"Повзуча анексія". Чому РФ не відвела війська

 

Незважаючи на оголошене Росією закінчення "перевірок боєготовності Збройних сил", значна кількість військових залишається біля українського кордону. Київ повідомляє про 75 тисяч, у Вашингтоні говорять про 80 тисяч російських військовослужбовців поблизу України.

 

Як заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен у Києві, Росія має спроможність "за доволі короткий час вдатися до агресивних дій". Його колега Дмитро Кулеба каже про ймовірність "повзучої анексії" Азовського моря. Корреспондент.net розповідає подробиці. 

 

 

"Війна ​​дедалі ймовірніша з кожним днем"

 

Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з главою американської дипломатії Ентоні Блінкеном 6 травня в Києві з посиланням на українську розвідку повідомив, що Росія вивела з Криму 3,5 тисячі військових, але ще 75 тисяч залишилися.

 

"Ми бачимо тільки 3,5 тисячі військових, які почали відведення та пішли з території тимчасово окупованого півострова Крим. Більше ніде ми поки що зменшення не бачимо. Вважаємо, що зменшення це повільне і тому ймовірна загроза може бути", - заявив він.

 

За день до цього в Білому домі повідомили про 80 ​​тисяч, які залишаються поблизу різних ділянок українського кордону і які досі є найбільшим контингентом, який Росія сконцентрувала в цьому районі з часів анексії Криму.

 

Зі схожою заявою виступив в четвер Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг, мовляв, частину військ РФ відвела, але "десятки тисяч" залишилися. Очевидно, мова йде як про сили в Криму, так і на території РФ біля північного і східного кордону України.

 

Блінкен висловив свою підтримку Україні і відзначив, що США спостерігають за ситуацією, що склалася біля українських кордонів.

 

"Росія відвела деяку частину військ, але значні сили залишаються на кордоні з Україною. Росія відвела деяке обладнання, але значна кількість спорядження залишається на кордоні з Україною. Так що Росія залишила за собою можливість за доволі короткий час почати діяти агресивно, якщо вона вирішить зробити це", - сказав він на прес-конференції.

 

На думку міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, Росія може провести "повзучу анексію" Азовського моря.

 

"Після незаконної анексії Криму і захоплення контролю над Керченською протокою Росія може провести цю повзучу анексію Азовського моря. Вона постійно посилює там свою військову присутність і порушує торговельні шляхи", - зазначив він в інтерв'ю CNN, яке вийшло 5 травня.

 

Кулеба також сказав, що вважає перекидання російських військ відпрацюванням військових дій проти України: "Навіть якщо це всього лише навчання, вони відпрацьовують оточення України і наступальні операції проти неї".

 

В адміністрації президента США Джо Байдена напередодні заявили, що сприймають присутність російських військових, яка не меншає, як меседж, що Росія може наздогнати і перевершити кількість військовослужбовців, які беруть участь у навчаннях США і НАТО в Європі, які почалися у вівторок.

 

"Залишати Захід у невизначеності - ось частина політичного розрахунку Путіна. Саме це відчувалося в кожному реченні його послання Федеральним зборам... У своїй промові Путін говорив про "червоні лінії", які, за його словами, визначатиме Москва окремо в кожному конкретному випадку", - відзначає німецьке видання FAZ. 

 

Як пише New York Times, військові аналітики відзначають, що будь-яке нарощування військової потужності може вийти з-під контролю або спровокувати глибшу кризу, навіть якщо спочатку це була тільки гра мускулами.

 

Американські чиновники говорять, що досі не мають певності ні щодо реальних цілей президента Росії Володимира Путіна, який збільшує чисельність військ, ні щодо його рішення поки остаточно не завершувати оголошене виведення військ.

 

"Вони зберегли достатньо смертоносну силу в регіоні і відвели лише деякі сили... Вони можуть захотіти повернутися пізніше", - вказав генерал-майор Майкл С. Репасс, колишній командувач Сил спеціальних операцій США в Європі у відставці, який тепер є радником НАТО зі спеціальних операцій в Україні.

 

На рішення Росії зберегти значну присутність військових біля України майже напевно вплинули великі навчання НАТО, заявив Джеймс Ставрідіс, адмірал у відставці і колишній командувач НАТО.

 

"Меседж Путіна простий: Україні не варто навіть думати про членство в НАТО. НАТО не треба його пропонувати. Будь-який крок у цьому напрямку приведе до втручання Росії", - підкреслив експерт.

 

Деякі американські чиновники вважають, що розгортання військ передовсім має на меті вказати Києву на межі підтримки Заходу, відзначає NYT.

 

"Росія, за словами цих чиновників, хоче спровокувати реакцію Заходу, але таку реакцію, яка не виправдає сподівань українського уряду. Можливо, Росія вже досягла цієї мети. США заявили про готовність ввести нові санкції, але адміністрація Байдена не зробила жодних кроків для того, щоб Україна просувалася до членства в НАТО", - відзначає видання.

 

Нагадаємо, на початку весни Росія перекинула в Крим і до кордону з Донбасом близько 120 тисяч солдатів і офіцерів, чим викликала в Україні і на Заході побоювання, що Москва готується до війни.

 

Міноборони РФ пояснило перекидання військ реакцією на "загрозливі дії" НАТО і необхідністю перевірити боєготовність російської армії.

 

22 квітня напруженість дещо спала, коли міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголосив про повернення в пункти постійної дислокації десятків тисяч військовослужбовців.

 

Одночасно Шойгу наказав військам бути готовими до негайного реагування в разі "несприятливого розвитку обстановки в районах навчань НАТО Defender Europe".

 

Російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер вважає, що заяви російських військових про зброю, яку залишили в очікуванні навчань, "розраховані на тих, хто нічого не розуміє".

 

"Для того, щоб вивести війська і залишити важку техніку, потрібно мати подвійний набір важкої техніки. А це можуть собі дозволити, по грошах, тільки американці, і більше ніхто", - цитує експерта DW. 

 

Фельгенгауер вважає, що ризик масштабної військової конфронтації РФ з Україною нікуди не зник: "Велика регіональна війна ​​дедалі ймовірніша з кожним днем".

 

На його думку, Москва створює умови для "флангового охоплення" та швидкого оточення частин української армії, як це було в серпні 2014 року під Іловайськом.

 

Політичною метою такої можливої ​​операції Фельгенгауер вважає створення Москвою вигідних умов для переговорів із Заходом про розподіл сфер впливу, "нової Ялти", але відзначає, що "політичного рішення (про військову операцію) поки що не прийняли".

 

На його думку, з урахуванням погодних умов і стану доріг загострення бойових дій на Донбасі видається можливим в другій половині травня і влітку.

 

Микола Сунгуровський, директор військових програм київського аналітичного Центру імені Разумкова, каже, що стягнені до українського кордону сили приблизно рівні тим, які має Україна.

 

Важливішим аспектом Сунгуровський вважає можливість армії Росії швидко перекинути резерви для проведення маневреної війни. За його словами, в разі масштабного протистояння Росія має значні потужності, щоб завдати глибокого удару в тил Збройних сил України.

 

Але ймовірність такого зіткнення Сунгуровський вважає "доволі низькою" - через жорсткі санкції, які в такому випадку загрожують бути застосованими з боку Заходу.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet