Швидко, просто і безпечно: як розвиваються платіжні термінали в Україні

З чим пов'язана популярність платіжних терміналів в Україні, і як цей ринок адаптується до реалій cashless-економіки.

Безготівкові платежі в усьому світі переживають бурхливе зростання. Це й не дивно: ситуація з пандемією спровокувала величезний попит на онлайн-покупки і розваги. За різними даними, обсяг глобального ринку електронної комерції в 2020 році перевищив 3,5 трлн. дол. А в 2021 році він може вирости на 40% майже до 5 трлн. дол.

Україна теж влилася в цей тренд. Але якщо в США і країнах Західної Європи превалюють безготівкові платежі за допомогою банківських карт, Google Pay і Apple Pay, то українські споживачі продовжують активно користуватися платіжними терміналами для більшості повсякденних операцій: починаючи з комунальних платежів і закінчуючи ігровими сервісами, а також банківськими трансакціями.

По-перше, це зручно

Популярність платіжних терміналів в Україні завжди була високою. Причин тому кілька. Перша і основна – українці не поспішають відмовлятися від традиційних «паперових» грошей. За даними Національного банку, частка готівкових коштів в грошовій масі знаходиться вище позначки 20%, а частка операцій зі зняття коштів з карткових рахунків перевищує 40%. Разом з тим, в структурі безготівкових операцій трансакції за допомогою терміналів займають майже 50%.

Друга і не менш важлива причина – простота і анонімність (в більшості випадків) платежів. Термінал передбачає дуже зрозумілий ланцюжок дій. Обрав послугу, яку необхідно сплатити, вніс купюру, отримав підтвердження і, якщо потрібно, роздрукував чек. Немає ніяких заплутаних форм з даними, які потрібно заповнювати, паролів, які потрібно запам'ятовувати і страху, що твої гроші хтось перехопить по дорозі до одержувача.

До речі, шахрайство – досить сильний фактор, який, як не дивно, грає на користь терміналів. Щорічно у всьому світі власники банківських карт втрачають близько 25 млрд. дол. від дій зловмисників. Причому, дуже часто це відбувається з вини самих клієнтів банків, які неуважно ставляться до персональних даних і навіть добровільно віддають шахраям гроші, які вміло використовують інструменти соціального інжинірингу та психологічного впливу.

При операції в терміналі ризик крадіжки якщо не нульовий, то близький до цього. Тому що вбудований в термінал комп'ютер здійснює пряму передачу даних на сервер оператора платіжної системи по захищеному каналу. Крім того, користувач терміналу не залишає в ході платежу «цифровий слід», як це відбувається при оплаті в Інтернеті.

«Платежі приймає фінансова компанія, що володіє програмним забезпеченням. Обробляють операції процесингові центри, а платіж реєструється в платіжній системі, учасником якої є та чи інша термінальна мережа, де клієнт оплачує певний сервіс. Інкасацію готівки в терміналі найчастіше здійснюють банки, які мають свій заробіток з даної послуги. Що стосується безпеки – клієнт не передає жодних додаткових карткових даних (навіть при поповненні карти він вводить номер карти і номер телефону). Тому платіж в терміналі можна назвати одним з найбезпечніших, на рівні Apple Pay і Google Pay, тільки з використанням готівки», – пояснює Дар`я Котул, керівник розрахункового центру fintech-компанії LeoGaming

Крім того, операції за допомогою терміналу, як правило, здійснюються на невеликі суми: середній чек, за даними НБУ, становить трохи більше 200 грн. Для порівняння, середня сума переказу з карти на карту – понад 1400 грн. Тому увага зловмисників сконцентрована в основному на карткових платежах.

У будь-якому місці, в будь-який час

Термінальна мережа охоплює територію всієї країни. І не тільки великі міста, але навіть найменші населені пункти. В цілому, на початок 2021 року в Україні понад 55 тис. терміналів. Серед найбільших гравців цього ринку компанії EasyPay (14 тис. терміналів), City24 (більше 10 тис. терміналів), iBox (майже 7 тис. терміналів).

«Деякі термінальні мережі роблять акцент саме на Києві. Відбувається це не тільки тому що столиця є найбільшим містом, а й тому що жителі Києва мають найвищі вимоги до фінансової інфраструктури. Проте, платіжний термінал куди більш важливий для невеликих міст і особливо сіл. Банки рідко відкривають відділення в таких населених пунктах, а часом й закривають існуючі. При цьому звичка використовувати готівку для оплати в побуті у жителів невеликих міст і сіл дуже сильна», – розповідає Дар`я Котул, LeoGaming.

Широке покриття – це ще один аргумент на користь терміналів, оскільки споживачеві не потрібно бігати в пошуках точки, де він може поповнити мобільний телефон або відправити гроші. З великою ймовірністю, в хвилинах 3-5 ходьби від будинку обов'язково знайдеться термінал. Це може бути великий торговий центр, продуктовий супермаркет, аптека або АЗС.

Не варто забувати і про те, що на ринок платіжних терміналів вийшли банки. Вони не тільки встановлюють власні апаратні комплекси (наприклад, ПриватБанк), але і працюють з небанківськими операторами процесингу (тими ж EasyPay, iBox і т.д.).

З одного боку, це розширює перелік послуг. Тобто, до звичних сервісів додаються ще й суто банківські. Від цього, звичайно, виграють споживачі. З іншого боку, процесори за рахунок такої кооперації отримують додаткове джерело заробітку.

Що стосується сервісів, які користуються найбільшим попитом, це поповнення банківських карт і мобільного. Стабільно затребувана оплата онлайн-ігор. «Змінюються ігри-лідери (зараз це онлайн-магазин ігор Steam), загальне збільшення грошової маси злегка збільшує середній чек, однак попит серед геймерів стабільний. Українська аудиторія гравців віддає перевагу мікроплатежам у free-to-play онлайн-іграх, а не покупку звичайних ігор – хоча і цей показник трохи збільшується. З року в рік люди менше качають піратські копії і частіше купують ігри», – говорить Дар`я Котул.

Не відстають від інших

Є думка, що ринок терміналів завмер в своєму розвитку, а всі інновації сконцентровані в сфері діджитал-платежів. Але насправді, це не так.

Наприклад, пару років тому в терміналах з'явилася функція оплати банківською картою. Це диверсифікація інструментів платежу і розширення цільової аудиторії. Для споживача нічого кардинально не змінюється. Він, як і раніше, може проводити звичні для нього операції (оплачувати комунальні послуги, мобільний зв'язок, здійснювати перекази), але при цьому у нього з'являється можливість вибирати: внести в термінал купюри або ж скористатися картою. Це дозволяє «зачепити» ту аудиторію, яка вже охолола до готівкових грошей та перейшла на безготівкові платежі.

Крім того, 2021 рік стане відправною точкою для активного розвитку біометричних рішень в терміналах. Буде масово застосовуватися технологія FaceID для авторизації в банківських сервісах і участі в програмах лояльності, зчитування QR- і штрихкодів з будь-яких пристроїв, а також голосове управління і пошук. Що важливо, для цього не доведеться перебудовувати термінальну мережу або серйозно переобладнати вже діючі апарати. У термінал просто інтегрується спеціальний пристрій, який здатний виконувати згадані функції.

Всі ці тенденції говорять про те, що термінальний бізнес пристосовується до cashles-реалій і вимог споживачів. У той же час, платіжні термінали ще довгий час залишаться найзручнішим і безпечним способом конвертації готівки в безготівкові платежі.

«Термінали – одна з ключових ланок дистрибуції платіжних послуг і буде нею ще довго. Кращий спосіб зрозуміти це – 2020 рік і пандемія коронавірусу. Бізнеси, які пережили 2020-й з позитивними фінпоказниками, просто не можуть бути неефективними», – вважає Дар`я Котул, керівник розрахункового центру fintech-компанії LeoGaming