Приватна армія в Україні. Кого викрила СБУ
СБУ повідомила, що викрила і припинила діяльність воєнізованого збройного формування, так званої "приватної військової компанії".
З початком війни на Донбасі поняття ПВК - приватна військова компанія - міцно увійшло в побут українців. Тепер ПВК викрили безпосередньо в Україні. Причому, за даними СБУ, причетні до діяльності компанії досить відомі в країні люди.
Корреспондент.net зібрав інформацію про новий скандал.
Армія Семенченка
За даними СБУ, можливі організатори компанії Семен Семенченко та Євген Шевченко.
Семенченко - колишній народний депутат від партії Самопоміч, також він був командиром добровольчого батальйону Донбас. Шевченко відомий як джерело, яке передало в НАБУ дані про кількох людей, які хотіли за хабарі закрити справи в бюро або влаштуватися туди на посаду. За його словами, він брав участь в двох десятках оперативних розробок бюро. Офіційно Шевченко мав статус особи, яка дала згоду на конфіденційне співробітництво з правоохоронним органом, і ніколи не був співробітником НАБУ, тобто не проходив жодного етапу конкурсу.
За даними СБУ, до складу компанії, яку організували Семенченко і Шевченко, входили понад 150 осіб, а сама організація діяла під прикриттям охоронних фірм і громадських організацій.
Підготовка членів ПВК проходила на спеціально облаштованій тренувальній базі в Київській області. Також частина членів військової компанії вчилася в центрах підготовки за кордоном.
Окремо слідчими отримані дані про участь фігурантів справи в укладанні контрактів між ПВК і представниками різних організацій країн Близького Сходу. Також зафіксовано пропозиції організувати поставки зброї в ці країни.
"Крім цього, за версією слідства, Семенченко і Шевченко є можливими організаторами і учасниками протиправної схеми з ввезення поза митним контролем військових запчастин і товарів подвійного призначення з Російської Федерації, які згодом продавали державним підприємствам оборонної сфери за завищеними цінами", - заявили в СБУ.
Співробітники служби провели близько 80 обшуків за адресами офісного приміщення, місць проживання, тимчасового перебування та тренування фігурантів справи в столиці, Київській та Донецькій областях.
Правоохоронці вилучили: майже 5500 набоїв різного калібру, 7 реактивних протитанкових гранат РПГ-26, 4 підствольних гранатомети, ручний кулемет Калашникова, 2 автоматичні гвинтівки, 3 пістолети і 3 автомати Калашникова АКС і АКС-74, 7 помпових рушниць, 38 гранатометних пострілів ВОГ- 25, 21 гранату (зокрема, Ф-1 та РГД-5), 16 запалів УЗРГМ і 6 тротилових шашок, пластид, пристрій для забезпечення конфіденційних переговорів, тощо.
Відповідь підозрюваних
Шевченко заявив, що за останні три роки один раз був на базі охоронної компанії, створеної іншим підозрюваним, екс-нардепом Семенченком. Він також очікує, коли СБУ зможе надати докази його причетності до справи і свідчення свідків.
"Семен (Семенченко) створив власну охоронну компанію в Україні і мене (чому?) також звинувачують в її створенні і її діяльності, хоча ні де-юре, ні де-факто я не мав і не маю до неї жодного відношення. І я думаю, що насправді в СБУ точно про це знають, тому що досить переглянути дані білінгу, щоб побачити, що за три роки я тільки один раз (!) був у них на базі - так, це було ще восени 2018 року, і провів я там цілих п'ять хвилин", - написав Шевченко на своїй сторінці у Facebook.
При цьому Шевченко визнав, що восени 2018 року в нього дійсно були плани стати інвестором охоронної компанії для роботи за кордоном. Однак ці плани стали неактуальними.
Водночас підозрюваний закликає слідчих провести ДНК-аналізи, щоб довести його причетність до знайденої зброї або вибухівки. Він готовий здати свої зразки добровільно. Також Шевченко очікує, коли СБУ зможе надати хоча б одного свідка, який підтвердить, що він мав відношення до цієї зброї.
Шевченко пов'язує справу СБУ зі своїми заявами про причетність керівника Офісу президента Андрія Єрмака до так званої справи "вагнерівців".
Нагадаємо, що перед виборами президента Білорусі в цій країні затримали 33 російських бойовиків, яких зараховували до ПВК Вагнера, частина з них воювала на сході України. Білорусь вирішила видати їх Росії, хоча Україна просила про екстрадицію. Шевченко тоді заявив, що російських найманців мають намір заарештувати українські спецслужби, однак операція зірвалася - нібито через злив з Офісу президента.
Зараз справу "вагнерівців" розслідують розслідувачі з Bellingcat.
Дивна компанія
Після депутатства Семенченко відійшов від активної політичної діяльності і займався Фондом допомоги добровольцям і членам їхніх сімей, а також рухом Звільнення.
Шевченко, до речі, коли служив в АТО, працював водієм Семенченка.
"Зараз все, що ми бачимо з офіційних звітів СБУ, - це не стільки приватна військова компанія, скільки велике бандформування для участі у великомасштабних силових розборках. Приватні військові кампанії - це або відправка за кордон бійців (поки немає документальних підтверджень)або допомога політику контролювати чи захоплювати певні території (цього також не бачимо)", - зазначає політолог Вадим Денисенко.
Справжні ПВК
Приватні військові компанії існують у всьому світі і постійно нарощують вплив, збільшуючись в розмірах. Весь ринок ПВК оцінюють в більше 200 млрд доларів. Найманці охороняють політиків, тренують солдатів, конвоюють кораблі, захищають військові бази і посольства. Все частіше безпосередньо беруть участь в конфліктах - за тих, хто більше заплатить.
Мабуть, найзнаменитіша ПВК - американська Blackwater виникла в 1997 році. І працює зараз, хоч і змінила вивіску на Academi.
Уже в 2002 Blackwater зайшла в Афганістан, а роком пізніше, разом з кількома десятками інших ПВК, з'явилася в Іраку. ПВК охороняли політиків, об'єкти Держдепу і Міноборони США, тренували місцеву армію і поліцію, готували їжу, "допитували ув'язнених", ремонтували обладнання і будували бази.
Уже в 2006 році на 140 000 американських військових в Іраку припадало близько 100 000 приватних військових підрядників (не рахуючи субпідрядників). Піковим став 2008 рік - на Міноборони США в Іраку працювали більш ніж 163 000 приватних підрядників (з них 28 000 - американці).
У 2020 році, коли США прокотилася хвиля антирасистських протестів Black Lives Matter, потягнувши за собою заворушення, військові підрядники з'явилися на вулицях міст.