Громадянська війна. Що генерали передрекли Франції

 

У Франції високопоставлені військові опублікували другий за місяць відкритий лист до влади, в якому йдеться про назрівання громадянської війни з ісламськими радикалами і розпад країни.

 

Влада різко засудила авторів обох листів за спробу втрутитися в політику. Вона й сама має намір боротися з ісламським фундаменталізмом і готує закон про це. Корреспондент.net розповідає подробиці. 

 

 

Чого побоюються військові

 

Відкритий лист, який підписали кілька сотень офіцерів різного рангу, які служили в армії, поліції та жандармерії (зокрема пара десятків французьких генералів у відставці), і який в Парижі спочатку не прийняли всерйоз, в перших числах травня викликав широку громадську дискусію.

 

Ультраконсервативний французький тижневик Valeurs actuelles (Сучасні цінності) 21 квітня опублікував відкритий лист, автори якого висловлювали жаль із приводу нинішнього стану Франції.

 

У листі критикували, зокрема, "культуру скасування" і декларовану боротьбу з расизмом і спадщиною колоніалізму, яку, на їхню думку, з ентузіазмом підтримують особи, які "зневажають країну, її традиції, культуру і які хочуть розвалити її та відібрати у неї минуле й історію".

 

За словами генералів, Франція знаходиться в стані "розпаду" через низку "смертельних небезпек", зокрема "ісламізм і орди banlieue" (бідні передмістя, навколишні французькі міста, в яких живуть переважно іммігранти).

 

Генерали запасу, які написали лист, вважають, що все це веде до появи у Франції "територій, де править догматизм, а не Конституція".

 

"Ті, хто править нашою країною, обов'язково повинні знайти в собі сміливість усунути цю небезпеку. Для цього часто достатньо всього лише застосувати чинні закони. Більше не можна тягнути, інакше завтра кінець цьому хаосу покладе громадянська війна, і жертви, відповідальність за які буде на вас, вираховуватимуть тисячами", - йдеться в публікації.

 

Прем'єр-міністр Жан Кастекс назвав цей лист замахом на підвалини Французької Республіки.

 

У Франції військовим заборонено висловлюватися на політичні чи релігійні теми, тому в Збройних силах Республіки пообіцяли покарати військовослужбовців, які підписали послання. Начальник генштабу генерал Франсуа Лекуантр уточнив, що покарання можуть варіювати від дисциплінарних стягнень до відставки.

 

8 травня президент Франції Емманюель Макрон під час церемонії біля Тріумфальної арки на честь Дня Перемоги дав завуальовану відповідь на адресований йому анонімний лист. Макрон заявив, що йому потрібна лояльність армії або хоча б її мовчання, до якого діючих військових зобов'язує статут.

 

Увечері наступного дня в Valeurs actuelles опублікували без вказівки конкретних прізвищ інший лист, який адресували не тільки Макрону, а й міністрам, членам парламенту, а також вищим військовим чинам.

 

"Наші старші товариші - бійці, які заслуговують на повагу. Наприклад, це ті військовослужбовці похилого віку, честь яких ви зневажали в останні тижні... Ви поставилися до них як до бунтівників, хоча їх єдина провина полягає в тому, що вони люблять свою країну й оплакують її очевидне падіння", - йдеться у відкритому листі французьких військових. 

 

У цьому листі військові також вказали на загрозу громадянської війни у ​​Франції. Автори заявили, що бачать насильство в містах і селах країни, а "ненависть до Франції і її історії стає нормою".

 

Вони викривають "боягузтво політиків" на тлі вірності обов'язку солдатів Першої світової, "які гинули за кілька метрів землі, в той час як ви спокійно здаєте цілі квартали".

 

Автори нагадали про те, що багато хто загинув у боях, коли прагнув знищити ісламізм, якому у Франції, на їхню думку, "тепер робляться поступки".

 

Військовослужбовці підкреслили, що схожі ситуації складаються в країнах, які стоять на порозі краху, який, в свою чергу, приведе до хаосу й насильства. І власне, громадянська війна, вказали військові, спричинить все це.

 

"Військові підтримуватимуть порядок на своїй землі, тому що від них його вимагатимуть", - наголошується в листі.

 

За їх словами, військові - аполітичні і тому сприймають ситуацію об'єктивно. Відзначимо, що цей лист підписали вже більше 220 тисяч осіб.

 

Можна очікувати, що незабаром до виступу військових приєднаються інші поборники порядку - насамперед поліцейські. Поки армія мовчала, вони не раз висловлювали своє невдоволення недостатньо активною боротьбою з "антифранцузькими елементами": ісламістами, наркодилерами, погромниками.

 

Вони постійно - вустами своїх представників у профспілках - вимагали жорсткішої відповіді злочинцям, яких надихає власна безкарність.

 

На думку поліцейських, уряд виставляє їх на першу лінію боротьби з народним невдоволенням, як це було в періоди протестів жовтих жилетів, а сам відступає під натиском злочинності, яка користується прекраснодушністю французької юстиції.

 

Свідченням того, що силовиків залишають напризволяще, вони вважали не тільки напади на поліцію, пожежників, навіть медиків у неблагополучних передмістях, а й нещодавню відмову суддів покарати (за недостатністю доказів) більшу частину членів молодіжної банди, яка мала намір спалити живцем поліцейський патруль.

 

На новий лист також відреагував міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен. Як і попередній, його розцінили як політичну провокацію правих радикалів напередодні президентської кампанії, яка має бути в 2022 році.

 

"Очевидно, що за кілька тижнів до першого туру регіональних виборів і за кілька місяців до першого туру президентських виборів це дуже грубий маневр", - сказав він і порадив військовим назвати свої імена.

 

Лідер праворадикальної партії Національний фронт Марін ле Пен підтримала авторів і закликала владу серйозно поставитися до петиції.

 

"Якби це був заклик до заколоту, я б його не підтримала. Це лише спостереження, яке зробили тисячі французів, і виконавчій владі треба серйозно поставитися до нього", - відзначила вона.

 

З результатів соцопитувань відомо, що прихильників Марін ле Пен у лавах Збройних сил Франції більше, ніж серед цивільних осіб, каже політолог Бруно Котре з науково-дослідного центру Science Po в Парижі.

 

"Відчуття того, що Франція в занепаді і їй загрожують ззовні, превалює в армії", - цитує Котре DW. Але одночасно з цим цінності Французької Республіки глибоко вкоренилися в суспільній свідомості, тому реальної загрози путчу в країні немає, вважає він.

 

Але все це є сигналом того, що позиції Макрона не дуже сильні всередині Франції. Останні соцопитування показують, що на цьому політичному полі його оцінюють вкрай низько, додає політолог.

 

Так, бліц-опитування телеканалу LCI ​​виявило, що 58 відсотків респондентів симпатизують авторам першого листа. А серед прихильників праворадикальної партії Національне об'єднання таких виявилося 86 відсотків.

 

"Це всього лише передвиборна боротьба", - пояснює експерт Німецько-французького інституту Франк Бааснер. Він вважає дивним, що "багато високопоставлених генералів висловили свою позицію у виданні праворадикального спрямування". Але те, що Марін ле Пен їх підтримала, не є випадковістю", вважає Бааснер. 

 

Все це, за його словами, направлено проти Макрона і суспільства, яке намагається зберегти баланс між прагненням до внутрішньої безпеки, з одного боку, і інтеграції та релігійної терпимості в суспільстві - з іншого.

 

Бріжіт Гранвілл, професор міжнародної економіки й економічної політики Лондонського університету Королеви Марії, автор книги "Що турбує Францію?", нагадує, що невеселий прогноз неминучого майбутнього розпаду Франції не є новим.

 

У своєму романі Покірність 2015 року письменник Мішель Вельбек уявив собі формування у Франції ісламського уряду, який підтримували старі світські леви і який прийшов за поразкою на виборах повстанського руху білих націоналістів, з незначним відривом.

 

Тоді французький істеблішмент також поспішно відкидав подібні наративи, відзначає Гранвілл.

 

На думку професора, особи, які знаходяться на периферії суспільства і які не мають можливості вирватися з важких, часто пов'язаних з насильством умов, можуть бути дедалі невдоволенішими суспільством і країною, у якій живуть. А таке середовище може бути інкубатором для фанатичного ісламізму.

 

Нагадаємо, восени у Франції ісламісти скоїли кілька нападів. У жовтні чоловік обезголовив викладача коледжу в передмісті Парижа, який до цього показував студентам карикатуру на пророка Мухаммеда в рамках теми про свободу слова.

 

Того ж місяця чоловік з ножем напав на людей у соборі Нотр-Дам, загинули троє осіб. Також планувалися напади в Ліоні й Авіньйоні.

 

У грудні французька влада представила законопроект, який мав на меті обмежити вплив релігійного екстремізму в країні. Прем'єр-міністр Жан Кастекс підкреслив, що документ не націлений на жодну релігію.

 

Після його прийняття дозволяти школярам навчатися на дому буде влада, розголошення інформації про людину з метою організації нападу вважатимуть кримінальним діянням, релігійні організації будуть зобов'язані повідомляти про великі пожертвування, а гроші від держави отримуватимуть тільки організації зі світськими республіканськими цінностями.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet