Метанова бомба. Чим загрожує танення вічної мерзлоти

 

Учені б'ють на сполох через так звану "метанову бомбу" - потенційно катастрофічні викиди метану з танучих боліт у вічній мерзлоті.

 

Вважалося, що головна загроза "метанової бомби" виходить із Сибіру. Але дослідження, проведене трьома геологами, показує, що спека у 2020 році виявила різке зростання викидів метану потенційно в набагато більших кількостях з іншого джерела: танучих гірських порід в арктичній вічній мерзлоті, пише The Washington Post.

 

Що ж чекає людство?

 

У чому загроза?

 

У результаті відтавання болотистих ділянок вивільняється "мікробний" метан з розкладання ґрунту й органічних речовин, а під час відтавання вапняку або карбонатної породи вивільняються вуглеводні і газогідрати з резервуарів як під шаром вічної мерзлоти, так і всередині неї, що робить його "набагато більш небезпечним", ніж припускали минулі дослідження.

 

Ніколаус Фройцхайм, який викладає в Інституті геологічних наук Боннського університету, повідомив, що він і двоє його колег використовували супутникові карти, на яких замірялися інтенсивні концентрації метану на двох "помітних витягнутих ділянках" вапняку - смуг шириною в кілька миль і довжиною до 375 метрів - на півострові Таймир і в районі північного Сибіру.

 

Температура поверхні під час аномальної спеки у 2020 році злетіла на 10,8 градуса за Фаренгейтом вище норм 1979-2000 років. У дослідженні сказано, що на вищезазначених витягнутих ділянках майже немає ґрунту і мало рослинності. Так що вапняк виходить на поверхню. У міру того як гірські утворення нагріваються, відкриваються тріщини і кишені, вивільняючи метан, що міститься всередині.

 

За словами Фройцхайма, концентрація метану підвищилася приблизно на 5%. Подальші випробування показали, що концентрація метану зберігалася до весни 2021 року, незважаючи на повернення низьких температур і снігопаду в регіоні.

 

Нові викиди

 

Найбільшими джерелами метану в світі є сільське господарство, наприклад, вирощування рису і витоки в результаті гідравлічних розривів у Пермському газоносному басейні США в Техасі і Нью-Мексико. Але, за словами Фройцхайма, в умовах вічної мерзлоти "питання в тому, які будуть викиди, а цього ми точно не знаємо".

 

"Зазвичай вічна мерзлота діє як кришка, яка запечатує метан внизу. Вона також може блокувати газові гідрати, які представляють собою кристалічні тверді частинки замороженої води, що містять велику кількість метану. Нестійкі за нормального тиску на рівні моря і температур, газові гідрати можуть бути надто вибухонебезпечними у разі підвищення температури", - пише The Washington Post.

 

У дослідженні сказано, що газові гідрати у вічній мерзлоті Землі, за оцінками, містять 20 гігатонн вуглецю. Це невеликий відсоток всього вуглецю, що є у вічній мерзлоті, але тривале нагрівання газових гідратів може викликати руйнівні і швидкі викиди метану з оголень гірських порід.

 

"Буде важливо продовжити порівняння викидів метану в наступні роки, щоб точно визначити, скільки додаткового геологічного метану викидається в атмосферу в міру танення вічної мерзлоти, - підкреслює Тед Шур, професор екології екосистем Університету Північної Арізони. - Ми знаємо, що аномальна спека була реальною, але без додаткових даних щодо метану за кілька років неможливо визначити, чи спровокувала вона викид метану". 

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet