На краю прірви. Після COVID екологія погіршиться

День Землі, який відзначають 22 квітня, покликаний звернути увагу на проблеми, з якими зіштовхується наша планета через діяльність людини.

Кожен квітень мільйони людей по всьому світу висловлюють особливу підтримку планеті і її екологічним проблемам. День Землі, який відзначається 22 квітня, з кожним роком стає все більш актуальним.

Локдаун у зв'язку з пандемією дав планеті невеликий відпочинок в контексті глобального потепління, але не зупинив зміни клімату. Цифри показують, що викиди вуглецю повернулися до допандемійних показників і навіть їх перевершили.

При цьому масове використання масок і інших одноразових предметів в рамках боротьби з коронавірусною інфекцією негативно позначається на довкіллі. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Не можна втрачати ані дня

День Землі почали відзначати в 1970 році у США - сьогодні це щорічна акція світового масштабу, яка об'єднує мільйони людей, можливість підтримати планету і вкотре нагадати всім, що питання її порятунку не терпить зволікань.

"Цей День Землі - відмінна можливість закликати світових лідерів вжити якихось глобальних заходів. Ми стоїмо на краю обриву - якщо не почнемо діяти прямо зараз, шляху назад вже не буде", - заявила президент EarthDay.org Кетлін Роджерс.

У рамках Дня Землі заплановані тисячі заходів, як віртуальних, так і очних, якщо карантинні обмеження дозволятимуть. Проходять сотні онлайн з майстер-класами і круглими столами на тему екології.

До цієї ініціативи приєдналися США, організувавши 22-23 квітня кліматичний саміт у форматі відеоконференції, в якому візьмуть участь лідери різних країн. Серед інших, на ньому виступить голова КНР Сі Цзіньпін, чию країну називають одним із головних відповідальних за забруднення природи.

Адміністрація Джо Байдена, нагадаємо, говорила, що планує винести проблему зміни клімату на планеті в центр своєї зовнішньої політики. А першим рішенням Байдена на посаді президента було повернення США до Паризької угоди, з якої країна вийшла за Дональда Трампа.

Паризька хартія - це договір про скорочення викидів парникових газів в атмосферу з метою втримати підвищення температури на планеті в межах 1,5 градуса в порівнянні з доіндустріальним рівнем.

Якщо до 2030 року середня температура на планеті зросте більш ніж на 1,5 градуса, 99 відсотків коралів виявляться на межі вимирання, комахи і рослини втратять половини ареалу проживання.

А влітку у водах Арктики, яка і так нагрівається удвічі швидше за інші території, льоду буде в десять разів менше. Все це загрожує посухою і повенями, голодом, втратою роботи і загибеллю сотень тисяч людей.

Однак мета в 1,5 градуса вже застаріла, попереджають екологи. Всесвітня метеорологічна організація цього тижня випустила доповідь, в якій говориться, що останнє десятиліття було найспекотнішим за всю історію спостережень, і що б не робило людство, в найближчі десятиліття цей тренд не переломити - можна лише пом'якшити його наслідки.

"Світ на краю прірви... Не можна втрачати ані дня. Клімат змінюється, і це дуже дорого коштує планеті і людям, які її населяють. Поточний рік повинен стати роком рішучих дій. Всі країни повинні взяти на себе зобов'язання нейтралізувати викиди до 2050 року, а до 2030 року скоротити їх на 45 відсотків в порівнянні з рівнем 2010 року", - сказав генсек ООН Антоніу Гутерреш, коментуючи доповідь.

У 2019 і 2020 роках концентрації основних парникових газів продовжували зростати, зазначають метеорологи. Економічний спад на тлі пандемії викликав тимчасове скорочення нових викидів парникових газів, але це не зробило помітного впливу на атмосферні концентрації, наголошується в доповіді.

І в 2021 році концентрація газів, яку вчені в один голос називають причиною глобального потепління, продовжить збільшуватися.

Міжнародне енергетичне агентство цього тижня опублікувало Глобальний енергетичний огляд 2021, в якому говориться, що обсяг викидів парникових газів в цьому році зросте на п'ять відсотків у порівнянні з попереднім роком.

"Викиди вуглекислого газу зростуть до 33 мільярда тонн, що на 1,5 мільярда тонн більше, ніж у 2020 році. Ми спостерігаємо найбільше збільшення за останні десять років", - наголосили дослідники.

Зазначимо, що в 2020 році, коли споживання електроенергії знизилося через пандемію і викиди CO2, пов'язані з енергетикою, впали на 5,8 відсотка до 31,5 мільярда тонн після рекордних 33,4 мільярда тонн в 2019 році.

У доповіді МЕА говориться, що в 2021 році світовий попит на енергію зросте на 4,6 відсотка, в першу чергу за рахунок країн, що розвиваються, що і призведе до перевищення рівня 2019 року.

Переважно йдеться про Азію, де Китай візьме на себе половину від зростання використання вугілля в світі.

Однак навіть в Сполучених Штатах та Євросоюзі, де від вугілля вже почали відмовлятися, попит на цей енергоносій знову зросте. Хоча він і залишається нижчим від рівня 2019 року, але буде близьким до пікових цифр 2014 року, що означає серйозні наслідки для зміни клімату.

Кліматичні передбачення на 2021 ще більше погіршаться, якщо і попит на нафту зросте до докоронавірусних рівнів. Хоча поки прогнози свідчать, що попит на авіаційне паливо все ще буде на 20 відсотків меншим, ніж в 2019 році.

Втім, аналітик прогнозують і позитивні тенденції, зокрема, про те, що зелена енергетика забезпечить до 30 відсотків виробництва електроенергії. Це найвищий рівень з початку індустріальної революції.

Але це про наслідки діяльності енергетичного сектора. Є ще один дуже важливий момент - медичні маски та інші одноразові відходи, обсяги яких в 2020-2021 роках значно зросли.

За даними Євростату на початок минулого року використання масок зросло майже на дві тисячі відсотків. Дослідження показують, що кількість відходів у домогосподарствах зросла на 20 відсотків, а в медичних установах в 10-20 разів.

За словами професора Університету Гельсінкі Хейккі Сетяля, котрий вивчає міські екосистеми, звичайні одноразові маски складаються здебільшого з речовини, близької до пластика (поліпропілену), який дуже повільно розкладається.

"Цей процес займає близько 500 років. Якщо, скажімо, Мікаель Агрікола (1510-1557 роки, знаменитий християнський гуманіст і діяч Реформації - ред.) кинув би поліпропіленову маску на землю, коли йшов відносити перший фінський буквар до друку, її залишки збереглися б донині", - сказав професор.

Він зазначив, що через століття ці маски перетворяться на мікро- і наночастинки пластика, які потраплять у водойми, звідти в рибу і через неї в організм людини. Детально про можливі наслідки в матеріалі Мікропластик знайшли в тілі людини.