Від джихаду до дружби. Росія визнає "Талібан"?

Кремль підтримує контакти з лідерами талібів, а російське посольство одне з небагатьох, яке не евакуювалося з Кабула.

Офіційно рух "Талібан" в Росії визнано терористичним, але Кремль підтримує контакти з лідерами талібів. Після того, як "Талібан" захопив владу в Афганістані, компліментів на його адресу з російської сторони додалося.

До чого приведе таке загравання з терористами?

Давні зв'язки

У 1999 році таліби відкрито підтримали чеченських сепаратистів і навіть оголосили Росії священну війну - джихад.

А вже в 2001 році таліби від імені свого духовного лідера Мулли Омара нібито пропонували Москві об'єднатися для спільної боротьби зі США, але Кремль цю пропозицію відхилив.

14 лютого 2003 року Верховний суд Росії визнав діяльність "Талібану" терористичною і заборонив її на території країни. Рішення прийняли за поданням Генпрокуратури на підставі матеріалів ФСБ.

Але з появою Ісламської держави позиції талібів і Росії почали зближуватися. У серпні 2017 держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Росія постачає бойовиків зброєю, а це порушення норм Радбезу ООН. Лавров у відповідь заявив, що у США немає доказів підтримки талібів Москвою.

Але вже в листопаді 2018 року представники "Талібану" брали участь в переговорах щодо Афганістану у Москві в листопаді, зустріч пройшла в закритому форматі, з російської сторони був присутній міністр закордонних справ Сергій Лавров. Росія не приховувала своїх контактів з талібами, оскільки вони є частиною афганського суспільства, заявляв міністр. Такі контакти він пояснив спробою переконати ісламістів "відмовитися від збройної боротьби і вступити в загальнонаціональний діалог з урядом".

У травні 2019 року Лавров прийняв делегацію талібів у Москві до 100-річчя встановлення дипломатичних відносин між Росією і Афганістаном.

Наприкінці липня 2021 року після переговорів з талібами в Москві міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав лідерів руху "осудними людьми".

М'яка риторика

З приходом бойовиків до влади риторика офіційної Москви ще більш пом'якшала. 16 серпня глава другого департаменту Азії МЗС РФ, колишній посол Росії в Афганістані Замір Кабулов назвав талібів більш здатними домовлятися на відміну від "маріонеткового уряду" президента-втікача Афганістану Ашрафа Гані.

Поки західні дипломати хаотично евакуювалися з Кабула, посольство Росії в Афганістані демонструвало безтурботність. Посол Росії в Афганістані Дмитро Жирнов навіть запевнив, що за талібів в плані безпеки "зараз в Кабулі ситуація краща, ніж за Ашрафа Гані", який перебуває в бігах. На його думку, в афганців "немає причин" прагнути до від'їзду.

Глобальні плани

"На думку російської еліти, фіаско США в Афганістані має більш глобальне значення, - зазначає Максим Сучков, науковий співробітник Інституту Близького Сходу. - Це нагадування таким країнам, як Україна і Грузія, які відчайдушно намагаються зберегти свій альянс зі Сполученими Штатами, про те, що їхні потреби, в тому числі в сфері безпеки, ніколи не будуть важливішими, ніж питання американської внутрішньої політики".

При цьому Москва заявляє, що не може й ітися про виключення талібів зі списку терористів до рішення Радбезу ООН. "Щодо визнання ми нікуди не поспішаємо. Ми подивимося, як режим буде поводитися", - сказав глава другого департаменту Азії МЗС РФ, колишній посол Росії в Афганістані Замір Кабулов.

Зараз "всі рішення приймаються з коліс", впевнений експерт російського Центру вивчення сучасного Афганістану Андрій Серенко. Він пропонує не говорити про єдину стратегію Москви, зважаючи на "метання" позиції Росії щодо ситуації в Афганістані і різноспрямовані офіційні коментарі.

Однією з причин метань експерт вважає "процес передачі Афганістану під пакистанський протекторат": Москва побоюється "спізнитися в перекроювання регіональної архітектури", головну роль в якій займуть Китай і Пакистан.

Москва намагалася взаємодіяти з Пакистаном, який посилив свої позиції в регіоні, і навіть йшла на ризик зіпсувати відносини зі своїм традиційним партнером - Індією, зауважує Серенко.