На межі руйнування. У Лівані жорстока криза

 

У Лівані через півтора року після масових антиурядових акцій знову спалахнули протести на тлі обвалу національної валюти і гіперінфляції, яка досягає сотень відсотків річних.

 

Уряд пішов у відставку ще в серпні минулого року після вибуху в порту Бейрута, але новий кабінет сформувати до сих пір не вдалося. Корреспондент.net розповідає подробиці. 

 

 

Солдати голодують, також як і народ

 

Життя в Лівані, який колись називали Швейцарією Близького Сходу, стало катастрофічним: на початку березня сталося різке знецінення національної валюти.

 

Курс американського долара коливається між 9 675 і 9 725 ліванськими фунтами. З початку 2021 року ліванський фунт знецінився на 20 відсотків, з кінця 2019-го - на 85 відсотків.

 

Це призвело до різкого зниження мінімальної місячної заробітної плати. Якщо в жовтні 2019 року, коли почалися перші протести, вона становила 450 доларів, то зараз скоротилася до 67 доларів.

 

Ціни на продовольство підскочили в країні на 400 відсотків, повідомляє офіційна статистика Лівану, і тепер 45 відсотків населення країни знаходяться за межею бідності.

 

Нинішнє рекордне знецінення національної валюти спровокувало чергові масові виступи по всій країні: від Триполі на півночі до Сура на півдні люди протестують від минулого тижня. Незадоволені громадяни Лівану вийшли на вулиці, оскільки у більшості немає грошей навіть на хліб.

 

EPA

 

Криза призвела і до зростання злочинності. Кількість убивств в країні за минулий рік зросла на 91 відсоток, а пограбувань - на 57 відсотків, повідомляє Information International з посиланням на дані Поліції Лівану.

 

При цьому загострилися відносини між президентом Лівану Мішелем Ауном і командувачем армії Джозефом. Невдоволення серед військових зростає на тлі знецінення їхніх зарплат, і вони відмовляються розганяти протестувальників, які блокують дороги.

 

"Солдати голодують, також як і народ. Їм потрібна армія чи ні? Ви хочете, щоб армія міцно стояла на ногах, чи ні? Їм все одно. Офіцери теж страждають і голодують. Я звертаюся до чиновників: куди ви йдете? Чого ви чекаєте? Що плануєте зробити?", - сказав генерал Аун на прес-конференції 8 березня, не уточнивши, кому саме адресовано його випад.

 

EPA

 

Ще в минулому році Армія Лівану була змушена прибрати м'ясо з раціону військовослужбовців.

 

Як пише агентство Reuters з посиланням на джерела, до розбіжностей між генералом і президентом призвела вимога останнього розігнати протестувальників, які будують барикади на дорогах.

 

Демонстранти перекривають центр Бейрута і основні столичні траси палаючими покришками, а також автомагістралі на півдні, півночі і сході країни. Учасники протестних акцій виступають із вимогою до влади почати реальні дії для виходу з економічної кризи і поліпшення життя населення.

 

EPA 

 

 

При цьому президент публічно говорить, що протести є "законними і справедливими". Він заявив, що дав вказівку поліцейським силам "забезпечити безпеку демонстрантів, а також захист від погромів урядових установ і приватних компаній".

 

Аун також зажадав від Центробанку "пояснити громадськості", чим викликаний обвал національної валюти.

 

Ліван з осені 2019 року переживає глибоку економічну і політичну кризу. Причиною став вибух у порту столиці Бейрут, який знищив півміста і ліванську економіку.

 

За цей час подали у відставку два уряди: Саада Харірі на тлі протестів і Хассана Діяба після вибуху в порту Бейрута.

 

До кінця вересня 2020 року місцева влада планувала оголосити про склад нового кабінету міністрів на чолі з Мустафою Адібом. Замість цього Адіб 26 вересня заявив про свою відставку і відмову від формування уряду, мотивуючи рішення тим, що політичні блоки не відмовилися від політизації процесу формування.

 

EPA

 

Наприкінці жовтня в черговий раз пост прем'єра отримав Саад Харірі, який заявив про готовність оперативно зібрати кабінет міністрів, щоб скористатися французькою ініціативою і отримати підтримку. За фактом Харірі так і не вдалося на сьогоднішній день знайти компромісний склад, який задовольнить усі сторони.

 

Крім голоду, у Бейруті стало нормою відключення електрики на три і більше годин на добу. У деяких районах ліванської столиці світла не буває до 12 годин. Влада не може дати чітких пояснень, чому це відбувається.

 

Як заявив на зустрічі з тимчасовим міністром енергетики Руїмуном Гаджаром спікер ліванського парламенту Нібіх Беррі, якщо уряд не буде сформовано найпізніше до квітня, то не буде не тільки електрики, а й самої країни.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet