Комісія смерті. В Ірані переміг ультраконсерватор

Текст:  , 22 червня 2021, 20:49
💬 0
👁 1130

Рада вартових конституції відсіяла всіх реформістів і поміркованих політиків на президентських виборах.

 
В Ірані президентські вибори з істотним відривом переміг глава Верховного суду, пов'язаний з "комісією смерті" ультраконсерватор Ебрахім Раїсі, якого також пророкують у наступники самого верховного лідера Ірану.
 
Обраний президент вже півтора року перебуває під американськими санкціями і відмовляється зустрітися з президентом США Джо Байденом. Однак він не проти повернутися до ядерної угоди. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 
 

Президентське крісло замість розслідування злочинів

 
Перемогу на президентських виборах, що пройшли в Ірані 19 червня, здобув 60-річний голова Верховного суду Ебрахім Раїсі. Він змінить на цій посаді нинішнього лідера країни Хасана Роухані, який не мав права знову висувати свою кандидатуру після двох чотирирічних термінів поспіль.
 
Ебрахім Раїсі отримав абсолютну більшість голосів вже в першому турі: за нього проголосували 62,2 відсотка тих, хто прийшов на дільниці. За його головного суперника, екс-голову Корпусу вартових ісламської революції Мохсена Резаї, більш орієнтованого на реформи, проголосували 11,5 відсотка.
 
Вибори, однак, проходили при рекордно низькій явці: з 59 мільйонів іранців, які мають право голосу, на виборчі дільниці прийшло 48,8 відсотка. Це найнижчий показник за всю історію президентських виборів в Ірані. Число зіпсованих бюлетенів (4,1 мільйона) було більше, ніж трапилась із кимсь із трьох суперників Раїсі.
 
Єдиний кандидат-неконсерватор, колишній глава Центробанку Ірану Абдольнасер Хемматі, зараховує себе до помірних кіл, отримав 2,4 мільйона голосів.
 
Для порівняння, поки ще чинний президент на виборах 2013 року набрав 18,6 мільйона при явці 72,7 відсотка, а в 2017 році він переміг з 23,6 мільйона і явкою 73,3 відсотка. Конкурентом президенту Роухані на виборах 2017 року був якраз Ебрахім Раїсі, який набрав тоді 15,8 мільйона голосів (38,2 відсотка).
 
Небажання більшості жителів країни йти на вибори багато в чому пов'язано з їх "визначеним характером". Принаймні, в соцмережах саме так іранці пояснюють свою відмову від голосування. Крім того, іранські дисиденти з усього світу активно закликали до бойкоту цього голосування.
 
Результат виборів вважався визначеним через недопуск кандидатів від крила реформаторів, до якого відноситься, в тому числі, Хасан Роухані. Пряме прохання чинного президента до верховного правителя Алі Хаменеї про розширення кола учасників для забезпечення конкуренції на виборах залишилося без відповіді.
 
Новий президент Ірану - консервативний священнослужитель і "Сеїд" - так у шиїтській традиції називають тих, хто веде свій родовід безпосередньо від пророка Мухаммеда.
 
До того ж, він земляк аятоли Хаменеї - обидва народилися в священному для шиїтів місті Мешхед. Відомий своєю антизахідною риторикою Раїсі вважається близьким до Хаменеї. Аятоллі 82 роки, і багато хто пророкує йому в наступники саме Раїсі.
 
Західні експерти вважають, що прихід до влади ультраконсерватора означатиме посилення як зовнішньої, так і внутрішньої політики Ірану. Такі побоювання багато в чому пов'язані з постаттю Раїсі, якого називають "катом 88 року".
 
Політик відомий тим, що в кінці 1980-х років минулого століття був одним із чотирьох суддів, що засідали в так званих "комісіях смерті" і відправили на страту десятки тисяч осіб.
 
Більш того, Раїсі не раз критикував уряд Роухані за готовність до переговорів із Заходом, заявляючи, що Іран повинен вести діалог тільки мовою сили.
 
Однак Ірану, чия економіка знаходиться в тяжкому становищі, життєво важливо домогтися зняття американських санкцій, що передбачають поступки на переговорах про відновлення іранської ядерної угоди. Тегеран дуже розраховує відновити експорт нафти і хоч трохи підлатати діри в бюджеті.
 
Нагадаємо, що відновлення санкцій Дональдом Трампом привело іранську економіку в глибоку рецесію, а Роухані піддався критиці з боку ультраконсерваторів за свою довіру до Заходу. Наразі американські санкції не дозволяють Ірану продавати нафту і вести торгівлю з більшістю країн світу.
 
Зовнішню політику в країні визначає верховний лідер, президент лише виконує озвучені ним ідеї. Цього разу і аятолла, і Ебрахім Раїсі виступали за відновлення переговорів зі США.
 
Обраний президент заявив, що США зобов'язані повернутися до виконання ядерної угоди, але зустрічатися з американським лідером він не збирається навіть у разі зняття всіх санкцій.
 
Відзначимо, що адміністрація Роухані перебуває при владі до серпня і правляча верхівка хоче, щоб про угоду домовилися ще при ньому.
 
"У цьому випадку на нього можна буде звалити всі невдачі і можливі недоліки, а Раїсі зможе забрати собі всі економічні дивіденди (позитивні наслідки від зняття економічних санкцій), - каже програмний директор з Ірану з International Crisis Group Алі Ваєз, якого цитує Bloomberg.
 
Наразі у Відні тривають міжнародні переговори з відновлення ядерної угоди. Іранську делегацію очолює міністр закордонних справ країни Мохаммад Джавад Заріф. Багато спостерігачів вважають, що переговори завершаться ще до серпня.
 
При цьому іранські парламентери вже давно стверджують, що у Відні досягнута домовленість про зняття секторальних санкцій з Ірану, в тому числі, на експорт нафти. У Вашингтоні цю заяву не коментують.
 
Що стосується самих виборів, то, на думку Держдепу, "іранцям відмовили в праві вибирати своїх лідерів на основі вільного і справедливого виборчого процесу".
 
Деякі західні ЗМІ задаються питанням, як президент Байден, що ставить у центрі уваги тему прав людини, поставиться до нового президента Ірану, якому правозахисники не мають наміру забувати минуле.
 
"Обрання Ебрахіма Раїсі на пост президента замість розслідування його злочинів проти людяності у вигляді вбивств, викрадень і тортур є похмурим нагадуванням про те, що в Ірані панує безкарність", - написала генсек Amnesty International Аньєс Калламар у своєму мікроблозі у Twitter.
 
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
ТЕГИ: США Иран Ядерная программа Ирана ядерное оружие Байден