Шанс для України. Євросоюз змінює газ на водень

 

У Євросоюзі дедалі частіше обговорюють водень у контексті переходу на "зелену" енергетику. Цей газ може замінити метан, вугілля та інші енергоносії. В якості одного із ключових партнерів для реалізації цих планів ЄС розглядає Україну. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

У конкурсі - Україна і Росія

 

У 2020 році ЄС представила водневу стратегію, яка передбачає широке використання так званого "зеленого" водню. Щоб бути "зеленим", водень мають виробляти за рахунок відновлюваних джерел енергії, наприклад енергії вітру чи сонця.

 

Водень згорає без викидів вуглекислого газу і може служити накопичувачем для відновлюваної енергії, тому його називають енергоносієм майбутнього.

 

Зараз енергетичний сектор відповідає за близько 75 відсотків викидів парникових газів в ЄС. Головною метою стратегії інтеграції енергосистем є зменшення шкідливого впливу на довкілля та зниження енерговитрат.

 

Загалом європейці до 2050 року планують інвестувати в "зелений" водень від 180 до 470 мільярдів євро. Так в ЄС хочуть досягти кліматичної нейтральності.

 

В якості одного із ключових партнерів для реалізації цих планів ЄС розглядає Україну. Європа розраховує, що в Україні до 2030 року побудують до 10 гігават потужностей для виробництва "зеленого" водню. Конкретики, правда, поки мало.

 

Предметнішими є домовленості між Києвом і Берліном. Торік вони уклали угоду про енергетичне партнерство, одним з елементів якого є розвиток водневої енергетики.

 

Україна може отримати частину з 2,8 мільярда євро інвестицій, які Німеччина планує виділяти на водневі проекти за кордоном. Про Україну, як про водневого партнера, також говорять у контексті компенсації за запуск газопроводу Північний потік-2.

 

Водневі стратегії ЄС також передбачають розвиток системи трубопроводів для транспортування водню. Найдешевший спосіб - це переоснащення газопроводів. Вартість переобладнання оцінюється в 10-30 відсотків від ціни прокладки нових труб.

 

Тому зацікавленість в Україні пояснюється її ресурсами для виробництва і наявністю газотранспортної системи, яку можна буде використовувати для транспортування водню, відзначає в розмові з DW президент енергетичної асоціації Українська воднева рада Олександр Репкін.

 

Німеччина не має ні достатньої площі для вітряних електростанцій, ні достатньої кількості годин, коли є яскраве сонце, аби хоча б наблизитися до задоволення власного попиту на "зелений" водень, відзначає німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

 

"В Україні є чотири області з достатніми ресурсами, щоб забезпечити "зеленим" воднем всю Європу: Запорізька, Херсонська, Дніпропетровська й Одеська. Південні області мають доступ до ГТС. Це перший шлях, яким можна транспортувати водень до Європи. Другий - водний шлях, по Дунаю", - говорить Репкін.

 

Проблема в тому, що водень за лічені дні може пошкодити метал, який використовується для труб української ГТС. Репкін відзначає, що транспортувати водень можна навіть без переобладнання, якщо додати невелику його кількість у природний газ, відзначає Репкін.

 

"Дослідження показало, що разом з газом можна транспортувати до 20 відсотків водню", - говорить він.

 

Але для такого варіанта необхідно, щоб були подальші дослідження та синхронізація стратегій країн, пояснює директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.

 

Україна програла. Експерти про угоду щодо ПП-2

 

 

"Станом на 2020 рік 65 відсотків держав - членів Європейського агентства співпраці органів регулювання енергетики досі не дозволяють закачувати водень у газотранспортну мережу. Зокрема, в Німеччині граничний рівень домішки водню - 10 відсотків, у Франції - 6 відсотків, в Іспанії - 5 відсотків", - розповів він.

 

В Україні ж тільки проводять технічні дослідження, щоб визначити стан готовності газотранспортної інфраструктури для транспортування суміші природного газу і водню, відзначає Макогон.

 

З іншого боку, вже зараз деякі компанії налагоджують виробництво "зеленого" водню в Україні. Зокрема, компанія Водень України, яку створили в червні 2020 року, для будівництва заводу вибрала південну частину Одеської області біля міста Рені. Можливість розвивати виробництво "зеленого" водню не виключає і компанія ДТЕК.

 

Frankfurter Allgemeine Zeitung відзначає, що конкуренцію Україні може скласти Росія. Обидві країни ясно дають зрозуміти, що хочуть бути частиною такої системи, відзначає газета, і обидві мають те, що, згідно з усіма дослідженнями, є вирішальним фактором для економічного використання водню в найближчому майбутньому: мережа трубопроводів.

 

"Вибір партнера - це політичний вибір", - говорить Кірстен Вестфаль, член Національної водневої ради при уряді Німеччини і керівник дослідницького проекту Геополітика водню у фонді Наука і політика.

 

Криза неминуча. Епосі дешевого газу настав кінець

 

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet