Хоче "опанувати Америкою". Байден проти Китаю

 

Президент США Джо Байден вирішив посилити конфронтаційну лінію стосовно Китаю, характерну раніше для адміністрації Дональда Трампа. Перш за все, він знову підняв питання про виникнення коронавірусу. В американських спецслужбах говорять про лабораторний витік в Ухані, тому Байден дав три місяці на збір доказів.

 

Побоювання також викликає загострення ситуації біля китайських кордонів: літаки КНР все частіше стали входити в повітряний простір Тайваню і Японії, а китайські риболовецькі судна відвідують спірні території. Байден каже про намір Китаю "володіти Америкою". Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Автократії проти демократій

 

Голова КНР Сі Цзіньпін вважає, що Китай зможе "опанувати Америкою" до 2035 року, заявив американський лідер Джо Байден 28 травня. Він зазначив, що зараз відбувається боротьба між демократіями й автократією, і чим складніше стає світ, тим важче демократичним країнам об'єднатися і прийти до консенсусу.

 

 

"Я провів з президентом Китаю Сі Цзіньпіном більше часу, ніж будь-який світовий лідер. 24 години приватних зустрічей тільки з ним і перекладачем ... Він твердо впевнений, що Китай до 2030-2035 року опанує Америкою, тому що автократії можуть швидко приймати рішення" , - сказав президент у промові перед військовослужбовцями на базі в штаті Вірджинія.

 

Ще місяць тому, звертаючись до Конгресу, Байден закликав співвітчизників звернути увагу на "проблему Китаю", також згадавши свій досвід спілкування із Сі Цзіньпіном.

 

"Він серйозно налаштований на те, щоб зробити Китай найважливішою і найвпливовішою країною світу. Він разом з іншими автократами вважає, що у 21 столітті демократія не може змагатися з автократією", - говорив він тоді.

 

Новий наступ на Китай США почали незабаром після публікації в пресі даних американської розвідки про те, що коронавірус SARS-CoV-2 міг вирватися з лабораторії в Ухані.

 

Газета Wall Street Journal з посиланням на неопубліковану доповідь спецслужб повідомила, що не менше трьох учених Уханьского інституту вірусології сильно хворіли в листопаді 2019 року. Їхні симптоми були схожі як з COVID-19, так і з грипом.

 

Пізніше New York Times додала, що американська розвідка має в своєму розпорядженні ще не досліджені дані про походження COVID-19, про що був проінформований Білий дім. За відомостями газети, для вивчення цієї інформації представники розвідки мають намір використовувати "колосальні" комп'ютерні потужності.

 

За словами високопосадового представника американської адміністрації, розслідування про походження захворювання поки не зайшло в глухий кут. Як пише видання, у Білому домі також розраховують, що союзники США зможуть підключити свої розвідувальні мережі для отримання додаткової інформації про лабораторію і її роботу.

 

 

Байден доручив перевірити версію про штучне походження коронавірусу. За словами глави Білого дому, в американських спецслужбах розділилися думки - одні вважають, що пандемія виникла через контакт людини з інфікованою твариною, інші не виключають витоку з лабораторії в Ухані. Президент дав сторонам три місяці, щоб представити свої аргументи.

 

Кілька місяців тому власне розслідування провела Всесвітня організація охорони здоров'я. Її експерти назвали варіант з походженням вірусу в лабораторії малоймовірним. У доповіді найбільш вірогідною версією називається передача вірусу людині від кажанів через тварину-посередника. Але в США незадоволені цим дослідженням.

 

Причиною посилення антикитайських настроїв Вашингтона також стало загострення ситуації біля китайських кордонів: літаки КНР все частіше стали входити в повітряний простір Тайваню і Японії, китайські риболовецькі судна відвідують спірні території в Південно-Китайському і Східно-Китайському морях.

 

Американські кораблі у відповідь продовжили проходити в спірних водах у рамках "операцій свободи навігації" - востаннє в середині травня есмінець Curtis Wilbur пройшов через Тайванську протоку і поблизу Парасельських островів.

 

"Проводячи цю операцію, США показали, що ці води лежать за межами тих вод, що Китай може називати своїми", - говорилося в заяві американської влади, де наголошувалося, що незаконні претензії Китаю наражають на небезпеку свободу мореплавання.

 

Як зустріч делегацій США і Китаю на Алясці вилилася в дипломатичний конфлікт

 

Джо Байден не втомлюється говорити і про значимість тайванського питання для Вашингтона.

 

"Ми, демократії, які цінують плюралізм й індивідуальну свободу, поділяємо намір просувати права людини і верховенство права і вдома, і за кордоном", - йшлося в заяві американської сторони після зустрічі з президентом Південної Кореї Мун Чже Іном.

 

 

У рамках спільної антикитайської парадигми Сенат США виділив 120 мільярдів доларів на фінансування нових технологій у сфері штучного інтелекту, суперпровідника і роботів, а також створення розгалуженої мережі технологічних кластерів, не сконцентрованих у Кремнієвій долині.

 

У законі "Про стратегічну конкуренцію" Китай названий конкурентом Америки в цілій низці сфер, включаючи зовнішню торгівлю, технології і безпеку, таким чином, закріплюючи законодавчо антагонізм Америки і Китаю.

 

Закон покликаний підкреслити передбачувану "ворожу поведінку" Китаю, який бажає домогтися "нечесних економічних переваг" і "підпорядкувати" інші країни "своїм політичним і стратегічним цілям".

 

Крім того, продовжують діяти і митні збори, запроваджені ще за президентства Дональда Трампа.

 

Зазначимо, що раніше Америка позитивно сприймала економічний розвиток Китаю, розуміючи, які прибуткові можливості відкриває перед нею цей розвиток. І навіть після того, як Китай перетворився на великий політичний і економічний центр, адміністрації США, що змінювали одна одну, зазвичай вважали Китай стратегічним партнером, а не конкурентом.

 

Але в останні роки ставлення до Китаю як до стратегічного суперника вийшло на перший план в американській політиці.

 

Колишній держсекретар Генрі Кіссінджер, чия секретна місія в Пекін 50 років тому привела до відновлення дипломатичних зв'язків між США і Китаєм, вважає, що вибудувати китайсько-американські відносини буде дуже важко, зазначаючи про відмінності в історії та культурі двох "великих спільнот", які природним чином приводять до розходжень у думках.

 

"Сучасні технології, глобальні комунікації та економічна глобалізація ще більше ускладнюють шлях до досягнення консенсусу", - зауважив Кіссінджер.