Частина протопланети. Секрети унікального метеорита

 

Пустеля Сахара досі приховує таємниці Всесвіту. Останнім таким відкриттям став метеорит Erg Chech 002, який з'явився на мільйон років раніше від найстарішого з раніше виявлених метеоритів. Крім того, він має інший хімічний склад і утворився в надрах древньої протопланети. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Найдавніший метеорит

 

Незважаючи на те, що сьогодні у вчених в розпорядженні є близько трьох тисяч зразків метеоритів, джерело яких - кора або мантія скелястих тіл, вони представляють собою обмежену вибірку диференційованих об'єктів, що сформувалися в ранній Сонячній системі.

 

Вважається, що 75 відсотків таких метеоритів є фрагментами кори одного астероїда (передбачається, що це Веста), а ще 20 відсотків виникли в мантії великого батьківського тіла типу уреіліта.

 

Дослідження подібних метеоритів дозволяє розібратися у процесах, які проходили у великих тілах на зорі Сонячної системи, і різноманітності складу їхніх мантій і кори.

 

Згідно з дослідженням, опублікованим в американському журналі Proceedings of the National Academy of Sciences в останньому, березневому, випуску, знайдений у травні минулого року метеорит під кодовою назвою Erg Chech 002 відрізняється від знайдених раніше.

 

Кілька шматків метеорита загальною масою 32 кілограми були виявлені у травні 2020 року в районі Ерг-Шеш - піщаній пустелі на заході Сахари, в південно-західній частині Алжиру. Уламки відразу привернули до себе увагу, оскільки фахівцям було ясно, що зразки не належать до хондритів - найбільш поширених із метеоритів на Землі.

 

 

Вчені вважають, що Erg Chech 002 є частиною протопланети. Так називається планета на найбільш ранніх стадіях свого виникнення, яка вже пройшла стадію внутрішнього плавлення. Про це свідчить і вік метеорита - аналіз показав, що він утворився приблизно 4,6 мільярда років тому.

 

Для порівняння, вік Землі оцінюється в 4,5 мільярда років. Тобто метеорит виник трохи раніше нашої планети. Протягом мільярдів років він літав просторами Сонячної системи, поки зрештою не впав на алжирській території Сахари.

 

"Цей метеорит - найдавніша з вивчених магматичних порід, яка проливає світло на утворення первинної кори, що покривала найдавніші протопланети", - пишуть автори дослідження.

 

Алжирський космолог Шаріф Шабу, один із провідних фахівців країни з метеоритів, говорить, що Erg Chech 002 назвали смарагдовим, оскільки він складається з мінералу зеленого кольору.

 

Вчений також поскаржився в коментарі виданню AL Jazeera, що метеорит був розділений між багатьма науковими лабораторіями по всьому світу, але, незважаючи на велику вагу об'єкта, Алжиру нічого не залишилося.

 

Що стосується того, чому протопланета так і не народилася, у вчених є одна теорія: небесний об'єкт просто був зруйнований і перетворений в пил. Також є ймовірність, що протопланета стала частиною якогось більшого об'єкту.

 

Кора протопланети могла складатися з матеріалу, іменованого як андезит. Він відрізняється вмістом великої кількості кремнезему, і вчені вважають, що зараз знайти протопланети з такого матеріалу дуже складно. А все тому, що більшість із них зникли, так і не ставши чимось справді великим.

 

Erg Chech 002 складається на 45 відсотків із пластинчастого альбітового польового шпату (плагіоклазу і, можливо, анортоклазу), що містить часточки калієвого польового шпату, на 38 відсотків - з ангідридового піроксену і на п'ять відсотків - з мінералів кремнезему (кристобаліт і тридиміт).

 

Сам метеорит сформувався на поверхні або близько до поверхні материнського тіла. Таким чином, він є фрагментом магматичної кори стародавньої протопланети.

 

Щоб знайти схожі за складом з Erg Chech 002 астероїди, вчені порівняли спектри всіх відомих їм груп зі спектром цього метеорита.

 

"Erg Chech 002 явно відрізняється від усіх груп астероїдів, і досі не було знайдено жодного об'єкта зі схожими спектральними характеристиками", - говорять вчені.

 

28 лютого на Землю впав інший метеорит. Фрагменти космічного каменю знайшли в невеликому містечку Вінчкомб у графстві Глостершир.

 

Лондонський музей природної історії