Хаос і протест. Політична криза у Вірменії

 

Після поразки у війні в Нагірному Карабасі у Вірменії триває політична криза. Чергове загострення відбулося на минулому тижні через слів вірменського прем'єр-міністра Ніколи Пашиняна про російський ракетний комплекс Іскандер.

 

Генштаб Вірменії і опозиція закликали до відставки Пашиняна. У четвер почалися мітинги прихильників і противників прем'єра. 1 березня демонстрації повторилися, ставши рекордними за чисельністю. Від зіткнень їх стримував ланцюг поліції.

 

Акцію своїх соратників Пашинян очолив особисто. Виступаючи перед людьми, він визнав свої помилки і допустив проведення дострокових парламентських виборів разом з референдумом щодо зміни Конституції. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Реформа Конституції і дострокові вибори

 

У Єревані 1 березня одночасно пройшли дві акції: одна - на підтримку прем'єр-міністра Вірменії Ніколи Пашиняна, друга - прихильників його відставки.

 

Завершилися вони також практично синхронно: опозиційне об'єднання Рух за порятунок батьківщини закінчило страйкувати біля будівлі парламенту Республіки приблизно в той же момент, коли Пашинян уже оголосив про завершення демонстрації своїх прихильників на площі Республіки.

 

Прем'єр разом зі своїми прихильниками організував ходу центром Єревана, а опозиція залишилася в наметовому містечку, розбитому біля стін парламенту.

 

На обидва мітинги прийшли десятки тисяч осіб. Акція Пашиняна вийшла найчисельнішою з 2018 року, і прем'єр міг би сміливо заявити, що народ досі на його стороні, як і три роки тому, коли він прийшов до влади на хвилі масових протестів. Однак і опозиція зуміла акумулювати рекордну кількість протестувальників.

 

Виступ прем'єра почався із хвилини мовчання за загиблими в бойових діях у Карабасі у вересні-листопаді 2020 року і за жертвами 1 березня 2008 року, коли в зіткненнях з поліцією в Єревані загинуло десять осіб (у тому числі двоє правоохоронців).

 

 

 

Потім Пашинян вибачився перед громадянами Вірменії, карабаськими вірменами і діаспорою. Він визнав, що його команда зробила всі можливі помилки. Він також попросив вибачення за помилки всієї влади країни з 1991 року.

 

Однак після цього Пашинян перейшов в атаку на своїх опонентів. Генштаб Вірменії 25 лютого зажадав відставки прем'єра у відповідь на звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна.

 

Його позбавили посади за пропозицією Пашиняна після того, як він розкритикував слова прем'єра про неефективність російських ракетних комплексів Іскандер.

 

"Нехай [колишній президент Вірменії Серж Сарґсян] поставить питання: чому ракета Іскандера не вибухнула? Або чому вибухнула на 10 відсотків, наприклад?" - говорив Пашинян.

 

Генштаб заявив, що Хачатрян був звільнений "з недалекоглядних і необґрунтованих причин" на основі "особистих і амбітних почуттів" і що Пашинян і його уряд більше нездатні приймати "адекватні рішення". Заяву Генштабу підписали 40 високопоставлених військовослужбовців, у тому числі начальник відомства Онік Гаспарян.

 

Пашинян назвав заяву Генштабу спробою державного перевороту. Він запропонував президенту Вірменії Армену Саркісяну звільнити начальника Генштабу, але той уже кілька разів відмовився підписати відповідний указ.

 

Пізніше, після телефонної розмови із президентом Росії Володимиром Путіним, вірменський прем'єр заявив, що йому неправильно доповіли про застосування Іскандерів під час конфлікту в Нагірному Карабасі в 2020 році. Міноборони РФ говорить, що ці комплекси не застосовувалися.

 

Однак від своїх слів про переворот не відмовився. Він звинуватив генерала Гаспаряна в зраді і виконанні волі колишньої влади Вірменії і знову зажадав від нього залишити посаду.

 

"Те, що призначений мною начальник Генштабу виконує накази скинутого [Сержа Сарґсяна], - це найбільше зрадництво, це зрада", - заявив прем'єр, зазначивши, що через Гаспаряна Сарґсян намагається захопити владу.

 

Пашинян, який зараз має абсолютну владу у Вірменії, також несподівано для всіх анонсував проведення референдуму про перехід до напівпрезидентської форми правління в жовтні 2021 року. За його словами, вона гарантуватиме стабільність в країні і виключить "формування внутрішньополітичних криз".

 

"Нарешті, треба визнати, що Конституція 2015 року, яка вступила в силу в 2018 році, за цей період показала багато недоліків. І сьогодні ми бачимо, що ця Конституція, на жаль, створює багато кризових можливостей і ризиків", - сказав він.

 

Прем'єр запропонував провести дострокові парламентські вибори, якщо на це погодяться опозиційні фракції. 

 

"Якщо парламентські сили приймуть нашу пропозицію, зроблену ще наприкінці грудня минулого року - на початку січня, то ми готові до позачергових парламентських виборів. Даю вам другу можливість. Підемо на вибори - і подивимося, чиєї відставки вимагає народ", - сказав Пашинян.

 

Мітинг на підтримку Пашиняна // EPA

 

Уточнювати, як можна ініціювати розпуск парламенту, він не став. За Конституцією, для позачергових виборів прем'єр повинен подати у відставку, а парламент - двічі провалити голосування щодо кандидатури нового глави уряду.

 

Представники опозиції нові пропозиції прем'єра не коментували. "Ми повинні неухильно тут стояти, щоб президент і Конституційний суд не прийняли рішення про звільнення Оніка Гаспаряна", - сказав один з її основних лідерів Вазген Манукян.

 

Пашинян - людина, "абсолютно відірвана від реальності", вважає Арман Абовян, депутат від опозиційної партії Квітуча Вірменія. "Я не знаю, як коментувати слова неадекватної людини. Який жовтень? Він (прем'єр-міністр. - Ред.) вже пішов", - упевнений парламентарій.

 

На думку Абовяна, його партія, як і Освічена Вірменія, - дві найбільші в парламенті опозиційні фракції - не погодяться на дострокові вибори на умовах Пашиняна, поки останній наполягатиме на відставці глави Генштабу.

 

Політичне керівництво Вірменії, здається, похитнулося. В уряді майже всі ведуть вогонь один по одному, пише німецьке видання Frankfurter Rundschau.

 

"Внутрішньополітична лінія фронту хаотична: Пашинян проти Генштабу, президент проти прем'єра, Рада безпеки проти президента і Генштабу. Пашинян говорить про спробу зробити путч. У той час як опозиційні ЗМІ повідомляють, що в країну проникла спецгрупа турецьких військових з метою ліквідувати найважливіших генералів Вірменії. Спецслужба це спростовує", - зазначає видання.

 

Експерти вказують, що на подальший хід політичної кризи може вплинути масовість мітингів, відзначаючи при цьому високий ступінь апатії у вірменському суспільстві після поразки в Нагірному Карабасі.

 

Запропонований Пашиняном план може ситуативно заспокоїти ситуацію, але корінь конфлікту не зникне, вважає вірменський політолог Олександр Іскандарян. На його думку, ініціатива глави уряду - це спроба розблокування нинішньої ситуації, яка склалася після заяви Генштабу.

 

Іскандарян також нагадує, що наприкінці минулого року представники правлячої коаліції вже заявляли про готовність до дострокових виборів, але потім від цієї пропозиції відмовилися.

 

Експерти також відзначають, що опозиція у Вірменії слабка і не надихає населення країни. Колишні президенти, включаючи поваленого Сарґсяна, і інші міністри занадто добре відомі і, мабуть, не викликають довіри, а нових облич немає.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet