Одна з найвідоміших справ пов'язана з нападом на Стерненка. У 2018 році на нього було вчинено три замахи, і під час останнього він дістав ножових поранень. Тоді ж, як повідомлялось, Стерненко смертельно поранив одного з нападників - Івана Кузнєцова, а другий учасник нападу Андрій Ісайкул утік. Сергій Стерненко стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. Утім, поліція розслідує загибель нападника як умисне вбивство, яке вчинив Стерненко.

У замовленні нападів Стерненко звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова. Той справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство у цій справі з боку міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. На початку квітня минулого року екс-заступник генерального прокурора Віктор Трепак розповів, що Венедіктова заявила йому про необхідність повідомити Стерненку про підозру. Через це Трепак пішов з посади, а генпрокурорка Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка "буде в будь-якому разі". Ще тоді в СБУ, куди передали справу про напади, визнали, що "розслідування справи Стерненка давно перейшло зі суто юридичної площини в політично-інформаційну". Адвокати Стерненка вважають, що ця справа про вбивство є неперспективною для сторони обвинувачення, тому для ув'язнення Стерненка ніби і була реанімовано стара справа "про викрадення людини з метою наживи у 300 гривень"

Політика з присмаком реваншу?

Сам Сергій Стерненко вважає всі справи проти себе сфабрикованими і політичними. У справі, де вже є вирок, він подаватиме апеляцію. Стерненко переконаний, що на слідчих та суддів тисне генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, нинішній заступник Офісу президента Олег Татаров, який у 2014 під час Революції гідності році був заступником керівника Головного слідчого управління МВС та регулярно публічно коментував події на Майдані та звинувачував активістів. Дуже пильно за цією справою увесь час стежить і коментує юрист Адміністрації президента часів Януковича Андрій Портнов - він називає Стерненка "злочинцем і вбивцею" і вважає, що його довгий час покривали "націоналісти" та "функціонери партій Майдану".

Сам Стерненко і його однодумці, які вийшли на його захист, вважають, що президент Володимир Зеленський покриває замасковані проросійські сили в Україні, які прагнуть реваншу. Голова правління Фундації DEJURE, координатор Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков каже, що Стернеко став символом уособлення сучасної України, якого хочуть позбутися проросійські сили в Україні. "Україномовний хлопець з Одеси, патріот, який не тільки не дав себе вбити, а й вправно дав відсіч ворогу тричі в замовних посяганнях на життя, та ще й успішно бореться з агресором на інших важливих фронтах. Для нашого ворога існування таких людей просто смертельно небезпечне. І якщо не вдасться його вбити, то треба хоча б посадити", - пояснює Жернаков.

Володимир Зеленський, під стінами офісу якого розгорнулась акція протесту, поки не висловив свою позицію до засудження Стерненка та суспільного резонансу, який викликала ця справа.

Між тим парламентська фракція партії "Голос" анонсувала збір підписів за відставку з посади генпрокурора Венедіктової. "Людина, яка спровокувала політичне рішення і вирок Стерненку, не має права обіймати посаду генерального прокурора. Сергій Стерненко не винний у цій справі, він боровся за Україну. Одна з причин вироку та, що Стерненко критикував проросійські партії - суддя це прямо зачитав у вироку", - написав у Facebook народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин.

Джерело: Українська служба DW