Переворот через COVID. Протести в Тунісі

Невдоволення неефективністю заходів із боротьби з коронавірусом в країні призвело до протестів, звільнення прем'єр-міністра і заморожування роботи парламенту.

Туніс - перша країна, в якій у 2011 році перемогла арабська весна. Так назвали хвилю демонстрацій і повстань, що прокотилася країнами Близького Сходу і Північної Африки в 2010-2011 роках. Усунення від влади авторитарних правителів і корумпованих еліт, соціальна справедливість, гідне людини життя в умовах свободи і демократії - це головні вимоги арабської весни.

Туніс, по суті, єдина держава, де протестам вдалося домогтися якогось відчутного результату і закріпити його. Але тепер в країні заговорили про відкат від цих принципів і навіть державний переворот.

Що сталося

Президент Тунісу Каїс Саїд відправив у відставку прем'єр-міністра Хішама Машіші і оголосив про припинення діяльності Асамблеї народних представників - однопалатного парламенту країни - на 30 днів. Більше того, туніський лідер заявив, що з депутатів знято імунітет, і пригрозив у разі опору задіяти збройні сили. Уряд Саїд вирішив очолити особисто.

Природно, опоненти президента назвали такі дії державним переворотом і захопленням влади. Голова парламенту, лідер правлячої партії Ан-Нахда (Відродження) Рашид Ганнуші розцінив дії президента як "переворот, спрямований проти революції і конституції". Надходять навіть попередні повідомлення про закриття кордонів і аеропортів.

Відповіддю на заяву президента стали гудки автомобілів на вулиці і заклики до масових протестів.

Усе через коронавірус?

Діям президента передували протести проти правлячої партії. Протестувальники вимагали притягнення до відповідальності тих, хто, на їхню думку, винен у провалах в боротьбі з пандемією COVID-19.

Демонстранти навіть увірвалися в робочі приміщення Ан-Нахди в парламенті, пошкодили комп'ютери та інше обладнання, а також викинули частину документів на вулицю.

Система охорони здоров'я Тунісу відчуває безпрецедентні навантаження на тлі зростання кількості інфікованих коронавірусом. За словами представника міністерства охорони здоров'я Нассафа бен Алі, система "завалилася". Допомогу країні надає низка держав, в тому числі Єгипет, Катар і Кувейт, які надали гуманітарну допомогу і медичний кисень. Лівія 8 липня закрила кордон з Тунісом в рамках боротьби з поширенням коронавірусу. Фаузі Мехді, котрий займав посаду міністра охорони здоров'я, був звільнений 20 липня, обов'язки глави відомства виконує Мухаммед Трабелсі.

За даними групи волонтерів Worldometer на 25 липня, з початку епідемії в Тунісі виявлено 569 289 тих, хто заразився, з діагнозом COVID-19 померли 18 600 осіб. Населення країни перевищує 11 млн.

Вакцинація йде вкрай повільно: тільки 7% населення країни вакциновані повністю.

Боротьба за владу

Але Covid-19 - лише один з факторів, що призвели до заворушень. Після революції 2011 року в Тунісі змінилося дев'ять урядів, багато з яких розпалися, проіснувавши недовго. Туніську революцію 2011 року часто називають єдиним успіхом "арабської весни" в регіоні, але економічної або політичної стабільності в країні досягти поки не вдалося.

Глибоко вкорінені проблеми безробіття і розваленої державної інфраструктури, які підняли тунісців на повстання, так і не були вирішені.

Економіка країни перебуває в поганій формі: значний бюджетний дефіцит і проблеми з виплатою боргу, для вирішення яких може знадобитися нова позика МВФ. А це майже напевно виллється в скорочення робочих місць в держсекторі і субсидій на товари, в тому числі першої необхідності.

Після років хаотичного правління багато дивляться на протести з надією - для інших же це сумнівний з конституційної точки зору крок з потенційно дестабілізуючими і далекосяжними наслідками, коментує BBC.

Події в дечому пов'язані з гострою боротьбою за владу між президентом, прем'єр-міністром і спікером парламенту. Чи можна вважати відставку прем'єра захопленням влади президентом або тимчасовим кроком, щоб повернути країну в потрібне русло? І чи вдадуться його політичні опоненти до мобілізації власної підтримки на вулицях? Якщо так, то з якою метою? Відповіді на ці питання залежать від того, як швидко буде призначений новий прем'єр-міністр і оприлюднені нові плани уряду.