Країна без влади. Вбивство президента Гаїті

 

Гаїті - одна з найбільш нестабільних і бідних країн світу. 60% населення живуть менше, ніж на 2 долари в день. І ось у цій країні вбили президента Жовенеля Моїза. Просто озброєні люди напали на його резиденцію і зникли.

 

У країні хаос. Парламенту немає, президента немає, його потенційний наступник помер від COVID-19. Тимчасовий прем'єр Клод Жозеф каже, що ситуація з безпекою перебуває "під контролем". Але вбивство ставить країну перед новим етапом політичної нестабільності в умовах високого впливу кримінальних угруповань.

 

Корреспондент.net зібрав інформацію про гучне вбивство.

 

 

Нападники втекли, і поки що незрозуміло, чи було їх мотивом пограбування, чи це політичне вбивство. У заяві виконуючого обов'язки прем'єр-міністра країни Клода Жозефа лише вказувалося, що злочинці говорили іспанською та англійською, хоча Гаїті франкомовна держава.

 

За словами Жозефа, добре навчена й озброєна група невідомих штурмом взяла резиденцію президента, розміщену в столичному районі Пелерин. Моїза вбили, а його дружина отримала поранення. Пізніше біля резиденції були знайдені лижні маски. Про деталі події не повідомляється, але видання Miami Herald опублікувало відео, зроблене після вбивства президента. На ньому видно обстріляний автомобіль, сліди від коліс і маски.

 

The Sun повідомляє, що бандити нібито представилися агентами Управління з боротьби з наркотиками США (DEA), але високопоставлений урядовий чиновник Гаїті сказав, що нападники не пов'язані з DEA і "це були найманці".

 

EPA

 

Посол Гаїті в США Бокчіт Едмонд, повідомляє, що озброєні люди, дійсно, були одягнені, як агенти американської Адміністрації з боротьби з наркотиками, що, можливо, допомогло їм проникнути на територію резиденції.

 

У Twitter поширили відео, на якому хтось лежить на землі на затемненій дорозі, коли на місце події прибули правоохоронці.

 

 

Внаслідок нападу було поранено першу леді Мартіну Моїз. Вона в стабільному, але критичному стані, її евакуюють для лікування в Маямі, діти президента в безпеці.

 

 

 

Влада Гаїті оголосила воєнний стан, закрила аеропорт у Порт-о-Пренсі. Домініканська республіка - єдина держава, що має сухопутний кордон з Гаїті, - оголосила про його негайне закриття.

 

У ніч на четвер глава поліції Гаїті Леон Шарль повідомив, що сили безпеки застрелили чотирьох найманців, яких підозрюють у вбивстві, і затримали ще двох.

 

За словами Шарля, нападники взяли в заручники трьох співробітників поліції, проте в ході операції в Порт-о-Пренсі вони були звільнені.

 

EPA

 

 

Жовенель Моїз очолював Гаїті з 2016 року. У 2018 році на Гаїті почався корупційний скандал, який призвів до спроби імпічменту Моїза, протестів з вимогами його відставки і зриву парламентських виборів, запланованих на 2019 рік. Країна фактично залишилася без парламенту, а нові законодавчі ініціативи оформлялися як укази президента. На цьому тлі Моїз спробував провести реформу Конституції, яка розширює його повноваження. Опозиція у відповідь звинуватила його в спробі узурпації влади. Через пандемію коронавірусу референдум про поправки до Конституції так і не було проведено.

 

У лютому криза на Гаїті загострилася - опозиція стверджувала, що у Моїза закінчився п'ятирічний президентський термін, відраховуючи його з 7 лютого 2016 року, коли він почав керувати країною у статусі виконуючого обов'язки. Сам Моїз відраховував цей термін з 7 лютого 2017 року, коли він формально склав присягу президента. У день, коли, за версією опозиції, його термін закінчувався, він оголосив про запобігання спробі перевороту. Кілька десятків людей було заарештовано.

 

Політична нестабільність у Гаїті триває десятиліттями. З моменту повалення в 1986 році режиму диктатора Жан-Клода Дювальє у країні сталося кілька військових переворотів і заколотів, з 2004 по 2019 рік у країні перебували миротворці ООН.

 

В останні тижні Порт-о-Пренс охопила хвиля насильства, яка стала результатом боротьби між кількома десятками злочинних угруповань за територію столиці. Серед жертв - журналісти і активісти. Бандити нападали на поліцейські дільниці, підпалили кілька житлових будинків і табір для людей з обмеженими можливостями. У червні 13 600 жителів столиці були змушені покинути домівки через поширення насильства.

 

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet