Розкол у суспільстві. Преса про війну Ізраїлю і ХАМАСу
Поки Ізраїль і ХАМАС обмінюються авіаударами, всередині ізраїльської держави тривають запеклі сутички між євреями й арабами.
Нова ескалація на Близькому Сході загострила внутрішні протистояння всередині Ізраїлю. Крім євреїв в Ізраїлі проживає і приблизно 1,9 млн арабів. Вони володіють рівно тими ж правами, що і єврейське населення - правом голосу, соціальним захистом і доступом до охорони здоров'я.
З початком нового обстрілу між Ізраїлем і бойовиками ХАМАС, в Ізраїлі спалахують запеклі протистояння між арабами і євреями. Найгірше справи йдуть в Лоді, де мер міста вже заговорив про справжню громадянську війну.
Корреспондент.net зібрав публікації преси про боротьбу арабів і євреїв усередині Ізраїлю.
Ситуація анархії - Le Figaro
"Запахло війною між мирними жителями. Насильство поширилося, породивши обстановку початку анархії. В одному місці арабські бунтівники спалили музей, по-звірячому нападали на перехожих або автомобілістів, які заблукали в невідповідному районі; в іншому місці вони підпалювали ресторани і готелі. Зі свого боку, єврейські хулігани нападали на торговців, здійснювали набіги і буйства і відкривали вогонь з наміром вбивати. "Смерть арабам!" - кричали вони. Сварки і суперечки зіштовхували два табори на тлі взаємної ненависті і гніву", - йдеться в статті французького видання.
У Бат-Ямі, передмісті Тель-Авіва, ізраїльтяни витягли водія-палестинця з його машини і з безпрецедентною жорстокістю побили прямо на землі. Потерпілого доставлено в лікарню у важкому стані. Єврейські демонстранти прийшли на битву з наміром штурмувати Яффо, арабську частину Тель-Авіва. Зрештою сили безпеки їх розігнали.
У вигляді дзеркальної відповіді подібний напад стався в Акко, епіцентрі спалахів арабського гніву на півночі країни. Бунтівники громили належну євреям нерухомість і підпалили поліцейську машину. Вони побили камінням вчителя-єврея, серйозно поранивши його. За іронією долі молодий чоловік намагався перешкодити участі своїх учнів в антиарабській демонстрації.
"Два театри військових дій, повстання ізраїльських арабів і конфлікт між ХАМАС та Ізраїлем, накладаються на сплав національного й релігійного початку, - зазначає дослідник Девід Халфа. - Арабський сектор має складену ідентичність. Вона все більше і більше стає ізраїльською, але при цьому залишається палестинською. Громадська думка вимагає взяття відповідальності за несправедливість і розширення участі держави. Арабський сектор також пам'ятає війну 1948 року і підтримує родинні зв'язки на Західному березі і в секторі Газі. У разі кризи його ідентичність схиляється до Палестини, проте без ідеї про відокремлення".
Новий фронт - Süddeutsche Zeitung
У розпал нової битви за Газу в Ізраїлі несподівано відкрився новий фронт, який в підсумку може виявитися набагато небезпечнішим, ніж протистояння із зовнішнім ворогом. Адже ця лінія фронту проходить прямо через Ізраїль, - зазначає німецьке видання.
Ситуація дійсно загрожує вийти з-під контролю, і це загрожує самим основам держави. Співіснування євреїв і арабів в Ізраїлі завжди було крихким. Хоча в 1948 році засновник держави Давид Бен-Гуріон відкрито гарантував арабським громадянам ті ж права, що і єврейським, де-факто вони живуть в паралельному суспільстві - будучи в значній мірі відрізаними від державних інститутів.
Арабська меншина завжди ігнорувалася державою. В епоху Нетаньяху додалася ще одна складова: цілеспрямоване цькування і дискримінація, а прийнятий у 2018 році закон про національну державу перетворив ізраїльських арабів на громадян другого сорту. Розкол, створюваний Нетаньяху, частково відповідальний за те, що зараз натовпи арабів і євреїв сіють хаос на вулицях.
"Навколо Гази знаряддя коли-небудь вщухнуть. Як і в попередніх війнах між ізраїльською армією і палестинським рухом ХАМАС, обидві сторони будуть продовжувати ворогувати один з одним, перебуваючи по різні боки фронту. Однак в Ізраїлі людям потрібно продовжувати жити разом і терміново знайти новий баланс", - робить висновок Süddeutsche Zeitung.
Труднощі інтеграції - BBC
Єврейське і арабське населення Ізраїлю майже не перетинаються. Кожен приїжджий, який навіть погано знає географію Ізраїлю, легко відрізнить арабський населений пункт - місто, село або просто район - від єврейського. Крім складу населення вони відрізняються манерою будівництва, інфраструктри і навіть звичайними вивісками.
На потреби арабського сектора з бюджету країни щорічно витрачаються мільярдні суми, але інтеграції це особливо не сприяє. Ізраїльські ліві кажуть, що виділяти гроші не досить, потрібні спеціальні програми з інтеграції, яких немає.
Праві відповідають, що відособленість - усвідомлений вибір громади, що має податкові послаблення і воліє власну систему освіти.
Самі ізраїльські араби, особливо їхні лідери, заявляють, що не мають наміру в жодному вигляді служити "ізраїльській окупації".
Спроби ізраїльської влади залучити арабську молодь до служби в армії або на альтернативну службу були розцінені як намір спотворити національну самосвідомість арабів і отримати ще більше важелів для їхньої дискримінації. Уряд Ізраїлю не повертається до цього питання вже майже 20 років.
Єдина область, в якій араби і євреї активно перетинаються - охорона здоров'я. За останніми даними, 20% лікарів, 25% медсестер і медбратів і 50% фармацевтів в країні - ізраїльські араби.
У цьому сенсі пандемія коронавірусу стала рідкісним приводом для ще більшого зближення. Арабські і єврейські медики створювали спільні бригади з метою підкреслити, що цей важкий період - не час для ворожнечі.
В Ізраїлі минулий рік жартома навіть називають роком "коронного перемир'я".